Саме таким побажанням обдаровуватимуть в Україні кожного з християн завтра, коли «за тиждень Великдень, недалечке червоне яєчко!», у примовці до найблагороднішого з усіх побиттів людини людиною — освяченою гілочкою: «Не я б’ю — верба б’є»…
Такими словами в обряді Святої Вербиці зверталися одне до одного наші предки ще в прадавні дохристиянські часи, коли у «Вербі» поєднувалися два слова: «вер» — «Всесвіт», і «ба» — «Мати». Тож зрозуміло, чому гілля саме цього дерева з величним неземним значенням «Всесвіту Праматір» замінило в Україні пальмове, яким люди встеляли шлях Ісуса, захоплено вітаючи Його вигуками «Осанна Синові Давида!», коли Він в’їжджав на віслюку в Єрусалим.
Завтра, на велике християнське свято Вербної неділі, ми підемо на ранкову службу до храмів, щоб привітати Сина Божого своїми букетами вербових гілочок. І з ними, освяченими, повернемося додому з вірою, що вербичка додасть нам весняної енергії й гараздів на цілий рік і оберігатиме від лихих сил нас, наші помешкання та обійстя, нашу Вітчизну.