Представник України при ЄС
Костянтин ЄЛІСЄЄВ

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ

Європейські та українські дипломати уважно і прискіпливо працюють над текстом Угоди про асоціацію з позицій поваги інтересів обох сторін. Напередодні саміту Україна-ЄС, який має пройти 22 листопада у Брюсселі, кореспондент "УК" звернувся до Представника України при ЄС Костянтина Єлісєєва з проханням дохідливо і зрозуміло, без термінів "брюссельського жаргону" (так називають журналісти дипломатичну мову єврочиновників) пояснити читачам, як триває робота над угодою, і коли ж українці зможуть скористатися тими перевагами, які, як нам обіцяють, вона принесе.

Розбіжності залишаються...

- Пане посол, якщо поглянути на рік, що минув від часу останньої зустрічі керівництва України та ЄС у Києві на найвищому рівні, що ви віднесли б до досягнень на переговорах щодо укладення Угоди про асоціацію?

- Річ у тім, що основна частина роботи над політичною частиною угоди - понад 90% - була зроблена ще до минулорічного саміту. Щодо прогресу протягом нинішнього року, то, по-перше, ми наблизилися до етапу, коли можемо говорити про переведення переговорного процесу в цілому до завершальної стадії. По-друге, ми нарешті узгодили з Євросоюзом філософію майбутньої зони вільної торгівлі як інструмента поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Відтак, робота у 2010 році була спрямована передусім на пошук взаємоприйнятних рішень у частині, що стосується поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Хочу наголосити, що законодавчі акти, ухвалені за останні місяці Верховною Радою в частині економічних реформ, зокрема, закон про державні закупівлі, надали відчутного поштовху переговорному процесу. Так, у ході останнього раунду, що відбувся у жовтні в Києві, європейська сторона внесла досить амбіційні пропозиції щодо ринку послуг. Практично завершено обговорення розділів "Правила походження товарів", "Прозорість", "Врегулювання суперечок", "Конкуренція".

- Чи ми маємо на переговорах принципові розбіжності з ЄС? Якщо так, то як українські дипломати планують їх подолати?

- Щодо загальних аспектів переговорного процесу, то тут залишаються розбіжності з приводу головного пункту -закріплення компромісного формулювання європейської перспективи для України. На сьогодні це найскладніше політичне питання. Ми вирішили поки що відкласти його на останній етап переговорів. Водночас, вирішити це питання без створення належних умов, передусім, практичного всебічного наближення України до ЄС, неможливо. Тому наразі, як я вже говорив, основна робота зосереджена на досягненні практичних результатів щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, галузевої інтеграції, візової лібералізації. Але треба пам'ятати, що обсяг та складність зобов'язань, які Україна бере на себе, прагнучи створити таку зону вільної торгівлі, потребуватиме значного підвищення рівня підтримки з боку Євросоюзу, зокрема у рамках наступної фінансової перспективи ЄС на 2014-2020 роки. Це питання також на порядку денному двостороннього діалогу.

Проте у переговорах щодо зони вільної торгівлі все ще залишаються неузгодженими кілька принципових питань. Наша спільна мета - відкрити для України всі чотири ринкові свободи ЄС - рух товарів, капіталу, послуг та, частково, робочої сили. Останні раунди переговорів засвідчили чітку налаштованість сторін на конструктивний пошук взаємоприйнятних рішень. Додатковим свідченням цьому став також і досить успішний візит Комісара ЄС з питань торгівлі Карла де Гухта в Україну, який відбувся наприкінці жовтня.

Україна - не тягар

- Тож все-таки, чи буде в тексті Угоди про асоціацію зафіксована перспектива України на членство в ЄС?

- Перспективи членства України в ЄС - питання історичного, стратегічного і, якщо хочете, цивілізаційного вибору як для ЄС, так і для України. Ми зробили свій вибір. Проте у країнах-членах ЄС наразі не всі 27 держав готові підтримати процес подальшого розширення Євросоюзу в осяжній перспективі в цілому, безвідносно до України. Економічна криза та поточний процес інституційної адаптації після набуття чинності Лісабонським договором значно стримують політику розширення.

- Кажуть, що європейські дипломати, які представляють на переговорах з Україною Францію та Німеччину, виступають проти внесення до преамбули Угоди про асоціацію пункту про майбутнє членство нашої країни в ЄС.

- Розумієте, питання не лише в позиції Парижа чи Берліна. Важливо, щоб ЄС був готовий до членства України. Водночас питання також і в самій Україні. Ми маємо зробити так, щоб наша держава не сприймалася як додатковий тягар до тих проблем, з якими зараз зіткнувся ЄС. Необхідно, щоб вступ України сприймався у Брюсселі як реальний шанс посилити позиції та роль Євросоюзу в регіональній та світовій політиці. І я особисто не хотів би, щоб Україна страждала так званим "дверним комплексом". Тож ми повинні самі послідовно та системно виконувати домашні завдання і впевненими кроками наближати Україну до ЄС.

