ЕКСПЕРТИЗА

Фосфатні пральні порошки провокують хвороби нирок, печінки, легенів і навіть мозку. Як уберегтися від хімічної атаки у ванній?

З кожним днем наше життя стає дедалі комфортнішим. Проте все має свою ціну, і цей самий комфорт - не виняток. Побутова хімія, котру представляють і пральні порошки, справді дуже успішно бореться із забрудненнями та плямами на одязі. От тільки як саме ці засоби впливають на наше здоров'я, пересічному споживачеві ніхто не розповідає. Та якщо розібратися, побутова хімія зовсім не безневинна, як переконує реклама. Звичайнісінький пральний порошок може стати причиною алергій, дерматитів, респіраторних і цілого "букету" інших хвороб. Як убезпечити себе від такої загрози?

Шкідливе знешкодження плям

Донеччанка Тамара Мишкіна якось помітила, що після прання в неї починають свербіти й червоніти руки. Домогосподарка звернулася до лікаря, і фахівець порадив змінити пральний порошок. Придбавши менш розрекламований засіб, з часом жінка позбулася алергії. А що подібні проблеми можуть виникнути саме після користування пральним порошком, стверджує і керівник програми з хімічної безпеки Всеукраїнської екологічної громадської організації "МАМА-86" Ольга Цигульова.

- Алергічні захворювання шкіри, ураження дихальних шляхів, порушення функції нирок, печінки та обміну речовин - такі наслідки тривалого використання певних виробів побутової хімії виявили вчені, - зазначає експерт. - Під час дослідження з'ясували, що головна небезпека синтетичних миючих засобів, а саме пральних порошків, ховається в їхньому складі - фосфатах (ортофосфат натрію, триполіфосфат натрію) та поверхнево-активних речовинах (ПАР). Про останні, до речі, часто згадують рекламісти. Проте вони говорять лише, що ПАР можуть добре відіпрати бруд, а от наскільки вони небезпечні, в рекламних сюжетах ніхто не згадує.

Та якщо розібратися, то, мабуть, найнебезпечнішим ворогом нашого здоров'я є саме ПАР - чи не основні діючі речовини всіх пральних порошків. Вони не тільки видаляють забруднення з поверхні речей. Ці речовини хімічно споріднені з певними компонентами мембран клітин людини і тварини і, потрапивши в організм, скупчуються на клітинних мембранах, покриваючи їх поверхню тонким шаром. При певній концентрації ці речовини здатні викликати порушення найважливіших біохімічних процесів - порушувати функцію і саму цілісність клітини. І це ще не все. ПАР можуть накопичуватися в органах. За твердженнями науковців, у середньому в мозку накопичується 1,9% загальної кількості ПАР, а в печінці - 0,6%.

Учені наполягають, що дія ПАР подібна до деяких видів отрут. Вони можуть спричинити емфізему легень, пошкодити клітини печінки. А це провокує збільшення рівня холестерину, порушуючи передачу нервових імпульсів в центральній і периферичній нервовій системі. Можуть впливати на фізико-хімічні показники крові та завдати серйозного удару по імунній системі.

Найагресивніші у своїх діях - аніонні ПАР (а-ПАР). Ці речовини можуть провокувати розвиток алергії, ураження печінки, нирок, мозку, легенів. Це одна з головних причин, чому в деяких країнах Західної Європи діють суворі обмеження на використання аніонних ПАР у складі пральних порошків. У деяких країнах їхній вміст не повинен перевищувати 2-7%.

Спровокувати зміни

Якщо уважно вчитатися у склад прального порошку, побачимо більше 20 компонентів. Як правило це ПАР, інші активні компоненти, наприклад, оптичні відбілювачі, ароматизатори, речовини для зв'язування іонів кальцію та магнію (фосфати), ензими, а також баласт солей, наприклад, сульфат натрію. А в порошку для автоматичного прання містяться ще й речовини, які "придушують" піноутворення.

Так от, фосфати є другим основним компонентом, який входить до складу прального порошку, вони призначені для пом'якшення води. Саме без цієї речовини не вдасться якісно відіпрати білизну. Фосфати здатні порушувати кислотно-лужний баланс клітин шкіри, зумовлюючи дерматологічні захворювання. Окрім того, під час контакту зі шкірою ці сполуки потрапляють безпосередньо в кров і часто провокують зміни відсоткового складу гемоглобіну, білка та структури сироватки крові, що призводить до порушення роботи внутрішніх органів - печінки, нирок, скелетних м'язів. А це, в свою чергу, веде до тяжких отруєнь, порушень обміну речовин і загострень хронічних захворювань. Принцип дії фосфатів полягає в їхній взаємодії з ліпідно-білковими мембранами та проникненні в структуру клітини, що в свою чергу викликає зміни в біохімічних та біофізичних процесах.

Фосфати в поєднанні з а-ПАР у кілька разів збільшують токсичність останніх. Адже фосфатні домішки створюють умови для інтенсивнішого проникнення а-ПАР через шкіру в організм. Таке поєднання сприяє і посиленому знежиренню шкірних покривів, активнішому руйнуванню клітинних мембран, різко знижує бар'єрну функцію шкіри, проникає в мікросудини шкіри і. всмоктується у кров та "розбігається" по організму. Це призводить до порушення імунітету і змінює фізико-хімічні властивості крові. ПАР створюють умови для проникнення в організм небезпечних сполук - важких металів, бактерицидних токсинів.

- Якщо часто користуватися фосфатними порошками, у людини може розвинутися запалення шкіри та різні дерматити, - переконує Ольга Цигульова. - Адже підключається конвеєр патологічних імунних реакцій. Науковці прослідкували взаємозв'язок і між частим вживанням фосфатних синтетичних миючих засобів та зниженням народжуваності.

