Торік у Львові на базі Першого територіального медоб’єд­нання відкрили Національний реабілітаційний центр «Незламні», який визначив для себе три головні завдання: рятувати, протезувати та реабілітувати людей. За підсумками минулого року тут пройшли лікування понад пів мільйона пацієнтів, з них майже 11 тисяч поранених українців, 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб і 350 дітей. Це одна з найбільших медичних установ у країні, до складу якої входять дві дорослі й одна дитяча лікарня. Серед напрямів роботи — хірургія, зокрема реконструктивна, ортопедія і травматологія, протезування, фізична й психологічна реабілітація. Доправляють сюди також тих, хто зазнав опікових травм.

Для лікування пацієнтів застосовують командний підхід. Цей проєкт медоб’єднання втілює разом із Львівською міською радою за підтримки МОЗ України.

Лікуватися в рідній країні

Відчути пульс діяльності медоб’єднання мені допомогла директор з розвитку та одна з керівниць проєкту «Незламні» Ірина Заславець.

«У нас понад 50 операційних, велика команда, відповідна матеріально-технічна база», — підкреслила вона.

Із початком повномасштабної війни медичний колектив змушений був одразу мобілізуватися, згуртуватися. Сталося так, що ворог ракетою влучив в області в один з об’єктів, де перебувало чимало людей. Тоді до лікувального закладу привезли одразу майже 100 поранених. Так узялися переорієнтовуватися на роботу з пораненими. Із хірургами і травматологами стали ходити психотерапевти та психіатри й надавати психологічну допомогу.

Як каже пані Ірина, тоді ще медики не усвідомлювали, скільки часу триватиме активна фаза війни, яка буде завантаженість лікарень, тому важливо було мати резерв ліжок. Тих, хто зазнав поранень,  відправляли за кордон. Але розуміли, що так довго тривати не може, треба подбати про налагодження лікувального процесу в рідній країні. Адже це дуже важливо для пацієнтів — лікування вдома, без мовного бар’єра, без розлуки з рідними. Зрештою це й можливість розвивати українську медицину по-сучасному. А по консультацію можна звернутися до найкращих лікарів у світі або запросити їх в Україну поділитися досвідом. 

«Так народився центр «Незламні», бо маємо рятувати, протезувати та реабілітувати українців в Україні», — розповідає Ірина Заславець.

Розгорнули тут шість основних напрямів діяльності. Ідеться про реконструктивну хірургію, ортопедію із застосуванням остеосинтезу та ендопротезування, а згодом почнуть й остеоінтегрування, коли встановлюватимуть протез у стегнову кістку. Відкрили нову сучасну майстерню, тож виготовляють і встановлюють протези. Є опіковий центр, до якого спрямовують людей, що зазнали глибоких опіків обличчя та кінцівок, із рубцями та дефектами м’яких тканин. Займаються фізичною та психологічною реабілітацією.

«Створюємо такі можливості, коли всі об’єднуються навколо пацієнта», — зазначає Ірина Заславець. Кажучи інакше, людина не шукає допомоги в різних медзакладах, фахівців, а всі спеціалісти збираються в одному місці, щоб найкраще потурбуватися про людину.

Із розряду турботи про пацієнта — новий корпус реабілітаційного центру «Незламні». Він урочисто відчинить двері 11 квітня в день відкриття у Львові Міжнародного форуму реабілітації за підтримки Червоного Хреста України, на який з’їдуться найкращі фахівці з Австралії, США, Великої Британії, Ізраїлю, Франції.  Нова будівля має сім поверхів — 4 тисячі метрів квадратних. Тут розгорнуть 54 ліжка стаціонару, займатимуться амбулаторним лікуванням. У реабілітаційних залах встановлять нове обладнання.

Подбали не лише про басейн, а й про  ерготерапевтичну квартиру з кухнею, де відновлюватимуть навички в побуті, крамницю, в якій можна буде відновити звички ходити по покупки. Про центр ментального здоров’я теж потурбувалися, як і про інші необхідні справи, речі.

Хотіли придбати на аукціоні готель, який продавали, але запропонували вищу вартість, ніж реабілітаційний центр міг оплатити. Щоправда, це питання з порядку денного не знімають. Адже  тут розуміють, що треба збільшувати потужності, площі медичного закладу, бо сюди приїжджають пацієнти з усієї України, й відмовляти їм у шпиталізації не можуть, до того ж терапевтичне лікування може тривати місяцями.

Тішить, що є багато тих, кому не байдужий проєкт «Незламні» й хто хоче долучитися до почесної й доброї справи. Їх тут називають амбасадорами. Це  вітчизняні й міжнародні компанії, відомі, впливові люди, серед яких мери міст Вільнюс, Вроцлав, Фрайбург. А також австралійський хірург-ортопед Аль Мудеріс — один з тих, хто робить остеоінтеграційні протези, його ноу-хау починають застосовувати в Україні. Телезірка Рейчел Рей, поет і письменник Сергій Жадан, співачка Оля Полякова, яка організувала благодійний захід і  зуміла зібрати понад 2 мільйони гривень. У цій сумі вагомий внесок знаного оборонця Маріуполя тернопільця Михайла Діанова. Він пожертвував 1 мільйон 700 тисяч гривень на закупівлю якісних біонічних протезів. Інструмент збирання коштів для подальшого розвитку реабілітаційного центру — благодійний фонд «Незламні».

