В одній з відомих народних пісень співається про хату з лободи, яку нареченому варто збудувати, аби лишень не вести свою молоду дружину до чужого помешкання. Бо вона, чужа хата, гірша від свекрухи, про яку не варто навіть говорити.

Тій пісні багато років, тож окремі її рядки поступово втрачають актуальність. Ідеться насамперед про матеріал, з якого варто зводити власне житло. Адже, як свідчить сучасна практика, лобода хоч і економічно вигідний матеріал, принаймні для фольклору, втрачає будівельні позиції. І насамперед перед коноплями, які, виявляється, становлять виняткову цінність, і нині їх дедалі активніше використовують у зведенні житла.

Професор екологічного будівництва

Ярослав Медведєв народився у Словаччині в сім’ї військового. Крім української та російської, вільно володіє словацькою й англійською мовами, що значно допомагає в нинішній роботі. За освітою він лікар ветеринарної медицини. Однак зізнається, що свого часу щось спрацювало у свідомості, розвернувши його життєву дорогу на 180 градусів: заснував власну будівельну фірму.

Упродовж кількох років разом з однодумцями зводив різні об’єкти за традиційними технологіями, мав гарні заробітки, професійний авторитет, аж доки вкотре спрацював своєрідний перемикач. А саме: чому на будівельному ринку поза увагою залишаються екологічно чисті й економічно вигідні матеріали, відомі нашим предкам ще з часів Трипільської культури? Наприклад коноплі, саман, солом’яні блоки, дерев’яні зруби. Адже будинок чи квартира — не просто місце для ночівлі чи проведення вихідних, а щось більш значуще, важливіше, повніше. І чи приємно й корисно жити під дахом, зведеним хоч і за сучасними технологіями, однак із матеріалів хімічного походження, про користь яких не випадає навіть мріяти, бо таке житло позбавлене головної можливості й переваги — дихати. А що казати про дітей, яким би набиратися сил і здоров’я у природному середовищі

На цю тему Ярослав готовий прочитати розлогу лекцію з багатьма фактами, цифрами, підтвердженнями, посиланнями на власний досвід, адже останні десять років очолює приватне підприємство HEMPROOF DOMES, яке спеціалізується на будівництві із застосуванням екологічно чистих матеріалів і насамперед конопель. Тож якби було звання «професор екологічного будівництва», то одним з перших ним удостоїли б Ярослава Медведєва.

За цей час зусиллями команди (її ядро становлять засновник-директор, проєктант, інженер-будівельник, два виконроби та робітники залежно від замовлень) зведено житлові будинки у різних областях і містах України: Сумській, Чернівецькій, Одеській, Київській і навіть у Словаччині та Польщі. Ось де знадобилося знання іноземних мов.

Якщо хтось думає, що замовники бувають лише з тугими гаманцями, помиляється: ціна конопляного житла нічим не відрізняється від традиційної, а іноді навіть нижча. Просто одні замислюються про екологічну складову помешкання, а інші пливуть за течією.

За принципом Лего-модулів

Нині на вітчизняному ринку житла підприємств на кшталт HEMPROOF DOMES одиниці, хоч за кордоном — у США, Франції, Німеччині їх сотні. Ці країни охоче закуповують коноплі в Україні й на їхній основі виготовляють костробетон (його інколи називають арболітом), що слугує основним матеріалом у зведенні житла чи інших будівельних об’єктів.

Однак сировинна база, на основі якої виготовляють новітні матеріали, неухильно розвивається, змінюється, вдосконалюється. Тож, за словами Ярослава Медведєва, доводиться постійно тримати руку на пульсі і швидко реагувати на новинки і зміни. Наприклад, працівники згадуваного підприємства одними з перших в Україні почали зводити купольні будинки із використанням костробетону, а недавно на замовлення Інституту сільського господарства Північного Сходу, що в селі Сад поблизу Сум, розробили новий метод спорудження стін зі стебел конопель і вапна. Тобто отримано матеріал ще вищої якості, який за міцністю не поступається цеглі, вдвічі легший за піноблоки, не горить, має стовідсоткову проникність пари, його не пошкоджують гризуни, комахи чи грибок.