Фосфатні домішки не лише підсилюють проникнення а-ПАР через шкіру, а й збільшують накопичення цих речовин на волокнах випраних тканин, бо вони сприяють такому міцному щепленню а-ПАР з тканиною, що навіть десятиразове полоскання в гарячій воді не звільнить одяг від цієї сполуки. Цікаво, що чим складніша та розгалуженіша структура волокна тканини, тим більша кількість молекул а-ПАР можуть в неї проникнути і "приклеїтися". Найкраще вони тримаються в бавовняних, вовняних та напіввовняних тканинах. Потенційно небезпечні концентрації зберігаються в тканинах до чотирьох діб. Тож маємо створення осередку постійної інтоксикації всередині самого організму. Закріпившись на одязі, а-ПАР контактують зі шкірою та відносно легко переносяться на її поверхню, а потім швидко всмоктуються й починають руйнівний маршрут організмом. Саме тому експерти радять користуватися безфосфатними порошками і ретельно полоскати речі після прання.

 

ПОРАДИ "УК"

Обираємо порошок

1. Не купуйте продукцію на стихійному ринку та в невеликих магазинчиках, особливо якщо йдеться про невідомого виробника.

2. Відмовтеся від купівлі засобу, на пакуванні якого не прописаний його склад. З цього переліку можна дізнатися про наявність або відсутність в ньому ПАР, фосфатів, хлору, ензимів чи інших шкідливих речовин. Якщо на пакуванні відсутні дані про склад порошку, користуватись ним небезпечно!

3. При виборі порошку краще віддати перевагу засобам, в яких вміст ПАР і фосфатів не перевищує 5%.

4. Обирайте засоби з не надто вираженим ароматом.

Секрети безпечного "купання" речей

► У процесі прання не можна змішувати кілька засобів побутової хімії.

► При пранні білизни використовуйте порошки, які не дають багато піни. Максимально скорочуйте час замочування та прання речей, добре розбавляйте воду для прання.

► Перед тим, як взятися за прання, вдягніть гумові рукавички, так ви позбавитеся контакту порошку безпосередньо з тілом.

► Споліскуйте речі не менше 15 секунд у проточній воді або змінюйте воду для полоскання не менше восьми разів. При цьому користуватися варто лише гарячою водою 50-600 С, адже в холодній воді фосфати практично не виполіскуються.

► Речі бажано прати не частіше 1-2 разів на місяць. Після прання потрібно ретельно помити руки під стічною водою.

 

ЕКОЛОГІЯ

Річки вмирають від хімії  

"Київводоканал" пропонує заборонити пральні порошки. Щоправда, не всі, а тільки фосфатовмісні. Це, як правило, дешеві миючі засоби. Але ця дешевизна вилазить боком довкіллю, а отже, і всім нам. Про це йшлося на засіданні круглого столу "Вплив побутових миючих засобів на водні ресурси", який ініціював "Київводоканал".

У складі дешевих миючих засобів, зазначають фахівці, є фосфати та поверхнево-активні речовини (ПАР). Потрапляючи у водойми, фосфати спричинюють інтенсивний ріст синьо-зелених водоростей (ціанобактерій), від яких вода "цвіте". Кожен грам фосфатних сполук із пральних порошків веде до зростання 5-10 кг водоростей. Якщо в такій воді купатися, можна щонайменше заробити алергію. І це не найстрашніше. Розкладаючись, вони виділяють багато метану, аміаку, сірководню, які знищують корисні мікроорганізми, що очищають воду. Якщо в середині 90-х концентрація фосфатів у стічній воді, яка надходила на очисні споруди Бортницької станції аерації, становила 6-8 мг/л, зараз вона сягає 20-30 мг/л.

Очисні споруди Києва, збудовані ще у 50-70-х роках, не розраховані на такі концентровані забруднення. І хоча рівень фосфатів у Дніпрі нині нижчий від критичної норми, повністю очищувати стічні води до нормативних показників дедалі складніше. А якщо небажані сполуки потраплять у питну воду, а з нею - і в організм людини, вони спричинять ефект міни сповільненої дії. Бо, за словами фахівців, ці хімікати можуть викликати порушення роботи печінки, нирок, обміну речовин... Аби не допустити погіршення ситуації, "Київводоканал" наполягає на активізації роботи щодо введення обмежень аж до повної заборони на законодавчому рівні використання побутових миючих засобів, у складі яких є фосфати та ПАРи.

До речі, в ЄС від фосфато?вмісних порошків відмовилися ще років із десять тому. В Україні ж законів з подібного обмеження немає взагалі. Існує лише постанова Верховної Ради "Про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів" від 15 червня 2010 року, яка передбачає розробку проекту цієї програми до 1 травня 2011 року.

- Враховуючи європейський досвід, нашій країні не треба вигадувати велосипед, а лише здійснити необхідні процедури для імплементації цих норм. Ми готові брати найактивнішу участь у формуванні відповідних заходів та пропозицій на законодавчому рівні і розраховуємо на підтримку громадськості. Від того, які стоки ми відправимо у воду сьогодні, залежатиме її якість та безпечність завтра", - зазначила заступник генерального директора ПАТ "АК "Київводоканал" з юридичних питань Віта Струкова.

Оскільки невідомо, коли законодавці візьмуться за цю справу, експерти закликають думати про своє майбутнє самих споживачів - свідомо ставитися до вибору миючих засобів і віддавати перевагу безфосфатним порошкам. Щоправда, вони дорожчі. От тільки чи не надто велику ціну ми платимо за дешевий порошок?..

Інна КОСЯНЧУК