Як відомо, День захисту дітей офіційно Україна відзначає 1 червня. Проте разом з усім світом нам не зайве було згадати, що саме в листопаді 1989 року резолюцією Генасамблеї ООН була прийнята Конвенція ООН про права дитини. Вона — основний міжнародний документ із захисту прав дітей. В Україні Конвенція набула чинності у вересні 1991 року.
— Україна має нагоду відзначати День дітей двічі, і це дуже добре. Хоч зрозуміло, що захищати права неповнолітніх нам, дорослим, слід щодня. Згідно з даними ВООЗ, щороку в усіх країнах світу статевого насильства зазнають 150 мільйонів дівчаток і 73 мільйони хлопчиків, яким не виповнилося 18 років; 1,2 мільйона підлітків стають жертвами торгівлі людьми. Це факти порушення прав дітей в усьому світі, та Україна, на жаль, не виняток, — зауважила голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Юкіе Мокуо.
І додала: хоч в Україні докладають чимало зусиль для захисту прав неповнолітніх, і є помітні успіхи, картина ще далека від ідеальної. За даними дослідження Державного комітету статистики України, 11% батьків вважають припустимим фізичне покарання синів і дочок, а 61% дітей віком від 2 до 14 років повідомили, що ставали жертвами принаймні одного виду психологічного або фізичного насильства у власних родинах. І всі ці проблеми виникають, на переконання пані Мокуо, здебільшого через необізнаність дітей щодо своїх прав. А ще тому, що деякі дорослі дозволяють собі мовчки пройти повз малюка, якого б’ють, ображають чи принижують. І це ганебно, адже своєю поведінкою такий дорослий доводить дитині, що все погане, що відбувається з нею, — допустимо. Це навіть можна кваліфікувати як злочин.
Голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні також зазначила, що вважає дуже важливою співпрацю ЮНІСЕФ та Мінсоцполітики щодо запровадження з наступного року національної «гарячої ліні», на яку маленькі українці та їхні батьки можуть повідомити про порушення прав дитини й отримати допомогу.
У свою чергу Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко наголосив, що Україна — держава з високим рівнем забезпечення прав дитини. Серед індикаторів, які це доводять, він навів факт: за останні три роки народжуваність зросла на 7%, а показник малюкової смертності знизився на 27%. Протягом 2012—2013 років маємо сталість показника захворюваності та стабільність показника інвалідності серед неповнолітніх. Це свого роду позитив, адже свідчить про результат застосування ефективних практик виявлення хвороб у дітей, а також надання їм якісної реабілітації у разі потреби. Зменшується кількість хлопчиків і дівчаток, які втрачають батьківську опіку. А в сімейних формах виховання турботу і любов отримують 83% колишніх сиріт. Україна перестає буди «донором» для міждержавного усиновлення. Також у нас почала розвиватися інклюзивна освіта.
— Успіхи є. Але є ще і такий парадокс: як доводять дослідження, 96% дітей знають про те, що існують права дитини, про Конвенцію ООН, але найбільш обізнані з них змогли назвати лише 16 із 54 прав, прописаних у цьому документі. Вчителі знають про це ще менше. А батьки змогли назвали лише право на освіту, охорону здоров’я і ще буквально кілька. Однак вони добре знають обов’язки дітей — принаймні так, як собі уявляють: дитина зобов’язана бути слухняною, добре вчитися, допомагати тощо. Отже, по суті, відбувається привласнення дорослими прав дитини. І цю ситуацію слід виправляти, — наголосив Юрій Павленко.
І підсумував: дорослим не слід боятися вчити дитину її правам. Тому він звернувся до Міністерства освіти і науки з пропозицією вдосконалити практику і формат викладання шкільного предмета з прав дитини. Зокрема інформацію про Конвенцію про права дитини мають надавати не лише в курсі «Правознавство», а й при викладанні предметів усього гуманітарного циклу.