Операції тривають до 15 годин

Гнат Герич — керівник хірургічного напряму центру «Незламні». Він хірург у третьому поколінні. У відділенні від часу повномасштабного вторгнення московитів в Україну провели тисячі високоспеціалізованих оперативних втручань. І не лише військовим, а й дітям та дорослим цивільним.

Цікавлюся, з якими пораненнями доправляють пацієнтів до центру.  «Поранення різні, — каже пан Гнат. — Усі ділянки тіла — обличчя, голова, грудна клітка, живіт і кінцівки».

Часто пацієнти страждають від ушкодження кінцівок, бо бронежилет рятує від поранення внутрішніх органів, живота, грудної клітки та голови. Саме тому в центрі розвинули за досить короткий проміжок часу надскладний напрям хірургії — реконструктивну, яка полягає у відновленні масивних дефектів м’яких і кісткових тканин. Їх спричиняють під час бойових дій обстріли артилерії та  ракети.

Ще до рашистського широкомасштабного нападу Гнат Герич проходив навчання за кордоном в галузі хірургічної травми у клініках австрійських міст Відень і Грац, «Шаріте» в Берліні. Із реконструктивної хірургії стажувався в Оксфорді, США та Шотландії. Хірург уже виконав багато реконструктивних операцій. Лише минулого тижня було три такі оперативні втручання з порятунку кінцівок військових, кожне з яких тривало по 15 годин. Львівські хірурги часто працюють разом з американськими, британськими, ізраїльськими колегами.

Дбаємо про постійне оновлення

Уже 18 років Назар Багнюк займається протезуванням. Нині очолює у центрі «Незламні» саме цей напрям. За кілька місяців тут виготовили та встановили понад пів сотні протезів. Пан Назар розповідає, що дбає про постійне оновлення і застосування нових технологій, розвиток підрозділу. Під час великої війни в центрі облаштували мобільну майстерню, із чим допомогли доброчинці. Два тижні тому завдяки благодійникам відкрили сучасну стаціонарну велику майстерню, організували повний цикл виготовлення протезів — від зняття мірок до встановлення.

Більшість новітніх технологій виготовлення протезів львів’янам теж доступні. Торік у вересні в центрі вперше зробили біонічний протез руки пораненому під Ізюмом 30-річному бійцеві із Хмельниччини, якому до того тут виготовили протез ноги. Назар Багнюк пояснює, що біонічна кисть руки має моторизований кожен палець, пацієнт може сам робити розмаїті хвати. Таких протезів виготовили п’ять, працюють над шостим. Черга на біонічні протези велика, адже всі хочуть. Однак це дорогий виріб, на виготовлення якого потрібно дуже багато часу. Дорога й технологія встановлення протеза, надрукованого на 3D-принтері. Але в майстерні протезування вже її освоюють.

Із відкриттям сучасної протезної майстерні збільшили й кількість фахівців. Донедавна їх було двоє,  нині працюватиме десятеро. Серед них буде 30-річний Ілля Пилипенко з Вінниці. Свого часу він проходив чинну військову службу як танкіст. Торік на початку березня добровольцем пішов на фронт і поповнив лави танкістів. На херсонському напрямку зазнав важкого поранення. Майже сім місяців ходив на милицях. Треба було ампутувати ногу. Зробили це в центрі «Незламні». Минулого тижня була операція. Поки що чекає на виготовлення звичайного протеза, з яким треба навчитися ходити, а потім уже можна сподіватися на спортивний, ігровий.

Запитав Іллю, що йому передусім подобається в центрі.

«Що немає бар’єра між пацієнтом і лікарем», — відповів одразу ж. Він погодився не лише тут лікуватися, а й протезуватися та проходити реабілітацію. А ще працювати — йому запропонували стати протезистом. Погодився. Нині вивчає теоретичний матеріал, бо після операції багато часу ще треба приділити лікуванню, відновленню, фізичній реабілітації, різним процедурам.

«Коли Іллю протезуємо, він збагне всю сутність цієї справи на власному досвіді, буде більш мобільний і візьметься тоді до праці», — каже керівник напряму протезування Назар Багнюк.

На відкритті протезувальної майстерні Львівський міський голова Андрій Садовий, розповідаючи про Іллю, зазначив, що здійснилася ще одна наша мрія: незламні українці допомагають іншим незламним.

Насамкінець. Центр «Незламні» твердо стає на ноги. За кілька днів відкриють новий реабілітаційний корпус. За словами Ірини Заславець, у планах — відремонтувати у селищі Брюховичі в лісовій місцевості для тривалого відновлення реабілітаційний корпус із теренкурами. Мають приєднати протезний завод і налагодити його роботу, побудувати новий корпус центру «Незламні» та центру травми. І ще важливо надалі відновлювати свої лікувальні заклади. Лікарню Святого Пантелеймона відремонтували, а ось медзаклади Святого Луки та Святого Миколая потребують капітальних ремонтів.

Працюють і над втіленням різних інших проєктів. Нині починають вводити гончарство як інструмент психологічної реабілітації. Можна встановити людині найдорожчий протез, але якщо вона не відновиться психологічно, то до нормального життя їй повернутися буде важко.  Психологічна реабілітація — складова одужання. 

 

Текстівки

Керівник напряму хірургії Гнат Герич дорогою до операційної зали, де проводитиме оперативне втручання пацієнтові, яке може тривати й 15 годин. Фото з особистого архіву Гната ГЕРИЧА

 

Керівник напряму протезування Назар Багнюк консультує пацієнта Володимира Діжака щодо освоєння вставленого протеза. Фото надала пресслужба Національного реабілітаційного центру «Незламні»