СТРІЛКИ НАЗАД

Україна все-таки переходить на зимовий час

20  вересня Верховна Рада прийняла постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території України», згідно з якою скасовувався перехід на зимовий час. Ця новація викликала значний резонанс у суспільстві. Проти рішення депутатів виступили астрономи, метеорологи, лікарі, транспортники. Вони стверджували, що це матиме масштабні негативні наслідки для всієї країни. Під впливом громадськості депутати зрештою анулювали непопулярне рішення (щоправда, виправити помилку вдалося тільки з другого разу — перше голосування нардепи провалили).

Чи справді ігри з часом настільки небезпечні? Адже йдеться лише про одну годину! Виявляється, час — непроста річ, і бездумно гратися з ним ризиковано.

Науковці вважають, що рішення Верховної Ради не відповідало міжнародним правилам і запроваджувало в Україні час третього часового поясу, що суперечить фізико-географічному розташуванню нашої держави і нормам, які діють у більшості країн світу.

— Як відомо, Земна куля розділена на 24 часових пояси. Відповідно, Україна належить до другого поясу. Тож немає жодних підстав переводити її в третій часовий пояс. Треба повернутися до позиції, яка підтверджується всіма картами й атласами світу, — аргументує директор Інституту географії НАН України Леонід Руденко. 

 

Природніше скасувати «літній»

Астрономи пояснюють: такого поняття як «літній час цілий рік» просто не існує. Основою обчислення часу є поясний (або так званий «зимовий час»), який збігається з київським сонячним (12 година дня настає, коли сонце в зеніті). Відмова від нього створює численні незручності для громадян протягом усього зимового періоду.

— Дуже зсунеться полудень, — розповідає доцент харківського Інституту астрономії Дмитро Станкевич. — Ми штучно від’їжджаємо на 1000 км на схід, і якщо для Харкова це означає на практиці зсув всього на півгодини, то Західна Україна зустрічатиме полудень о 13.30.

За словами директора аналітичного центру Асоціації міст України Володимира Пархоменка, для України природним, поясним часом є саме «зимовий», а якщо вже комусь заважало переведення годинника на «зимовий» і «літній» час, то природніше було б скасувати саме «літній». Багато міських рад, особливо в західних областях, об∂рунтовували свою незгоду щодо відміни «зимового часу» тим, що це викличе додаткові енерговитрати.

Якби рішення Верховної Ради залишилося чинним, це призвело б до економічних втрат і спричинило б труднощі функціонування банківських систем та міжнародних транспортних перевезень. Зокрема, воно захопило зненацька енергетиків, адже зміни вимагали перепрограмування всіх лічильників, що фізично неможливо виконати до 30 жовтня. Більшість лічильників, незважаючи на будь-яке рішення Верховної Ради, в цей день автоматично перейдуть на зимовий час.

Зміна часу також негативно впливає на гідрометеорологічну діяльність.

— Ця діяльність координується міжнародним універсальним часом. Усі гідрометеорологічні спостереження на земній кулі проводяться одночасно. Перехід на літній час призводить до запізнення в нашій роботі на одну годину, — вважає директор Українського метеорологічного центру Микола Кульбіда. — Взимку я маю повний набір усіх видів інформації о 09.00. Влітку це все відкладається на одну годину і призводить до того, що аналіз і прогнозування здійснюються із запізненням. Ми фактично на 1 годину пізніше можемо зреагувати на загрозливу ситуацію природного характеру. За цією годиною стоять і людські життя, і збитки інфраструктури. Як фахівець я не бачу жодного аргументу для відміни зимового часу. Ми повинні жити за істинним часом, тобто бути найближче до природи, адже лише коли наші біоритми збігатимуться, настане гармонія і в державі, і в суспільстві, і в кожній людині зокрема.

Де заховалася година? Фото з сайту nasha.lv

День як рік

Технічні незручності, з якими зіткнулася б країна в разі відміни зимового часу, лише верхівка айсберга. Адже час — це дуже непроста категорія, про особливості якої мало кому відомо. Намагатися керувати нею декретами і постановами у кращому разі безглуздо, в гіршому — небезпечно.

До часу не можна доторкнутися, понюхати або спробувати на зуб, але він здатен рятувати або руйнувати.— Відомо чимало випадків, коли час дивним чином змінював свою тривалість, — розповідає фахівець із хрономедицини Микола Поліщук. — Людина, що стоїть під підйомним краном, бачить падаючий на неї з величезною швидкістю вантаж. І раптом все відбувається, наче в сповільненій зйомці — настільки повільно, що людина встигає відскочити. Пізніше були проведені десятки експериментів, які з науковою точністю довели: зробити це у відведений реальний час людина не може. Але ж устигає! Льотчики можуть навести приклади того, як частки секунди в екстремальній ситуації розтягувалися для них у хвилини. В моменти сильного потрясіння відбувається величезний викид енергії. Як наслідок — те, що для об’єктивних приладів триває мить, людині здається десятками хвилин, цілком достатніми для порятунку.

