МОДЕЛЬ
Незабаром громадяни України матимуть оновлену систему гарантованих пенсійних виплат на майбутнє
Одним із ключових елементів нової системи пенсійного забезпечення стануть недержавні пенсійні фонди. Ця незвична для українців фінансова структура має стати фортецею забезпеченої старості, проте чи можна покладати на неї такі надії? І що варто враховувати у розрахунках майбутньої пенсії?
Поки що на ці запитання немає вичерпних відповідей, оскільки пенсійна реформа триває. Запропонована наразі модель складається з трьох рівнів. Солідарну систему радянського зразка доповнюють загальнообов’язкове державне страхування та накопичувальна система. Третій рівень — система недержавного пенсійного забезпечення.
Такий варіант дасть змогу розподілити між різними складовими ризики, пов’язані зі змінами в демографічній ситуації. Саме через неї й похитнулася солідарна пенсійна система. Також з’явиться можливість мінімізувати ризики, пов’язані з коливаннями в економіці та на ринку капіталів, до чого більш чутлива накопичувальна система. Основне завдання реформи — зробити систему пенсійного забезпечення збалансованою й стабільною.
Найбільшою перевагою трирівневої системи є вибір, який вона надає громадянам. Пенсіонери за сучасної системи повністю залежні від держави та економічної ситуації в країні. Тривала криза напряму впливає на розмір пенсії, оскільки ці платежі здійснюються з Пенсійного фонду, а правила гри встановлює держава.
Після впровадження реформи у вкладників буде вибір. Можна буде робити пенсійні відрахування як у Пенсійний фонд, так і в недержавні пенсійні фонди. Як саме накопичувати пенсійні заощадження, повністю залежатиме від громадян та їхніх уподобань. Таке право українці можуть отримати вже з 2013 року. Кожен самостійно вирішуватиме, яка інвестиційна політика є найбільш прийнятною для накопичення пенсійних заощаджень, а отже, безпосередньо впливати на розмір своєї майбутньої пенсії.
Та до того, як віддавати гроші фінансовим закладам, варто розібратися з принципами функціонування недержавних пенсійних фондів. Недержавні пенсійні фонди у багатьох країнах світу є одним з основних інструментів для підвищення рівня пенсійного забезпечення населення. За своєю суттю це фінансовий заклад, призначений для накопичення коштів на додаткову недержавну пенсію та здійснення пенсійних виплат учасникам фонду. Учасниками таких фондів є люди, на користь яких сплачуються пенсійні внески, а вкладниками можуть бути як самі учасники, так і роботодавці, професійні об’єднання, члени сім’ї.
Нині розрізняють корпоративні, професійні та відкриті недержавні пенсійні фонди залежно від того, хто створює фонд і робить внески. Усі кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю громадянина незалежно від того, хто платив ці внески. Тому ніхто інший, крім учасника, не може розпоряджатися цими коштами. Проте пенсійні кошти учасника можуть передаватися у спадок. Таким чином, ці гроші є повною власністю громадян. Причому таку пенсію можна отримувати разом з державною.
Логічно постає питання, який же варіант обрати. Порівнювати державний пенсійний фонд з будь-яким недержавним проблематично, оскільки вони належать до різних «вагових категорій». З державними фондами громадяни вже мали справу і знають як про позитивні моменти, так і про негативні. Звичайно, після реформи деякі зміни торкнуться і вже звичних структур, проте їх принципи залишаться традиційними.
Серед очевидних переваг недержавних пенсійних фондів можна назвати право учасника самостійно формувати розмір власної пенсії. Підписуючи контракт і сплачуючи внески наперед, можна впливати на суму коштів і час їх виплат назад у вигляді пенсії. Учасник недержавного фонду також може у будь-який час дізнатись про кількість накопичених внесків, отримати виплату одноразово або частками за певний час, почати отримувати пенсійні виплати на десять років раніше за офіційний пенсійний вік. Ці умови наперед обговорюються і прописуються в контракті.
Наступне питання: наскільки надійні такі недержавні пенсійні фонди і чи не луснуть вони як мильні бульбашки з наступною економічною кризою? Учасники також можуть контролювати ефективність роботи фонду, отримуючи інформацію про стан своїх накопичень та за необхідності переводити свої кошти до іншого фонду.
Адміністратор недержавного пенсійного фонду зобов’язаний регулярно подавати фінансову звітність до державного регулятора. Це дає можливість оцінити ризики діяльності певних фінансових компаній та вжити відповідних заходів за потреби. В тому числі недержавний пенсійний фонд не може припинити своє існування, допоки не передасть свої зобов’язання іншому фонду або страховій компанії. А отже,всі внески громадян зберігаються.
Запропоновані урядом зміни дадуть змогу громадянам самостійно обирати власне майбутнє. А також сприятимуть становленню соціально справедливої й збалансованої системи пенсійних виплат, що сприятиме економічному зростанню та добробуту населення України.
Андрій ПІНЧУК
Народний депутат України