ТРАНСПОРТ
Упродовж місяця тіньовим перевізникам кисень перекриють на законодавчому рівні
Чи завжди можна бути впевненим у тому, що маломісна маршрутка, яка доправляє вас за межі міста чи селища або ж до іншої області, виконує рейс на підставі всіх установчих документів, тобто їздить легально? Навряд. Скоріше, навпаки. Залізничні та автомобільні вокзали, станції метрополітену стають своєрідним клондайком для свідомих порушників закону і прав пасажирів.
Як боротися із цим явищем, яке щоразу наражає нас із вами на небезпеку, позбавляє бюджети всіх рівнів великої статті доходів, а легальних сумлінних перевізників реального доходу? Відповіді на це запитання намагалися дати учасники «круглого столу» із врегулювання ринку пасажирських перевезень, проведеного під головуванням віце-прем’єр-міністра — міністра інфраструктури Бориса Колеснікова.
Майже півтора місяця минуло від часу попереднього зібрання за участю представників ключових міністерств, Державної податкової служби, організацій самих перевізників і галузевих профспілок. Контролюючі органи зафіксували 147 напрямків, 69 місць (читай, зупинок), з яких понад шість сотень так званих суб’єктів господарювання вирушають у рейси. Правоохоронці звітують про 746 рейдових перевірок, 1,8 тис. виявлених випадків нелегальних перевезень, 469 перевірок «темних» структур, 126 анульованих ліцензій.
А біля вокзалів — черги до нелнгалів. Фото Володимира ЗАЇКИ
Учорашнє засідання мало нагадувало нудне бюрократичне зібрання. Енергію його учасників Борис Колесніков уміло й одразу спрямовував у ділове русло, чітко вимагаючи конкретики: що зроблено за звітний період, що не встигли, окреслити пріоритети. Інформацію про 52 регіональні наради урядовець сприйняв доволі скептично: «Кому це цікаво? Можна було провести одну і вирішити більшість питань».
Віце-прем’єр переконаний, що насамперед слід піти шляхом відсікання законодавчих наростів, за які чіпляються нелегали. Одним із таких напрямків є, по-перше, вдосконалення механізму взаємодії між асоціаціями перевізників і контролюючими органами. По-друге, перехід на безготівковий розрахунок на кшталт: замовили — перерахували гроші — поїхали. Насамперед це повинно стосуватися готелів, туристичних фірм тощо. «Адже таким чином від зупинки до зупинки не поїдеш», — слушно зауважив Борис Колесніков. Третім кроком він вбачає посилення контролю за безпекою руху.
У цьому контексті невдоволення урядовця спричинило зволікання Державтоінспекції зі встановленням фото- відеоспостереження на автошляхах. «Можливо, ДАІ не зацікавлена у цьому? Чому ж тоді не ставите камери?» — звернувся Борис Вікторович до начальника управління ДАІ МВС Валерія Лозового. Така практика давно існує у всіх цивілізованих країнах і унеможливлює будь-які контакти водіїв-порушників з правоохоронцями. Урядовець також пообіцяв, що очолюване ним міністерство піде на все, аби зсунути воза з мертвої точки. Фінансові можливості для цього є, якщо ж їх буде замало, буде виділено додаткові кошти.
Загалом Борис Колесніков жваво реагував на пропозиції запрошених з областей, давав конкретні вказівки, занотовував скарги. Так, йому передали фотофакти фіксації порушень правил пасажироперевезень. «Навіть шукати не треба, ось телефони, дзвони й замовляй», — ці слова віце-прем’єра також було сказано на адресу представника ДАІ.
Протягом двох-трьох тижнів на сайті Мінінфраструктури і Департаменту ДАІ має з’явитися сервіс для розміщення візуальних матеріалів про діяльність нелегалів. А за місяць Борис Колесніков доручив підготувати остаточні пропозиції про зміни у чинному законодавстві, ухвалення яких максимально обмежить діяльність нелегальних перевізників. Бо самими лише перевірками справі не зарадиш, та й у міліції і податківців на це просто фізично забракне сил.