На які потреби Міністерство оборони використало минулорічні бюджетні кошти? В чому полягає реформування військового відомства? На ці та інші запитання під час брифінгу розлого відповів міністр оборони генерал-полковник Степан Полторак.
Як повідомив очільник відомства, на потреби армії держава торік виділила 27 мільярдів 346 мільйонів 300 тисяч гривень (це становить 1,79% ВВП). Зокрема на розвиток озброєння та військової техніки витратили 3962,1 мільйона гривень, на підготовку Збройних сил — 1107,4 мільйона гривень, на їхнє утримання — 22 266,5 мільйона гривень.
Окрім цього, на рахунки силового відомства надійшло 153,3 мільйона благодійної допомоги. Ці кошти, за словами урядовця, було витрачено на зміцнення матеріально-технічного стану армії та медичне забезпечення. Так, у зону активних бойових дій поставлено понад 8 тисяч шоломів, майже 43 тисячі спальних мішків, 83,2 тисячі пар черевиків з високими берцями, а ще в переліку — польові костюми нового зразка, утеплені куртки, шапки-фески, матраци, подушки, простирадла та медикаменти. Також військові частини отримали облікованої благодійної допомоги у натуральному вигляді на суму 390,9 мільйона гривень, зокрема бронежилети, шоломи, сухі пайки, акумуляторні батареї, тепловізори, засоби зв’язку, роботи для розмінування.
Ситуація потребує оперативних рішень
Здавалося б, усе зрозуміло і прозоро. Проте, як визнав міністр, без помилок і недоліків не обійшлося. Серед причин, які це уможливили, названо «не достатнє проведення роботи з протидії старим корупційним схемам, неготовність підприємств оборонного комплексу в перші місяці російської агресії працювати у посиленому режимі (у три зміни). За словами генерала, серед негативних чинників — брак стандартів забезпечення Збройних сил озброєнням, оснащенням і технікою. Зокрема, на ситуацію погано вплинуло неефективне прийняття управлінських рішень. За це до дисциплінарної відповідальності притягнуто восьмеро посадовців Мін оборони та Генерального штабу з департаменту державних закупівель, дві посадові особи усунуто від виконання службових повноважень.
Зваживши на таку ситуацію, ухвалено рішення про початок реформування в системі Збройних сил. Очільник міністерства вбачає проблеми передовсім у неефективній діяльності підвідомчої йому структури і Генерального штабу. З його слів, через велику кількість військових чиновників зволікалося ухвалення першочергових рішень.
Утім, роботу над помилками проведено. Як результат — розроблено нову концепцію забезпечення Збройних сил. Вона полягає в тому, що для початку переформатовано департамент матеріального забезпечення. Його очолить цивільна людина з практичним досвідом. Це волонтер Неллі Стельмах. Міністр припускає, що прихід цивільних до лав військових стане одним із чинників, який унеможливить спекуляції на речовому забезпеченні армії. Військові вважають, що офіцерське звання, як і освіта, це застаріле кліше. Нині справа за тямущими людьми з діловими якостями, з умінням швидко приймати рішення. Щоб зменшити ланцюжок перекладання відповідальності з одних плечей на інші, вирішено реорганізувати апарати Міністерства оборони і Генерального штабу, після чого чисельність апарату міністерства скоротиться із 770 на 125 осіб, а в Генштабі із 700 осіб залишиться 626 військових чиновників.
Відновлено строковий призов
Звісно, для офіцерів і солдатів, як для кожної людини, дуже важливе питання соціального захисту. Зрозуміло, коли тил захищений, то й службу нести легко. Тому в Міноборони розроблено Доктрину сучасного медичного забезпечення Збройних сил, Державну програму реформування ЗС, добігає завершення розробка концепції забезпечення житлом військовослужбовців ЗС та інші програми реформування і розвитку окремих напрямів діяльності Мін оборони.
Міністр оборони, відповідаючи на запитання про початок четвертої хвилі часткової мобілізації, уточнив деякі цифри і факти. Він запевнив, що нині заплановано провести перший етап мобілізації, який розпочнеться з 20 січня. Він триватиме 90 діб, упродовж яких планується зібрати 50 тисяч захисників. Це відбуватиметься, зі слів генерала, також у два етапи: 24 тисячі + 26 тисяч громадян.
А щодо мобілізації в квітні—червні (за попередніми планами, можлива мобілізація 13,5 тисячі осіб) і в червні—липні (40 тисяч осіб) говорити ще рано, вважає Степан Полторак. І про 200-тисячну армію мобілізованих він також нічого не знає. Все залежатиме від потреби війська у нових силах. Проте, окрім часткової мобілізації, буде поновлено й строковий призов, за яким до армії потраплять близько 40 тисяч юнаків.
Ми в Google+