Наближалася п’ята година ранку, але життя в терміналі № 3 міжнародного аеропорту Шоуду столиці Китаю вже було у повному розпалі. Кожних хвилин 20 оголошували посадку на черговий рейс до різних куточків планети. Зданий в експлуатацію десять років тому, напередодні відкриття Пекінської Олімпіади, третій термінал за площею вважається одним із найбільших в Азії, а сам аеропорт Шоуду з трьома злітно-посадковими смугами — другим за пасажиропотоком у світі. Мене це, щоправда, не дуже тішило, бо доводилося вже третю годину після прибуття рейсом із Чжухая чекати пересадки на літак МАУ до Києва. Тож гаяв час, читаючи свою архівну добірку матеріалів з різних інформаційних джерел про боротьбу з «тиграми» і «мухами» у Піднебесній. Її я системно акумулював напередодні другого відрядження до цієї країни. Йдеться, як ви здогадалися, про досить актуальну для України тему — антикорупційні заходи.

У Китаї їх помітно посилили шість років тому — після ХVIII Всекитайського з’їзду Компартії та Всекитайських зборів народних представників 12-го скликання, коли Генеральним секретарем КПК та Головою Китайської Народної Республіки було обрано Сі Дзіньпіна. Після приходу до влади він одразу оголосив відкриту війну саме нестримній офіційній корупції.

Дійшла черга й до «недоторканних»

Найбільш дохідливо і популярно товариш Сі пояснив нові підходи до ліквідації корупції в інтерв’ю газеті «Уолл стріт джорнел» в серпні 2015 року, напередодні свого візиту до США на запрошення Барака Обами. «Боротьба з корупцією — це те, що всі країни мають робити і що їхні народи бажають бачити. Народні маси найбільше ненавидять корупцію, і ми маємо діяти, щоб розвіяти їхні підозри. Тому, — сказав Голова КНР, — ми маємо вести боротьбу і проти «тигрів», і проти «мух». Щодо інституціонального будівництва в сфері боротьби з корупцією у мене є два зауваження. Перше: необхідно посадити владу в клітку інститутів, а друге — сонячне світло — це найкращий захід застороги проти корупції». Боротьба з корупцією не позначиться на економіці. Навпаки, наголосив Сі Дзіньпін, боротьба з корупцією, з такими протизаконними діями, як хабарництво, допоможе створити чистий уряд, усунути перешкоди, які заважають ринковій діяльності, пришвидшити оформлення справедливих правил і створити сприятливіше інвестиційне і бізнес-середовище».

І вже в перший рік керівництва країною нового Генсека КПК і Голови КНР Сі Дзіньпіна стало зрозуміло, що викорінити корупцію, по-справжньому «вдарити по «тиграх» не залишаться тільки обіцянками.

У 2014-му за корупційні злочини, хабарництво, здирництво, зловживання владою та посадами було засуджено понад 71 тисячу осіб. Було порушено, розслідувано і доведено до суду справи стосовно 33 вищих партійних і держчиновників. Серед них такі «недоторканні» раніше «тигри», як заступник голови Народної політичної ради КНР Су Жун, заступник голови Центральної військової ради КНР Сюй Цайхоу, член Постійного комітету Політбюро ЦК КПК Чжоу Юнкан. Чжоу, до речі, став першим серед китайських найвищих посадовців, кого обвинуватили в корупції і засудили до довічного ув’язнення.

Така жорстка боротьба з крадіжками і нецільовим використанням бюджетних коштів, з порушенням партійної дисципліни і корупцією у найвищих ешелонах влади, незважаючи на посади, не могла, вважають аналітики, не позначитися на темпах економічного зростання Китаю. Уже за підсумками першого півріччя 2015-го економіка Піднебесної продемонструвала зростання на 7 відсотків. «Зростання на такому рівні, — зазначив Сі Цзіньпін, — тобто приблизно 7 відсотків, буде достатнім для досягнення напрацьованих нами цілей розвитку, а саме до 2020 року збільшити вдвічі валовий внутрішній продукт і середньодушовий дохід населення — і міського, і сільського». З цього приводу відомий у Росії економіст Олександр Лукін зробив однозначний висновок: «Китай остаточно зробив заявку на те, щоб стати провідною світовою державою».

