Утім, дерегуляційну реформу на цьому не завершено. Далі МРГ сфокусується, зокрема, на перегляді інструментів за зверненнями бізнесу, працюватиме над дерегуляцією окремих секторів та допомагатиме втілити рекомендації щодо скасування чи оптимізації інструментів у конкретні рішення. Про це під час спільного онлайн-заходу Міністерства економіки та Центру економічної стратегії «Дерегуляція роботи бізнесу. Проміжні підсумки та плани на майбутнє» розповіла перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки Юлія Свириденко.

«Від початку 2023 року урядова міжвідомча робоча група з дерегуляції розпочала плановий перегляд регуляторних інструментів для бізнесу. І нині дійшла до кінця складеного списку. Переглянуто понад тисячу дозвільних документів. Майже чверть з них за результатами перегляду ми рекомендували скасувати, більш ніж половину — спростити або цифровізувати. Економічна вигода для бізнесу від втілення рекомендацій МРГ, за розрахунками Офісу ефективного регулювання BRDO, до прикладу лише у сфері регулювання Мінекономіки становитиме 1,4 млрд грн. В аграрній галузі — 8,5 млрд грн. У будівництві — понад 250 млн грн», — зазначила Юлія Свириденко.

Заступник міністра економіки Олексій Соболев розповів детальніше про подальші кроки реформи дерегуляції. Зокрема, про переведення системи державного нагляду та контролю на ризик-орієнтований підхід. «Уже маємо напрацьований проєкт закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Це запровадить ризик-орієнтований підхід. Тобто якщо підприємець нічого не порушував, то і перевірки до нього не приходитимуть. Також наступний крок — перегляд та оптимізація роботи інспекцій», — зазначив Олексій Соболев.

Риторичне питання

«2021 року було здійснено понад 200 тисяч перевірок бізнесу, 2022-го — 11 тисяч, а станом на кінець жовтня 2023 року — приблизно 15 тисяч. Звісно, цього року перевірок більше, ніж 2022-го, на що є об’єктивні причини: бізнес працює. Але, незважаючи на це, їхня кількість після введення мораторію на перевірки бізнесу зменшилась у десятки разів і нічого не сталося. Тобто чи є сенс повертатися до класичних перевірок, які діяли до 24 лютого 2022-го, — питання риторичне. Висновок один: формат та методи інспекційних перевірок необхідно змінювати», — додав голова Державної регуляторної служби України Олексій Кучер.

Більше про підходи до визначення пріоритетів дерегуляції розповів виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Дорогань. «Потрібно, щоб системно щороку на основі аналізу та опитувань підприємців ми бачили графік, скільки грошей витрачають підприємці. Залежно від цього можна ставити цілі. Проблемні точки можна буде бачити й оцінити, наскільки ефективна дерегуляція, чи не придумали органи влади якихось нових регуляторних інструментів тощо. Ця робота — частина переходу від тимчасового рішення до системної роботи», — зазначив Олексій Дорогань.

У своїй презентації старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов розповів про щаблі перебігу реформи дерегуляції в Україні та озвучив рекомендації фахівців ЦЕС щодо подальших заходів: «Ми рекомендуємо концентруватися на точкових регулюваннях, які мають найбільший вплив, та таких, що стосуються найбільшої кількості підприємців, і в пошуку таких опитувати бізнес щодо того, яке регулювання заважає найбільше. Крім того, варто дуже обережно переглядати регулювання секторів, які безпосередньо впливають на життя громадян, зокрема охорону праці та здоров’я, а також секторів, які не просто так заслуговують на регулювання — монополії тощо», — зазначив Дмитро Горюнов.

Робота групи дуже ефективна

За словами заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергія Власенка, міністерство нині працює над втіленням у життя рекомендацій міжвідомчої робочої групи. «Дерегуляція нашого міністерства розпочалась у грудні 2022 року з плідної спів­праці з Державною регуляторною службою. Після того під час роботи МРГ з дерегуляції ми доповнили список змін. Зокрема, 61 інструмент держрегулювання скасовуємо, ще 61 — віддали на спрощення або цифровізацію. Деякі НПА ми вже розробили — це і проєкти постанов, і законопроєкти, спрямовані на погодження, їх уже опрацьовують, щоб були конкретні результати після роботи МРГ», — розповів Сергій Власенко.

«Дуже радий, що в планах роботи МРГ взагалі є перегляд архітектури нагляду та контролю як такого. Вважаємо, що робота групи дуже ефективна, і це дає надію, що держава свого часу реформуватиме й податкову службу, і митну, і дивитиметься на фінансовий ринок, нашу економічну, фінансову свободу», — підсумував дискусію виконавчий директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап.

Джерело: Міністерство економіки України

Довідково

Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності створено рішенням уряду 13 січня 2023 року. До робочої групи, співголовою якої є перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко, увійшли, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби. До роботи МРГ залучені експерти Офісу ефективного регулювання, Центру економічного відновлення, Центру економічної стратегії (за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів), EasyBusiness, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», USAID/UKAid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS» і Європейського банку реконструкції та розвитку.