З 6 по 10 листопада 2016 року в Києві працювала ХІV Міжнародна спеціалізована виставка «Енергетика в промисловості-2015». ПАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» (ПАТ «КЦКБА») представило на ній нові розробки в галузі атомної та теплової енергетики, нафтогазу та арматури для холодильних установок. Особливу увагу учасники виставки, зацікавлені фахівці звернули на вироби для теплоелектростанцій та клапанів на низькі температури від -40 градусів за Цельсієм і нижчі. Таку продукцію — зразок високих технологій — в Україні ще ніхто не виготовляє.
.jpg)
Добровільне заслання
16 грудня 1996 року енергійному та перспективному Юрієві Рикунічу, який раніше працював начальником главку Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, запропонували очолити одне зі столичних державних підприємств. Подібні пропозиції були частими на той час. Але Юрієві Миколайовичу належало стати директором підприємства, де півтора року не виплачували зарплату і 376 працівників (з них 190 пенсійного віку) перебивалися з хліба на воду, де були прострочені банківські кредити і понад рік не погашали заборгованість з оплати за енергоносії.
— Скажу відверто, — згадує нелегкі для ДП «КЦКБА» часи генеральний директор, — я злякався, хоч і був готовий до важкого керівного старту. І, можливо, якби не виробнича загартованість на Київському НВО «Більшовик» та міністерська школа, здався б під натиском настирних нашіптувань окремих так званих фахівців зробити підприємство банкрутом. Але досвід, набутий у машинобудуванні, все-таки допоміг прийняти правильне рішення.
.jpg)
Перший контракт
І доля винагородила директора та його команду за терпіння. ДП «КЦКБА» уклало перший великий контракт на постачання арматури для будівництва першого та другого енергоблоків на Тяньваньській АЕС (Китай). Цей контракт і витягнув арматурників з глибокої ями: підприємство не лише розрахувалося з боргами, а й почало поступово поліпшувати фінансово-економічні показники компанії.
— Уже з перших днів співпраці з китайськими атомниками ми зарекомендували себе як надійний постачальник високоякісної продукції та дисциплінований партнер, котрий дотримується термінів виконання робіт і адекватно веде справи із замовником, — продовжує розповідь Юрій Рикуніч. — Але на той час наше дослідне виробництво було не дуже потужним. Тож до виконання китайського контракту довелося залучити ще майже 10 інших українських підприємств.
Звісно ж, за них перед замовником (китайські фахівці майже чотири роки жили в Києві, ретельно стежачи за суворим дотриманням технології, термінів поставок та виконуючи роль додаткових контролерів) відповідало ДП «КЦКБА». До речі, представники Піднебесної вже тоді зрозуміли, що зробили правильний вибір арматурного партнера: ДП «КЦКБА» зберегло мобільне виробництво, і його конструктори були спроможні швидко реагувати на запити замовників-атомників. Випуск продукції на підприємстві зріс одразу ж у 10 разів.
Наприкінці 2004 року в житті ДП «КЦКБА» відбулися значні зрушення: трудовий колектив узяв в оренду у держави цілісний майновий комплекс свого підприємства і наступною діяльністю довів, що товариство, реорганізоване в акціонерне, більш ефективне в бізнесі, ніж з державною формою управління.
— Коли в 2006 році в Китаї відбувся великий форум українських та китайських атомників, — генеральний директор ПАТ «КЦКБА» задоволено робить наголос на кожному слові, — нашу продукцію хвалили більше, ніж будь-яких інших фірм. Тому китайці й у подальшому не відмовлялися від наших послуг: 10 листопада 2016 року ми зробили останню поставку своєї продукції (контракт був підписаний 2013 року) для будівництва третього та четвертого блоків на Тяньваньській АЕС. Цей контракт дав можливість підприємству мати два з половиною роки гарантованої роботи.
Високотехнологічна продукція
Зізнаюся, до зустрічі з Юрієм Миколайовичем арматурою в моєму розумінні були металеві стрижні, які використовують у будівництві. Але ознайомившись із виробництвом запірної, регулювальної, запобіжної арматури, агрегатами з неї, що встановлені на трубах і перетинають та регулюють потоки рідини чи газу, зрозумів, яка високотехнологічна продукція бюро. Вона слугує не лише енергетиці, а й літає в космосі, справно працює на антоновських літаках, їздить на бронетехніці, використовується на цистернах виробництва маріупольського «Азовмашу». Виготовити такі конструкції спроможні лише висококваліфіковані спеціалісти.