На основі цих розробок підприємство незабаром отримає патент на винахід модульного купольного будинку безкаркасного типу, що не тільки істотно знизить вартість житла, а й дасть змогу майбутнім новоселам самостійно збирати будинки за принципом Лего-модулів.

Підприємство активно співпрацює з ОТГ Сумщини та інших регіонів України у спорудженні такого житла, зокрема з місцевих матеріалів на основі співфінансування, щоб у природних здорових будинках росли здорові діти.

Хімії доводиться відступати

У спілкуванні з учасниками конопляного фестивалю-семінару, який нещодавно відбувся на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, чітко виокремив думку: часи захоплення хімічними досягненнями відходять у минуле, а на першому плані — екологічна чистота, природність, натуральність. Як наголошує директор інституту Віктор Кабанець, науково-технічний прогрес цінний тоді, коли в його основі натуральні природні матеріали, як-от промислові коноплі, без яких годі уявити повсякденне життя. Тож окреслилися кілька основних напрямів переробки конопляної сировини, насамперед медичний, будівельний, целюлозний, текстильний, харчовий, енергетичний.

Як розвиватиметься кожен з них, покаже час. Але достеменно зрозуміло, що конопляний ренесанс не за горами. Адже й та невелика частина виставкової продукції, яку запропонували учасники фестивалю-семінару, ствердила: без конопель годі уявити сьогоднішнє й завтрашнє життя.

ДОВІДКА «УК»

Цього року в Сумській області коноплі вирощують на площі 244 гектари, або більш як 10% загальноукраїнської площі. Загалом в Україні — 2300. Конопляну продукцію виробляють у двох інститутах НААН України — Луб’яних культур та сільського господарства Північного Сходу, ТОВ «Лінен оф Десна», «Десналенд», «Сумикамволь», ФГ «Екосвіт» та ППАФ «Журавка». Це харчові продукти, довге й коротке волокно, будівельна продукція, насіння і треста, мульча, підстилка з костриці для свійських тварин тощо.

Первинну переробку в Україні здійснюють чотири підприємства: два на Сумщині й по одному в Полтавській та Житомирській областях.

Інститут луб’яних культур НААН України як оригінатор сортів конопель вирощує добазове, базове та сертифіковане насіння. Спеціалізовані господарства розмножують посівний матеріал, який пропонують для виробничих посівів в Україні й за її межами. Один з перших створених в інституті безнаркотичних сортів конопель — ЮСО-31. Упродовж останніх двох десятиріч створено і районовані високоврожайні ненаркотичні сорти однодомних конопель: глухівський-46, глера, гляна, зоряна, вікторія, ніка, глесія, глухівські-51, глухівські-85, миколайчик.

У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на початок 2020 року підтримано чинність дев’яти сортів: ЮСО-31, золотоніські-15, гляна, глесія, ніка, миколайчик, глухівські-85, вікторія та глухівські-51.

КОМЕНТАР

Культура, яка змінює суспільну архітектуру

Олександр МАСЛАК,
директор департаменту
агропромислового розвитку
Сумської ОДА:

— Промислові коноплі справедливо можна зарахувати до культур, які не тільки поліпшують стан довкілля і зміцнюють економіку, а й позитивно позначаються на суспільній архітектурі. Адже нині складно знайти галузь народного господарства, якої б не стосувалися зміни, пов’язані з розвитком коноплярства.

Але головне — майбутні перетворення в агропромисловому комплексі й інших галузях. Адже стає очевидною неухильна динаміка розвитку конопляної складової, що потребує відповідної організаційної, наукової та інших видів роботи.

Сумщина традиційно належить до регіонів, де культивують новаторські підходи у розв’язанні поточних і перспективних питань. Один із прикладів — проведення міжнародного традиційного фестивалю HEMP FEST, який став практичним майданчиком для всієї України та колег з-за кордону. Саме тут напрацьовують моделі господарського розвитку, узагальнюють набутий досвід, виробляють алгоритм співпраці.

Це лише один штрих до масштабної роботи, яка й надалі неухильно поглиблюватиметься. Розширюватимуть площі під коноплями, зміцнюватимуть матеріальну-технічну базу переробних підприємств, поглиблю­ватимуть переробку сировини тощо. Відродження коноплярства дасть змогу оновити й освіжити більшість сфер життя, зробити його комфортнішим.