Валентин ШАПОВАЛ,
секретар Полтавського обласного
наукового товариства лікарів-гігієністів
та епідеміологів, заслужений лікар України,
кандидат медичних наук, доцент,
для «Урядового кур’єра»

Перший санітарний лікар і соціал-гігієніст України Веніамін Португалов (20.10. 1835—1896), який працював у Полтавській губернії, у наукових статтях і монографіях, а він їх написав понад 200, акцентує на тому, що в історії епідемії, пандемії чуми, холери, натуральної віспи, тифу, туберкульозу тощо були завжди і забирали життя мільйонів людей. Тому в цивілізованому суспільстві обов’язково має бути компетентна державна служба, яка спеціалізується на таких захворюваннях і спроможна їм протистояти. 

1870 року в Кобеляцькому повіті, а згодом Полтавській земській управі було організовано санітарні комісії, які стали прообразом санепідустанов. А 98 років тому в Україні створили сан-епідслужбу, яка весь час розвивалася та вдосконалювалася науковим супроводом.

Визнають і в Лондоні

Завдяки її ефективній діяльності та розробленню різних медичних програм вдалося призупинити поширення епідемій, поліпшити санітарний стан  населених пунктів та народногосподарських об’єктів. Наші старші колеги багато зробили, щоб мінімізувати виникнення інфекційних і професійних захворювань, поліпшити благоустрій сіл і селищ, пропагувати здоровий спосіб життя та підвищити санітарну культуру. Трудові здобутки й наукові досягнення багатьох поколінь лікарів, зокрема епідеміологів, гігієністів, вірусологів, бактеріологів, паразитологів, санітарних фельдшерів та інших фахівців стали вагомою складовою добробуту нації, одним із важливих чинників стабільності у країні та сприяли зміцненню безпеки держави.

Моє покоління працівників державної санепідслужби теж багато зробило для розвитку галузі й захисту здоров’я людей. Наприклад, нам вдалося після розвалу СРСР подолати епідемію дифтерії. Наступним викликом для нас стала аварія на Чорнобильській АЕС. І тоді ми не розгубилися. Вживши відповідних заходів, подолали радіофобію. За останні 30 років визначили важливу стратегію профілактики отруєнь нітратами й розробили відповідну обласну програму захисту дітей, вагітних та інших соціально вразливих верств населення. У межах цієї програми на Полтавщині збудували 111 водогонів. У такий спосіб зберегли життя і здоров’я людей, насамперед молодого покоління.

Нам пощастило створити холодовий ланцюг для транспортування й зберігання імунобіологічних препаратів. Подолали епідемію свинячого (пандемічного) грипу, а 2008 року на базі вірусологічної лабораторії обласної санепідстанції вперше запровадили ПЛР-дослідження, яке підтвердив Лондонський міжнародний центр грипу. 

Важливу роль у забезпеченні санітарно-епідемічного благополуччя відіграло наукове товариство лікарів-гігієністів та епідеміологів Полтавщини, яке очолював доцент Анатолій Лагутін, а нині — професор Олександр Катрушов. У співпраці з Полтавською медичною стоматологічною академією (нині  державний медичний університет) та іншими освітньо-науковими закладами України за останні 35 років на базі обласної сан-епідстанції було підготовлено 12 кандидатів медичних наук та два доктори, які нині працюють у галузі. 

Пандемія триває, а епідеміологів немає

На превеликий жаль, 2017 року санепідстанцію оптимізували, а фактично ліквідували. Майже зникла професія санітарного лікаря, епідеміолога. Одразу суспільство відчуло наслідки цієї реформи. Люди стали хворіти на ботулізм, виникла епідемія кору, ставалися спалахи захворювань на гострі кишкові інфекції, розвинулась антисанітарія на багатьох підприємствах. Зокрема тих, де керівництво думає тільки про заробляння грошей. Ми з колегами завжди виступали за розвиток бізнесу, проте без порушень санітарних норм, правил та протиепідемічного режиму.

Майже знищеній системі державної санепідслужби дуже непросто працювати й виконувати свої функції під час пандемії коронавірусної інфекції. Її працівники, більшість із яких молоді, роблять усе можливе, щоб гідно протистояти цьому захворюванню. Але катастрофічно не вистачає лікарів-епідеміологів, вірусологів, бактеріологів, санітарних лікарів різного профілю та медичних працівників середньої ланки. На їхню підготовку знадобиться не менш як 8—10 років. Та й небагато охочих іти на цю роботу. Цьогоріч в ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» прийшов для проходження відповідного навчання тільки один інтерн, який погодився стати лікарем-епідеміологом.

А пандемія коронавірусної інфекції триває. У світі від цієї недуги постраждали вже близько 185 мільйонів людей, понад 4 мільйони померли, в Україні відповідно 2,3 мільйона та близько 55 тисяч. На Полтавщині за період пандемії зареєстрували понад 81 тисячу хворих на COVID-19, із них померли близько 2 тисяч.

Потребують державної підтримки

Вакцинація проти коронавірусної інфекції — єдиний специфічний захід, який стримує поширення хвороби. У нас в області її проводять більш-менш успішно.

Час показав, що нині особливого значення набувають питання відновлення професійного управління МОЗ України й усіх ланок галузі охорони здоров’я, їхньої повної взаємодії у ме-жах єдиного медичного простору. Необхідно повернути нашому профільному міністерству функцію профілактики захворювань, відновити діяльність державної сан-епідслужби з урахуванням вимог сьогодення, керуватися законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про  захист населення від інфекційних хвороб».

Щоб працівники сан-епідслужби могли дивитися у майбутнє з оптимізмом, ставити найважливіші завдання в галузі охорони здоров’я і добиватися їхнього розв’язання, їм потрібна серйозна державна підтримка — заради національної безпеки. Адже нехтування законами епідеміології, принципами епідеміологічного процесу, санітарно-гігієнічними нормами і правилами — це шлях у нікуди, точніше, до епідемій, пандемій та санітарно-епідемічних ускладнень, що й підтверджує нинішня пандемія. 

З нагоди професійного свята сердечно дякую колегам, які працювали в галузі у минулі десятиріччя, і тим, хто працює у новій системі охорони здоров’я, продовжуючи добрі традиції, і разом із суспільством долає пандемію коронавірусної інфекції. Особлива подяка українському епідеміологові, докторові медичних наук, професорові, завідувачці кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, експертові ВООЗ із питань реагування на біологічні загрози Наталії Виноград за її вагомий внесок у розвиток вітчизняної епідеміології та якісну підготовку лікарів-епідеміологів. Вакцинуймося і будьмо здорові!