Останніх ПАТ «КЦКБА» змушене готувати самотужки. На підприємстві відкрили філію кафедри гідро-газових систем Національного авіаційного університету. Студенти цього вишу мали практику в конструкторському бюро, захищали дипломи. Один із перших кращих випускників НАУ Микола Тарнавський доріс на підприємстві до головного конструктора. Щоб він продуктивно працював, дирекція ПАТ «КЦКБА» допомогла йому вирішити квартирне питання. Також підприємство придбало квартиру для свого вихованця Віталія Маляренка, який працює на посаді головного технолога. На підприємстві втілюють програму забезпечення молодих перспективних працівників власним житлом. Житло таким спеціалістам надають на виплат терміном на 20 років з помісячною оплатою 1500 гривень. Ще дві придбані квартири перетворили в гуртожиток для молодих спеціалістів.
— Інакше не можна, — пояснює Юрій Рикуніч. — Якщо ми хочемо не лише виживати, а й розвиватися, потрібно створювати належні умови для працівників. Тому середній вік у компанії нині становить 48 років, і працюють на підприємстві вже близько 600 осіб. Майже половина з них мають вищу освіту.
До речі, із 12 спеціалізованих арматурних заводів, що працювали в Україні на початку 1990-х років, нині залишилося (крім ПАТ «КЦКБА») ще три. Але вони не мають таких замовлень, як конструкторське бюро, розташоване на вулиці Полковника Шутова, 9 у столиці. Бо київське бюро володіє надскладною спеціальною сучасною ексклюзивною технікою. Щоб розмістити її, не вистачило виробничих площ. Тому в 2006 році ПАТ «КЦКБА» значно розширило свої виробничі потужності завдяки арматурному виробництву київського заводу «Арма».
— Це стало поштовхом для подальшої модернізації підприємства, — наголошує Юрій Миколайович. — Вже з 2007 року ми регулярно поповнюємо власний верстатний парк американською, японською, німецькою, корейською технікою. А інститут Патона допоміг запровадити на виробництві лазерне зварювання. Тобто не стоїмо на місці, а впевнено крокуємо вперед. Скажу більше, два місяці тому ми заплатили аванс (загальна вартість близько мільйона доларів) всесвітньо відомій фірмі, яка виготовить для нас верстат, що значно розширить номенклатурні можливості арматурної продукції.
Портфель замовлень товстішає
Нові верстати роблять продукцію ПАТ «КЦКБА» не лише конкурентоспроможною, а й сприяють виходу товариства на нові ринки, компенсуючи втрату російських замовлень. А ось північний сусід уже відчув, що без багатьох виробів київських конструкторів обійтися не може.
— Розповім майже анекдотичну історію, — Юрій Миколайович усміхається. — Ми виготовляємо пристрої, які перекачують, так би мовити, продукти життєдіяльності на міжнародній космічній станції. Два такі пристрої вийшли якось з ладу у росіян (закінчився термін придатності). Коли вони попросили їх замінити, то Спецекспортконтроль не надав згоди на їх постачання до РФ. Мовляв, ми воюємо з Росією. Але в космосі працюють міжнародні екіпажі і, вибачте, без туалету обійтися вони не можуть. Лише після листа з проханням, який надійшов до України від космічного агентства США (НАСА), нам дозволили поставити ці агрегати на станцію.
Надходять до ПАТ «КЦКБА» пропозиції й від КБ Морозова, АНТК ім. Антонова. Для останнього, наприклад, підприємство вже виготовляє 25 агрегатів для літаків Ан різних модифікацій. Розробили в конструкторському бюро арматурні агрегати для розгінного блока ракет-носіїв, специфічну техніку для орієнтації супутників у космічному просторі.
— Нині ми здійснюємо виготовлення обладнання для атомної станції, що будується у Республіці Білорусь. Співпрацюємо також з чехами, для яких виготовляємо деяку продукцію для атомних станцій. Працюємо над можливістю виходу на індійські, турецькі та південнокорейські ринки. Можемо виконати будь-яке складне замовлення, бо технічно ми вже зрівнюємося з провідними арматуробудівниками світу. Якщо це належно оцінять в Україні, ми принесемо багато користі державі.
Золоті слова: наш вітчизняний виробник талановитий. Якщо йому трішечки допомогти, то він зможе перетворити Україну із сировинного придатка Європи на високорозвинену промислову державу.
Олександр КРЮЧКОВ,
Юрій САПОЖНІКОВ (фото),
«Урядовий кур’єр»