- Дипломати не люблять говорити про конкретні дати підписання Угоди про асоціацію. Проте, на вашу думку, скільки ще треба часу, щоб відшліфувати всі гострі кути цього документа?

- Ви справедливо зауважили: дипломати не люблять називати конкретні дати. Встановлення термінів, до яких має бути завершений переговорний процес, лише послаблює наші переговорні позиції. Водночас, у ході останньої вересневої зустрічі Президента Віктора Януковича з Президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу сторони домовилися про пришвидшення переговорного процесу по Угоді. Додаткового стимулу має також надати і саміт Україна-ЄС, який пройде 22 листопада. Але, підкреслю, для нас важливою є змістовність угоди, те, наскільки вона враховуватиме інтереси як українського виробника, так і експортера, тому будь-які строки, я вважаю, є умовними.

Цей тернистий безвізовий шлях

Пане посол, здається, вже навіть журналісти заплуталися в українсько-ЄСівських документах щодо наближення безвізового режиму. Тут і "дорожна карта", і план дій, і запитальник... Поясніть, будь ласка, пересічному українцю: коли він зможе вільно подорожувати Європою?

- Повторюся: не варто спекулювати датами скасування віз, адже це не додає конструктивності і нерідко призводить до появи невиправданих очікувань у суспільстві. Наразі ми повинні зосередитися на конкретній роботі і виконувати практичні завдання. Логіка і хронологія розвитку діалогу така: на виконання рішення Паризького саміту 2008 року Україна та ЄС розпочали діалог із безвізового режиму, що відбувається за чотирма основними напрямками: безпека документів і біометрика; боротьба з нелегальною міграцією, включно з реадмісією; громадський порядок та безпека; зовнішні відносини. На саміті у 2009 році в Києві лідери України та ЄС вирішили перейти до структурованого візового діалогу, який дав би можливість виробити конкретні пропозиції щодо подальшої візової лібералізації. У червні 2010 року Європейська Комісія розпочала підготовку Плану дій безвізового режиму, документа, що визначатиме конкретні критерії, яким повинна відповідати Україна для запровадження безвізового режиму. Улітку українська сторона дала детальні відповіді, викладені майже на 250 сторінках, на "традиційний" запитальник Європейської Комісії. Мета цього своєрідного анкетування полягала в тому, щоб об'єктивно встановити стан справ в Україні у міграційній галузі. Саме таким шляхом рухалися і всі країни Західних Балкан, більшість з яких вже отримали безвізовий режим з ЄС.

- Про які результати "візового напрямку" прозвітують дипломати під час саміту у листопаді?

- Надзвичайно важливо, що останнім часом Україна працювала над ухваленням необхідного законодавства. Зокрема, були ратифіковані конвенції Ради Європи про запобігання торгівлі людьми, захист особистих даних тощо. Саме результативність дій уряду України за всіма чотирма напрямками безвізового діалогу забезпечила позитивне рішення, яке було прийнято у жовтні державами - членами ЄС, про надання Україні Плану дій щодо безвізового режиму вже у цьому році. Ми сподіваємося, що цей План дій буде представлено та затверджено на саміті Україна -ЄС. Проте наближення термінів запровадження безвізового режиму значною мірою залежатиме від того, наскільки успішно Україна виконає ті умови, які будуть викладені у цьому Плані дій.

P. S. Нещодавно посол Європейської Комісії в нашій країні Жозе Мануель Пінту Тейшейра в коментарі пресі слушно зауважив: писати про переговори щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, це все одно, що пояснювати засади молекулярної фізики. Це питання і справді малопривабливе, адже для розуміння більшості людей воно надто технічне. Абсолютно природно, що всі перипетії переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію з ЄС (угоди про вільну торгівлю та безвізовий режим є складовими цього документа) - раунди переговорів, візити європейських комісарів і українських керівників, їхні заяви та консультації - мало цікавлять пересічного українця. Однак те, що отримає Україна, уклавши цю Угоду з ЄС, ми відчуємо матеріально. По-перше, вільний ринок з країнами Євросоюзу, від якого, вважає посол Тейшейра, виграють обидві сторони, але реальним переможцем буде все-таки Україна. По-друге, кожен українець зможе вільно подорожувати у межах Шенгенської зони, і, повернувшись додому з набутими у Старій Європі знаннями, досвідом, враженнями, культивувати "справжню Європу" в себе вдома.

Але поки що нам треба набратися терпіння, бо робота над Угодою про асоціацію ще триває.

ДОСЬЄ "УК"

Костянтин ЄЛІСЄЄВ. Народився у м. Красноармійськ Донецької області. Освіту здобув в Інституті міжнародних відносин при КНУ ім. Т. Шевченка. Кар'єрний дипломат. Пройшов шлях від аташе до заступника міністра закордонних справ. Працював на дипломатичних посадах у представництвах України при ООН та ЄС, посольстві у Франції. У листопаді 2007 року був призначений главою делегації України на переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про асоціацію. Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. З червня 2010 року -Представник України при ЄС. Володіє французькою та англійською мовами. Одружений, має дочку і сина.