ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ
Як представниці Всеукраїнської громадської організації жінок-інвалідів «Донна» захищають права онкохворих, дізнавався «Урядовий кур’єр»
Хоч рак молочної залози нині є чи не найбільш дослідженою серед онкохвороб, сьогодні, за даними експертів, від нього потерпає кожна сьома українка віком від 13 до 90 років. Залишатися зі смертельним діагнозом наодинці неймовірно важко. І ніхто не зрозуміє цього так, як людина, котра це пережила. Жінки громадської організації «Донна» кидають виклик хворобі щодня й намагаються підтримати одна одну.
Місія «Донни»
Найстрашніше, коли лікарі кажуть: «Жити залишилося кілька місяців…» Такий вирок майже 20 років тому почула Лариса Олександрівна Ященко, коли її, після двох операцій, відправили додому — помирати. Натомість, перетерпівши всі муки післяопераційного пекла, вона не здалася і змогла перемогти хворобу. Відчувши нові сили, зрозуміла своє подальше призначення: допомагати подругам по нещастю. Тож створила й очолила Всеукраїнську громадську організацію «Донна». Нині Лариса Ященко також є членом Ради Кабінету Міністрів з питань інвалідів. Під її крилом 27 осередків по всій країні, що об’єднують 140 тис. жінок з важким діагнозом. Невтомна місія організації — доводити суспільству про нагальні потреби хворих жінок.
Ще донедавна в нашій країні про підступну недугу відкрито не говорили і жодних кроків у її подоланні не здійснювали. Поступово з наполегливої ініціативи «Донни» спільними зусиллями із можновладцями почали розробляти програми для боротьби з хворобою, будувати реабілітаційні центри. Жінкам з ампутацією грудей держава надає можливість отримати безкоштовно протези та спеціальну білизну.
Жінки підтримують одна одну як тільки можуть. Фото автора
— Так, певні зрушення є, — каже Лариса Олександрівна. — Але дуже бракує ранньої діагностики, ретельної профілактики, професійного підходу в лікуванні, відчутної підтримки у післяопераційний період. Адже вчасне виявлення мамологом проблеми збереже дорогоцінне життя жінці-матері й не дасть осиротіти дітям. До речі, потурбуватися про дітей, які все-таки втратили матерів, «Донна» вважає своїм обов’язком. Допомагаємо їм у здобутті освіти, влаштуванні на роботу, турбуємося про їхні долі.
Жінкам з онкологічною хворобою грудей доводиться боротися не лише за своє здоров’я, а й за збереження сім’ї. Бо нерідко чоловік, дізнавшись про діагноз дружини, кидає її. «Донна» і в таких ситуаціях не залишається осторонь. Тут навіть існує школа для чоловіків. Психологи роз’яснюють представникам сильної половини людства елементарні речі: що їхня підтримка для жінки у скрутні хвилини дуже важлива, вона полегшує перенесення хвороби й стимулює швидше одужання. Були випадки, коли чоловіки після психологічних бесід поверталися до хворих дружин.
Сподіваються, що влада допоможе
Нещодавно з усіх куточків України з’їхалися до столиці представниці організації, аби вкотре відзначити День боротьби з раком молочної залози. У новому світлому офісі, що «Донні» цього року надала київська міська влада, на усіх охочих чекала безкоштовна консультація лікарів-мамологів з Українського організаційно-методичного мамологічного центру. Благодійні консультації в організації відбуваються регулярно та допомагають запобігти розвитку хвороби чи її рецидивів.
Жінки ділилися наболілим. Говорили про те, що не можуть чекати роками узаконення своїх прав та справжнього піклування держави. Тому й вирішили звернутися до Президента, розповісти йому про найболючіші проблеми.
Насамперед жінки просять забезпечити конституційні права та виконання законів України, зокрема Закону «Про затвердження загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» і передбачити стабільне фінансування лікувального процесу на всіх етапах, включаючи діагностику та реабілітацію. Через брак в Україні закону з онкології представниці «Донни» пропонують ухвалити закон щодо передраку та раку молочної залози.
ПРОПОЗИЦІЇ ДО ЗАКОНУ
°визнати рак молочної залози онкологічним захворюванням, а не загальним;
° надати жінці право отримувати протезно-ортопедичні вироби за вподобанням та потребою;
° передбачити санаторне лікування після операції, хіміотерапії та опромінювання;
° обумовити відповідальність лікарів за встановлений діагноз, а також за надання неправдивої інформації;
° включити статтю про страхування онкохворої особи;
° внести норми обов’язкового розміщення хосписів на території онкологічних лікарень та центрів;
°надавати таким хворим довічну групу інвалідності;
° забезпечувати реалізацію прав жінок на належні та недорогі послуги;
° розробити і впровадити для жінок з діагнозом рак молочної залози програму просвітницьких та інших потрібних заходів.