Усього 60% банків з українським капіталом затвердили кодекс корпоративного управління і лише 38% банків з іноземним капіталом затвердили аналогічний документ. Про це йдеться в дослідженні «Система корпоративного управління в банках України: минуле, теперішнє, майбутнє» партнера Investor Relations Agency Оксани Параскеви.
На думку автора дослідження, виявлена особливість нинішньої практики корпоративного управління підтверджує висновок, що значною мірою не відбулося якісного зростання проникнення практик корпоративного управління материнських банків, і прихильність корпоративного управління в банках з українським капіталом вища, ніж у банках з іноземним. Однак переважно кодекс корпоративного управління — формальний документ. Поки що він не є дієвим інструментом для поліпшення якості управління у вітчизняних банках.
«Це відбувається тому, що не всі учасники корпоративних відносин готові до цього. З одногу боку, акціонери й досі безпосередньо втручаються в діяльність менеджменту. Особливо це позначається на великих обсягах операцій з пов’язаними особами. Національний банк України робить певні кроки щодо вдосконалення корпоративного управління, зокрема викриває бенефіціарних власників банку, узгоджує операції з пов’язаними особами тощо», — вважає корпоративний секретар банку «Хрещатик» Ольга Ратушнюк.
З другого — за її словами, нині жоден банк не залучає публічний капітал, оскільки такий ринок фактично не функціонує в Україні. Впровадження кодексу корпоративного управління повною мірою можливе тільки в тому разі, коли банки залучатимуть капітал на публічних ринках.
Експерти пропонують для втілення кращих практик у корпоративне управління банками розкривати інформацію про реальних їх власників і впроваджувати у них справді незалежних ані фінансово, ані через бізнес членів спостережних рад. Створення інституту незалежних директорів — це один із ключових чинників підвищення якості корпоративного управління і, як наслідок, — зростання довіри до фінансових інструментів.
Оксана Параскева зазначає, що нова якість корпоративного управління затребувана на тлі низької довіри до фінансового сектору. Згідно з результатами дослідження Investor Relations Agency, близько третини людей в Україні взагалі не довіряють банкам і ще близько 50% довіряють їм лише незначну частину коштів. Фактично це оцінка якості управління, яку суспільство поставило наглядовим радам банків, що мають стежити, чи у правильному напрямі розвиваються фінансові установи.
Один із ключових елементів корпоративної культури в Україні — спрямованість на захист інтересів мажоритарних власників: в одному з досліджень на цю проблему вказали близько 85% респондентів. «Кризу довіри можна подолати, якщо змінити цей показник. Рада директорів має захищати інтереси всіх стейкхолдерів (фізичні і юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність. — Авт.)», — переконана Оксана Параскева. Хоч у нас побутувало припущення, що прихід іноземних банків призведе до імпорту корпоративної культури, цього не сталося, і вона в Україні майже не змінилася. Тому маємо піклуватися про імідж вітчизняної банківської системи самі.