ВУГЛЕПРОМ

Щорічно на охорону праці витрачаються мільйони гривень. А результат бажає кращого

Україна входить до трійки світових лідерів за кількістю травм та смертей на шахтах. За даними Незалежної профспілки гірників України, тільки з початку 2011 року у вугільній галузі травмовано понад 2,5 тис. чоловік, з яких 110 загинули. Кожний мільйон тонн видобутого вугілля оплачено двома шахтарськими життями.

В основі — людський фактор

Наші шахти є одними з найскладніших у світі з погляду геології. Сьогодні в Україні 159 діючих шахт, з них 90% небезпечні через загазованість, 60% — через можливі вибухи вугільного пилу, 45% —  через газодинамічні явища, 25% — у зв’язку з можливістю самозаймання вугілля. Середня глибина розробки вугільних пластів становить 730 метрів, а на 20% шахт гірничі роботи ведуться на глибині тисяча і більше метрів. Температура гірських порід на цих глибинах перевищує 45 градусів.

Низка аварій на шахтах, які сталися влітку, змусила заговорити про нові підходи до гарантування безпеки праці на всіх рівнях. З одного боку, вугледобування забезпечує енергетичну безпеку країни, з іншого — є своєрідним українським галузевим анахронізмом. Упродовж останніх десятиріч системні інвестиції в технічне переозброєння галузі здійснювалися в основному на кількох шахтах, які перебувають у приватній власності, тоді як понад половина шахт, що перебуває у державній власності, працює більше 50 років без реконструкції. Їхні виробничі фонди зношено в середньому на 70%.

Проте визнаючи всі об’єктивні складнощі ведення гірничих робіт в Україні та зношеність виробничих фондів, експерти перше місце в рейтингу причин високого рівня травматизму схильні віддавати горезвісному людському фактору. За даними Держгірпромнагляду України, причиною 80% нещасних випадків у вугільній галузі є неправильні та небезпечні дії персоналу при виконанні робіт. Так, людський фактор у недалекому минулому призвів до аварії на шахті «Краснокутська» у Луганській області: згідно з висновками експертної комісії, причиною займання метаноповітряної суміші стало паління.

Першою реакцією державного керівництва на звістку про чергову трагедію очікувано стали погрози, що полетять голови. А в Держгірпромнагляді запропонували посилити систему відомчого контролю. Під час IV Міжнародної науково-практичної конференції «Промислова безпека й охорона праці - 2011. Проблеми та перспективи» начальник управління організації державного нагляду у вугільній промисловості Держгірпромнагляду України Олександр Холод заявив: «На кожній дільниці щоденно контроль здійснює мінімум шість інженерно-технічних працівників. Утім, прийшовши на дільницю, інспектор все одно виявляє порушення».

В забій — як у бій. І так щозміни. Фото з сайту obozrevatel.com  

Допоможуть нові технології

Але світовий досвід свідчить, що лише наглядовими та каральними заходами тут не обійтися. Наприклад, як повідомляє Національна вугільна асоціація США, за останні три роки місцеві шахти (а їх понад 1400) інвестували майже $800 млн у нові технології безпеки та тренінги. Причому ідеологічною базою та водночас метою цих вкладень є саме персональне залучення рядових шахтарів до розвитку системи недопущення аварій, травматизму та професійних хвороб.

Про необхідність кардинальних змін в управлінні безпекою заявляє й Міненерговугільпром. Так, за даними міністерства, впродовж двох років на державних вугільних підприємствах планується впровадити Систему управління охороною праці (СУОП), розроблену відповідно до міжнародного стандарту OHSAS 18001, 18002. Поки що в Україні цю систему застосовують на підприємствах ДПЕК і ПАТ «Краснодонвугілля». І цифри свідчать самі за себе: впродовж 2007 — 2010 років рівень виробничого травматизму та аварійності на цих підприємствах знизився майже вдвічі. Ключовими складовими системи, яка діє в компанії ДПЕК (входить до групи СКМ Ріната Ахметова), є впровадження сучасного, більш безпечного гірничошахтного обладнання, суворий контроль над дотриманням техніки безпеки, та головне — формування правильних поведінкових навичок працівників.

— Ми намагаємося прищепити нашим працівникам думку, що на першому місці завжди має бути здоров’я та безпека праці, а вже потім виробничі плани і рекорди. Нікому не потрібні рекорди ціною людського життя. Багатьом працівникам поки що важко змінити докорінно свій світогляд, але ми готові й надалі працювати в цьому напрямку, — каже виконавчий директор, член правління ДПЕК Юрій Риженков.

Своїм набутим досвідом і новими підходами до системи охорони праці представники «Метінвесту» ділилися під час проведення конференції промислових підприємств України і країн СНД, яка відбулася на днях у Донецьку. У ній взяли участь представники понад 80 промислових компаній, державних органів влади, неурядових організацій, а також зарубіжні експерти.  Йшлося насамперед про те, яким чином необхідно вплинути на ментальність працівників, для більшості з яких власній безпеці у гонитві за вищою заробітною платою відводиться чи не останнє місце.

—  Людині не властиво вести себе безпечно. Разом із першим подихом вона вдихає ризик, — зазначив Брюс Стейлі, міжнародний експерт із безпеки праці. — Я вважаю, що 99,9% нещасних випадків відбувається з вини людини, адже саме вона і створює механізми, і має оцінювати ступінь ризику навіть коли йдеться про стихію.

Мільйони — в безпеку

У «Метінвесті» вважають, що забезпечення безпеки праці має бути частиною виробничого процесу. Начальник управління зі стандартів і внутрішнього аудиту Денис Смирнов наголосив: «Наш спільний вектор — щоб люди не просто виконували  правила та інструкції, а думали про ступінь ризику».

Для досягнення цієї мети кожний працівник має спеціальну картку, на якій написані правила безпечної поведінки, а також права та обов’язки робітника, проводяться відеоінструктажі для персоналу, тренінги. У «Краснодонвугіллі», яке входить до групи компаній «Метінвест», збільшено з двох до двох з половиною місяців час навчання в навчально-курсовому комбінаті, за яким закріплено навчальну лаву та забій, оснащений сучасним обладнанням і засобами промислової безпеки. До викладання залучений керівний склад. Окрім того, всі працівники володіють навичками надання першої медичної допомоги. До кінця року планується запустити апаратуру позиціонування персоналу та рухомого складу. Завдяки їй диспетчер має змогу спостерігати за місцезнаходженням кожного працівника.

— У першому півріччі 2011 року ми спрямували на забезпечення безпеки праці на наших підприємствах понад 450 млн грн, — каже Олег Попов, генеральний директор СКМ. — Особливу увагу приділятимемо створенню такої культури, за якої всі наші працівники та підрядники матимуть необхідні знання, навички та, найголовніше, бажання працювати безпечно.

Генеральний директор «Метінвесту» Ігор Сирий заявив, що у Групі компаній прагнуть звести виробничий травматизм до нуля. Наскільки реальне досягнення такої амбітної мети, покаже час, але вже сьогодні можна з упевненістю констатувати, що у нашій країні починає укорінюватися нова життєва філософія, гуманна і правильна: людське життя і здоров’я — найвища цінність.