СОЦІУМ
Підготувати дитину до розлучення батьків - справа не з легких
Яким би не було складним розлучення для подружжя, але найважче переживають його діти. Адже вони люблять як маму, так і тата. І хоча з боку може здаватися, що дитині все одно, особливо, коли йдеться про підлітка-бунтаря або трирічну малечу, насправді це не так. І до розлучення потрібно не тільки підготуватися самому, а й правильно подати цю неприємну новину дитині.
Непотрібні розмови
Як би батьки не прикидалися щасливими, діти все добре бачать і чують. Тому негаразди, що виникли у взаєминах батьків, нащадки добре бачать. Особливо, коли справа доходить до розлучення. Більшість сімейних пар вважає, що малечі не обов'язково говорити правду, тому й вигадують різноманітні історії про те, як батько поїхав у відрядження в далеку країну і тепер приїжджатиме рідко. Однак психологи не підтримують таку поведінку дорослих і радять її кардинально змінити.
- Розлучення - процес складний і неприємний, - констатує психолог Марія Крапоткіна. - Та як би вам важко не було, слід сісти поряд із дитиною і все їй пояснити. І не варто думати, що малеча нічого не зрозуміє. Проте перевантажувати дитячу психіку деталями сімейних негараздів не обов'язково. Не потрібно, приміром, розповідати, яку погану тітоньку знайшов татко, адже він для дитини -рідна людина.
Звичайне пояснення життєвої ситуації набагато краще за домисли. Слова: "Розумієш, дитинко, ми з татом розлюбили одне одного, тому будемо жити окремо, але тебе ми любимо так само сильно, як і раніше", - найкраще охарактеризують ситуацію. А от чого в жодному разі робити не можна, так це перетворювати дитину на розмінну монету. Що, на жаль, нерідко роблять заможні батьки. Адже для тата чи мами залишити маля жити із собою - ще одна можливість "насолити" екс-подружжю. Деякі матері не воліють віддавати дитину батькові через власні меркантильні наміри. Для них діти не що інше, як можливість отримувати пристойні аліменти від колишнього чоловіка і жити так, як і раніше, ні в чому себе не обмежуючи.
Про почуття малюка в цій ситуації ніхто навіть не замислюється. Але ж дитина, як ніхто інший, знає, з ким вона хоче жити і з ким їй добре, а з ким не дуже.
Неймовірно велику помилку роблять ті батьки, які налаштовують дитину одне проти одного, або змушують обирати між батьком та матір'ю. Мовляв, або ти живеш зі мною, або я тебе знати не хочу! У жодному разі так робити не можна! Маля є продовженням мами та батька, тому частину себе асоціює з мамою, а частину з татом. Якщо батьки починають критикувати одне одного, дитина це сприймає на власний рахунок, у неї починає розвиватися почуття непотрібності. Саме тому, шановні тата і мами, намагайтеся розв'язувати свої проблеми за зачиненими дверима і не втягувати своє чадо у дорослі "розбори".