Сьогодні вже доведено, що Всесвіт не чотиривимірний, як прийнято вважати, а десятивимірний. Є ще шість додаткових просторово-часових вимірів. Цим пояснюються дивовижні, на перший погляд, речі. Наприклад, чому в дитинстві один день нам здається роком, а в старості рік — одним днем? Виявляється, це відчуття зовсім не суб’єктивне. Встановлено, що в 50 років час тече для людини в чотири рази швидше, ніж у десять років. Це пов’язано з внутрішньою енергією людського організму. Впливаючи на неї, ми змінюємо час.

Треба жити в гармонії

А тепер уявіть на хвилину, що всі годинники у вашому домі, на роботі, та й у всьому місті  раптом стали показувати неправильний час. Ви збираєтеся пообідати, але магазини та їдальні ще  не відкрилися. Ви не встигаєте лягти спати, як будильник вже кличе на роботу. Тільки ви прийшли на роботу, як відразу оголошують обідню перерву, хоч ви щойно поснідали. За вікном глибока ніч, а на  вашому годиннику тільки середина робочого дня.

Чи довго ми зможемо прожити в таких умовах? Адже наш організм — не простий набір різних клітин, а на диво чітка система з сотнею функціональних зв’язків.

Для того, щоб цей унікальний механізм завжди працював злагоджено, потрібна чітка програма дій і точний розпорядок роботи. Переведення годинників впливає і на фізичний, і на психологічний стан людини. Такий перехід для організму людини небезпечний. Він викликає так званий часовий стрес, внаслідок якого відбувається короткочасний збій — діасинхроноз. Це означає, що наш внутрішній біологічний час перестає синхронізуватися із зовнішнім часом. На психологічному рівні стан діасинхронозу призводить до підвищеної стомлюваності, зниження працездатності, настрою, виникає емоційна нестриманість, дратівливість, порушується сон. Це стосується всіх людей, навіть абсолютно здорових.

Можуть загостритися такі поширені хвороби як гіпертонія, бронхіальна астма, виразка шлунка,  ендокринні, ревматичні й інші захворювання.Часто на цьому тлі розвивається депресія. Для нормальної діяльності нашої нервової системи потрібне сонячне світло.  Коли кількість сонячних днів іде на спад, то нервова система опиняється в стані зниженого тонусу. Якщо на цьому тлі ще відбувається переведення стрілок, це може стати тією краплею, яка переповнить чашу терпіння організму. Причому неважливо, в який бік переводять стрілки. Важливий сам факт цього стрибка. Виходить, що зовні ми вимушені жити в новому часі, з різницею в годину, а внутрішній час в організмі тече по-старому.

Лікарі «швидкої» зазначають, що відразу після зміни часу кількість хворих на  серцево-судинні захворювання підвищується на 7%, інфарктів та інсультів — на 14-17%.

За словами медиків, у той час як весняна авантюра з часовими стрілками б’є в основному по людях, що страждають на  хронічні захворювання, то осіння провокує депресію. Сонце і без того йде на спад, людина пригнічена, а тут ще світловий день штучно зменшується на годину. Не випадково на осінні дні припадає сплеск суїцидів.

— Усі біологічні ритми людини проходять не за декретним часом, а за біологічним. Надзвичайно важко адаптуються до декретного часу люди похилого віку, діти. Треба перевести країну на географічний час і перестати гратися в ці небезпечні ігри, — вважає член-кореспондент Національної академії медичних наук професор Микола Поліщук. — Позиція Академії медичних наук України — українці повинні жити за своїм природним часом, адже другий часовий пояс закладений у їхніх генах.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Уперше перехід на літній час був здійснений у кайзерівській Німеччині — на початку Першої світової війни. Німці вирішили: якщо світловий день  триватиме  довше, вони зможуть ефективніше вести бойові дії. Німеччина, її союзники й окуповані території перейшли на літній час 30 квітня 1916 року. Їхній приклад наслідувала практично вся Європа, крім Росії, в якій нововведення сприйняли тільки через рік.

Нині літній час використовують 82 країни світу (з них у 9 країнах він застосовується не  в усіх регіонах). Зокрема переходять на літній час усі країни Європи (крім Ісландії), Вірменія, Азербайджан, Туреччина, Іран, Ізраїль, США (крім 1 штату), Канада (крім 1 провінції). Сім республік колишнього СРСР, Японія, Китай, Індія, Ірак відмовилися від «гри в стрілки». Більшість країн Африки, Аравійського півострова, Південно-Східної Азії і Венесуела не практикували перехід на літній час ніколи.