Нещодавно голова правління Нацбанку України заявила, що російські банки, які працюють у нашій державі та виконують всі зобов’язання перед українськими вкладниками, мають право докапіталізовувати свої дочірні фірми в Україні.
Це питання пані Гонтарева узгодила зі своєю колегою — головою Центробанку Росії Ельвірою Набіулліною. А остання одразу запевнила, що російським банкам з державним російським капіталом, які працюють в Україні, такі кошти буде надано. У зв’язку з цим виникає запитання щодо юридичної бездоганності такого рішення.
Не можна допустити закриття
Як зазначає керуючий партнер юридичної фірми Pravovest Гліб Сегида, для відповіді на це запитання треба визначити мету, з якою запроваджують санкції щодо деяких осіб, компаній чи держав. «З цього погляду, найбільш правильною була б заборона виведення коштів з українських дочок російських банків до Росії та залучення коштів до них з РФ. Саме першим способом діють країни Заходу — вони заборонили російським банкам залучати кошти у валюті на міжнародних ринках для переказу їх до Росії. Проте Україна опинилась у дуже складній ситуації, саме з огляду на банківський ринок. Майже всі банки потребують докапіталізації з боку їхніх власників. Якщо вливання капіталу не буде — це призведе до банкрутства банку. Всі три банки з державним капіталом РФ (Сбербанк, Промінвест, ВТБ) входять до числа найбільших фінустанов. Якщо хтось із них збанкрутує, тим більше одночасно — це завдасть вкрай тяжкого удару по й так слабкій банківський системі України, і по економіці загалом».
Якщо вливання капіталу в російські банки не буде, то чимало експертів переконані: це призведе до їхнього банкрутства і дуже негативно позначиться на всій фінансовій системі країни.
Так, якщо аналізувати, то сумарно у трьох згаданих банках зберігається понад 37,5 мільярда гривень коштів клієнтів. Звісно, якщо збанкрутують вони всі, то на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб буде велике навантаження — він виявиться не в змозі розрахуватися із вкладниками цих установ. Так, приміром, станом на 1 квітня 2016 року кількість клієнтів Сбербанку перевищила мільйон. Ця фінансова установа обслуговує понад 28 тисяч клієнтів малого та середнього бізнесу і більш як 5 тисяч корпоративних клієнтів. Загалом, за багатьма рейтингами, Сбербанк займає помітні місця на фінансовому ринку України.
Дискримінації немає
Крапки над «і» в цій історії спробувала розставити юрист ЮФ «Центр конфліктології і права» Олена Садовець: «Хочу нагадати, що Україна, українська судова та виконавча влада де-юре не визнають факту російської агресії. Тому формально ніякої дискримінації державних російських банків у нашій країні немає. Тобто в цьому питанні нічого офіційно пред’явити фінустановам РФ в Україні. Інша річ, якби в нашій державі був оголошений воєнний стан, проте цього зроблено не було».
Отже, робота банків із російським капіталом в Україні законна.
Слід зауважити, що у минулому та на початку цього року пані Гонтарева зазначала: якщо на засіданні Ради нацбезпеки і оборони буде вирішено націоналізувати російські банки, то Нацбанк виконає цю настанову.
Гліб Сегида впевнений у тому, що якби ситуація в Україні не була такою складною в економічному, політичному та воєнному сенсі, як тепер, то головний фінансовий регулятор країни міг би діяти більш жорстко щодо російських банків.
Доречно буде замислитися над запитанням: чому частка банків із капіталом ворожої для нас нині країни на початок 2014 року була досить вагомою?
Експерти кажуть, що це запитання слід скеровувати до колишніх керівників нашої держави та Нацбанку. Тепер з усією впевненістю можемо казати про те, що у такий спосіб Росія встановлювала контроль над Україною не лише політичний та військовий, а й банківський. Так, станом на 1 квітня 2014 року частка активів державних банків РФ становила 9,6% в загальних активах банківської системи України. Три із 15 найбільших банків були державними фінансовими установами Росії і загалом їхні активи дорівнювали показникам Дельта-Банку, банку «Надра» та банку «Фінанси і кредит». Як відомо, останні з часом збанкрутували. Звісно, складно навіть уявити, що чекало б банківську систему нашої держави, якби одночасно перестали існувати і ці три російські державні банки.
Не все так однозначно?!
Рік тому доволі негативну позицію щодо функціонування російських банків в Україні висловлював голова комітету з інформаційної політики та взаємодії зі ЗМІ Українського кредитно-банківського союзу Олександр Новіков. «УК» поставив фактично таке ж саме запитання експерту і цього року. «Якщо регулятор зайняв таку позицію, то йому, як кажуть, видніше, бо він розбирається в нинішній ситуації. У нас вже врешті-решт навіть сформовано Наглядову раду Нацбанку. Нинішнього року із російськими банками ситуація дещо краща: державні підприємства, які в них обслуговуються, вивели з цих фінустанов зарплатні проекти. Проте корпоративні рахунки багатьох підприємств залишилися. Однак і така ситуація, на моє переконання, не критична. Думаю, що незабаром такий російський банк, як ВТБ, взагалі покине український ринок, а Промінвестбанк продадуть, і цілком можливо, що його куплять українські резиденти», — вважає він.
На думку багатьох експертів, примусове обмеження участі іноземного інвестора в українській фінустанові може негативно вплинути на її фінансові показники, адже немає гарантії, що на зміну російському інвесторові прийдуть європейські або українські, які замість акціонера з країни-агресора вкладуть кошти у розвиток банку.
Слід зазначати ще одну деталь: в кожному з банків, який має російські гроші, є спеціальний куратор з Нацбанку України, що ретельно відстежує всі операції фінустанов. До того ж ці особи часто змінюються. Проте навіть ті експерти, які активно ратують за продовження взаємовигідної співпраці з російськими банками в Україні, не заперечують, що і цих кураторів можуть завербувати спецслужби РФ. Отож не все так однозначно і безпечно.
Однак Гліб Сегида впевнений у тому, що держава неабияк пильнує за цим процесом: «Так, нещодавно було зроблено важливий крок — заборонено російські платіжні системи, а також відкриття рахунків у рублях. Я скажу так: навіть представники російських фінансових установ, що працюють в Україні, прекрасно розуміють, що їм таки доведеться піти з українського ринку (вони про це заявляли офіційно й неофіційно), тому що умови роботи стають для них дедалі складнішими. Найімовірніше, з пожвавленням економіки, коли до вітчизняної фінансової системи зросте інтерес інвесторів, російські банки продадуть».
Від редакції. Україні таки доведеться певний час жити і працювати з російськими банками. Звісно, не можна штучно «валити» ці структури, бо це буде болісно для фінансової системи та пересічних вкладників. Інша річ — за колишньої влади робилося все, щоб присутність російського капіталу в українській банківській системі була чималою. І зрозуміло, для чого це робилося. А відтак нашим спецслужбам слід ретельно стежити за діяльністю фінустанов з російським капіталом, щоб запобігти розхитуванню національної та фінансової безпеки України.