Загалом, продовжуючи тему антикорупційної боротьби в Піднебесній, за п’ять років перебування при владі з 2013-го Сі Цзіньпіна спецслужби порушили справи проти 1,5 мільйона китайських чиновників. Дві третини обвинувачуваних відбулися звільненнями з посад і виключенням із партії, сотні тисяч вищих партійних босів отримали великі строки ув’язнення або були розстріляні. Як, скажімо, віце-мер Пекіна Лю Чжихуа. Вже стали нормою показові страти засуджених чиновників, іноді з трансляцією по телебаченню. Загалом, за різними даними, у рамках боротьби з корупцією з 2000-го в Китаї було розстріляно не менш як 10 тисяч осіб.

Ця та інша антикорупційна статистика дала право Голові КНР заявити на нещодавніх урочистостях, присвячених 40-річчю з дня початку політики реформ і відкритості, про переконливу перемогу над корупцією в лавах Компартії і державних структурах. Завдячуючи такій політиці, Китай за ці роки перетворився з бідної аграрної країни на другу найбільшу економіку світу. Піднебесна стала однією з найпривабливіших держав для залучення іноземних інвестицій. За даними, до прикладу, Американської торговельної палати в Шанхаї, майже 95 відсотків опитаних нею підприємств мають намір збільшувати інвестиції або залишатися на нинішньому високому рівні інвестування в китайську економіку.

Боротьба з корупцією, не раз підкреслював Сі Цзіньпін, і надалі триватиме. «Необхідно рішуче позбутися всіх корупційних елементів, підтримувати чистоту кадрів, чесність і непідкупність всередині уряду, проводити тверезу політику, щоб у ході запровадження реформ і відкритості побудувати мирне і спокійне політичне середовище», — переконаний очільник КНР.

«Землетрус» у Шеньсі

У перші роки розгортання в країні оголошеної новим Головою КНР антикорупційної війни з вищими партійними і державними чиновниками чимало оглядачів, особливо з Росії, говорили про тимчасовість цієї кампанії Сі Цзіньпіна, про його прагнення позбутися таким шляхом опонентів, суперників і конкурентів. Після нещодавніх подій, пов’язаних із масовими арештами керівників найвищого рівня провінції Шеньсі, таких розмов, мабуть, значно поменшає. Адже ця провінція, що розташована в центрі країни і вважається духовною колискою китайської культури, — мала батьківщина нинішнього Генерального секретаря КПК. Він народився в окрузі Фупін, у цьому регіоні, напевно, з багатьма місцевими керівниками у нього були свого часу і неофіційні взаємини. І ось як грім серед безхмарного неба: 9 січня цього року на Центральному телебаченні Китаю в програмі «Фокус-інтерв’ю» з’являється документальний фільм — публічний звіт про результати розслідування неймовірних масштабів корупції і зловживань владою, які відбувалися в провінції протягом останніх років за принципом «небо високо, а імператор далеко». Дехто з китайських колег назвав це «землетрусом» у Шеньсі. Головний сюжет — виявлення незаконного будівництва понад тисячі розкішних вілл в екологічно крихкому гірському масиві Циньлін на півдні від Сіаня — адміністративного центру провінції. Тут велике різноманіття рідкісних рослин і диких тварин, є представники гігантських панд, які вимирають. За результатами розслідувань усіх високопосадовців, котрі знехтували верховенством закону і партійними директивами, було звільнено і кинуто за ґрати, а вілли знесено. На допитах у слідчих побувала не одна тисяча підозрюваних у злочинах. Чжао Чженьюн, тепер уже колишній партійний керівник провінції Шеньсі, був одним із тих, кого нещодавно теж затримано за звинуваченням у корупції.

Як наголошують в одному з електронних ЗМІ Піднебесної, цей документальний фільм був політично значущим, «оскільки китайське керівництво рідко демонструє свою брудну білизну, до того ж так публічно і так детально, особливо коли державні ЗМІ рясніють повідомленнями, в яких чиновники шикуються в ряд, щоб вихваляти товариша Сі та його політику, буквально клянуться в її неухильній реалізації». Фільм став черговим застереженням для інших, показав рішучість Голови КНР не лише боротися з «офіційною лінню» і «дволикими» бюрократами, а і виявив масштаби пасивного спротиву і партійної еліти, і багатьох державних чиновників жорсткій лінії, обраній Сі Цзіньпіном для викорінення в країні корупції.

