БЕЗ ВАРІАНТІВ

Неприродно, що в проекті "Концепції мовної освіти в Україні" зовсім зникло поняття "державна мова"

Катерина ГЛУХОВЦЕВА,
професор Луганського національного
університету імені Т. Шевченка

За даними національного перепису 58% жителів Луганщини вважають себе українцями. Але ті самі дані перепису показують, що всі національні меншини в нашому краї вважають "рідною" російську, а свою істинно рідну мову називають другою. Це результат тих процесів, які сягають радянської доби. Тоді гучно говорилося про багатомовність, а насправді пропагувалася тільки одна російська мова.

Наслідком стало те, що велика частина населення нашої області нині спілкується переважно російською. Хоч що то за мова. Багато з моїх колег вважає, що у нашому випадку треба вводити поняття "український варіант російської мови", "російський варіант російської мови", а є й казахський, узбецький варіанти тощо. Я не прихильниця таких думок. Але зрозуміло одне: коли ти вже спілкуєшся російською, не можна відступати від її норм, так само, як від норм української, якщо говориш нею.

Ідеально повинно бути так: мовою міжнаціонального спілкування має бути державна. Якби наша держава була успішною економічно, то й переконувати нікого не треба було б: живеш в Україні - маєш спілкуватися українською. Усі б здобували освіту саме українською. Але оскільки не все так добре в нашій країні, як хотілося, і політична ситуація нестабільна, то ці чинники позначаються на виборі батьками мови освіти для своїх дітей. І той вибір ще залежить від політики. Наприклад, у середині 90-х років у СШ N 42 Луганська набиралося 4-5 класів з українською мовою викладання, а один - з російською. Зараз навпаки.

А в проекті "Концепції мовної освіти в Україні" йдеться про те, що все буде залежати саме від вибору батьків. Але від правильного формування засадних положень "Концепції." залежить наше спільне майбутнє! Тому ми з колегами обговорили проект "Концепції." і дійшли висновку, що вона потребує корекції. Вважаємо за потрібне при визначенні актуальності "Концепції мовної освіти в Україні" підкреслити, що світові процеси глобалізації слід узгоджувати зі стратегіями етнокультурного розвитку особистості (див.: с.1, 4 абзац).

При формуванні завдань вивчення мов необхідно виробляти в учнів (студентів) стійку мотивацію до вивчення державної мови (див.: с.3, 6 абзац). Неприродно, що при упорядкуванні структури мовної освіти, принципів і змісту мовної освіти в проекті зовсім зникло поняття "державна мова". Оскільки це Концепція, то, на наш погляд, необхідно обов'язково зазначити, що вивчення державної мови починається на дошкільному етапі, триває на шкільному, поглиблюється у вищих навчальних закладах, а удосконалюється на етапі післядипломної освіти.

Неправомірною є посилена увага до вивчення іноземної мови (ніскільки не сумніваємося в її потрібності й доцільності), але при цьому хотілося б нагадати слова Т.Шевченка: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".

Вважаємо обов'язковим положення останнього розділу "Умови реалізації концепції мовної освіти" сформулювати так: забезпечення державою обов'язкового вивчення державної мови на всіх етапах мовної освіти.