Полювання на «лисів» у розпалі

Розпочати масштабну і безкомпромісну війну з корупцією, службовими зловживаннями та хабарництвом, нещадне викорчовування цілих владних кланів, що більшою чи меншою мірою зачепило статус-кво та долю десятків мільйонів чиновників і партійних босів, можна, тільки будучи абсолютно впевненим у власній силі та непогрішності. Аналітики-сходознавці вважають, що Сі Цзіньпін переконаний і в першому, і в другому. По завершенні в Пекіні 20 березня 2018 року 1-ї сесії Всекитайських зборів народних представників 13-го скликання і схвалення ними поправок до Конституції Голова КНР отримав ще більші можливості для втілення в життя реформ, схвалених ЦК Компартії. По-перше, в Конституції країни знято обмеження на виконання повноважень глави держави впродовж двох п’ятирічних термінів. Тобто і після того, як у 2023 році закінчиться його «президентський» термін, Сі Цзіньпіна можуть обрати Головою КНР втретє. По-друге, в пакеті поправок до Конституції, схвалених ВЗНП, велику частину займає розділ, що стосується заснування нового державного органу боротьби з корупцією — Державної наглядової комісії (ДНК). «Заснування нового антикорупційного органу, наділеного особливими повноваженнями, і закріплення його статусу в Конституції країни, — йдеться у статті «Китайська модель боротьби з корупцією» в журналі «Китай» (4/2018), — підкреслює надзвичайну важливість цього напряму роботи». А якщо врахувати, що минулої весни ВЗНП схвалили і «Закон КНР про нагляд», то сьогодні у команди Сі Цзіньпіна достатньо правових важелів для втілення в життя лінії партії щодо подальшого будівництва соціалізму «китайським шляхом». У ЦК КПК, мабуть, і сьогодні добре пам’ятають настанову своєму наступникові, проголошену на XVIII з’їзді партії колишнім керівником Китаю Ху Цзіньтао: «Якщо ми не вирішимо питання з корупцією, це може призвести до фатальних наслідків для комуністичного руху. Це може призвести до падіння партії».

У Сі Дзіньпіна, як показав час, системний підхід до боротьби з корупцією. Вона не обмежується виявленням і притягненням до відповідальності тих, хто зловживає владою, плутає свою кишеню з державною чи сприяє в цьому іншим. Створений за розпорядженням Голови КНР комітет з нагляду взявся за зловживання і серед держслужбовців, які не є членами партії. Підвищений інтерес у правоохоронців сьогодні до всіх, хто причетний до розподілу бюджетних коштів. Вважають, що головний різновид корупції, який вразив Китай, — нецільова витрата грошей часто у формі незаслужених премій. На другому місці — подарунки, тобто хабарі. У 2016-му ухвалили закон, що регламентує покарання: тепер розстріл загрожує за казнокрадство на суму більш як 463 тисячі доларів. За Сі Цзіньпіна як глави держави помітно змінився діловий стиль китайських функціонерів — стало більше підкресленої скромності, менше розкішних службових авто. Особистий приклад подає сам Генеральний секретар КПК. У ділових поїздках країною товариш Сі надає перевагу мікроавтобусам, відмовившись від лімузинів.

Авторитет і підтримка у китайському суспільстві рішучих кроків Голови КНР у боротьбі з корупцією і для розв’язання, до речі, гострих соціальних проблем значно зросли, як запевняють соціологи, після 2015-го. Саме в тому році в країні розгорнулася масштабна кампанія «Небесна мережа». Її головна мета — повернути в країну так званих лисів — корупціонерів, які з грошима втекли за кордон. За офіційними даними, за 1990—2000 роки не менш як 16 тисяч чиновників залишили Китай, прихопивши із собою краденого на загальну суму 87 мільярдів доларів. Тож уже перші результати роботи спецслужб вражають. Лише в рамках кампанії «Небесна мережа-2018» із браслетами на руках доставили на батьківщину 1338 «лисів» — колишніх функціонерів і держслужбовців різного рівня, котрих підозрюють у злочинах. Було повернуто 3,541 мільярда юанів. Загалом за чотири роки, починаючи з 2015-го, до Китаю повернули понад 5 тисяч чиновників, яких підозрюють у корупції. Серед них, як повідомляє агентство Сіньхуа, 56 із списку 100 найбільш розшукуваних осіб за «червоним циркуляром» Інтерполу, які переховувалися в більш як 120 країнах і регіонах світу. Сума повернутих до скарбниці коштів за цей період становить понад 10 мільярдів юанів. А це не менш як 3 мільярди доларів США.

Коли ж побачимо на своїх телеканалах (як це частенько роблять у Китаї) повернення в кайданках із Росії, Ізраїлю, Австрії та інших країн українських «лисів»-утікачів із вкраденими мільярдами та зливками золота?

Станіслав ПРОКОПЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Чжухай — Гуанчжоу — Пекін — Київ