Щороку в країнах ЄС на смітнику опиняється 89 мільйонів тонн цілком придатної до вживання їжі. Це становить 50% загального щорічного обсягу виробництва харчової промисловості Євросоюзу! Якщо розкидати цю цифру на кількість його населення, вийде, що один європеєць купує, проте з тих чи тих причин викидає у кошик 179 кілограмів нормальних продуктів. Найбільш недбалими виявилися прості громадяни. На них припадає 42% легковажно викинутих на смітник продуктів. За ними йдуть виробники харчів — 39%; ресторани і кафе — 14%; а на великі супермаркети припадає найменше змарнованих харчів — усього 5%.
Експерти Єврокомісії забили на сполох, оскільки підрахували, що до 2020-го ці показники продуктових відходів, яких цілком можна було уникнути, зросте до 126 мільйонів тонн на рік. Це при тому, що 79 мільйонів громадян ЄС живуть за межею бідності, а 16 мільйонів виживають за рахунок продуктових пайків та доброчинних обідів, які надають їм благодійні організації. Тому євродепутати серйозно взялися до проблеми продуктових відходів і під час однієї з останніх сесій ухвалили спеціальну резолюцію. У ній вони виклали свої рекомендації з приводу того, як скоротити кількість придатних для вживання харчів, котрі інколи через елементарну необізнаність споживачів опиняються у сміттєвих баках.
Серед цих рекомендацій заклик до виробників ліпше упаковувати товар, щоб довше зберігати його свіжим; вимога чітко пояснювати споживачам різницю між маркуваннями щодо придатності продуктів. Наприклад, між «найкраще вжити до…» (що більше має стосунок до смакових якостей продукту) і «вжити до…» (а ось нехтування цією датою вже може вплинути на здоров’я споживача). Їжа, термін придатності якої наближається до закінчення, повинна продаватися за зниженими цінами, щоб цим могли якнайширше скористатися бідні верстви населення. Крім того, резолюція Європарламенту рекомендує виробникам їжі, мережам супермаркетів і закладам громадського харчування налагодити систему безкоштовного розповсюдження їжі, термін придатності якої закінчується, серед тих, хто її найбільше потребує, — бідних і малозабезпечених. Європарламентарії вважають, що істотно скоротити кількість харчових відходів до 2025 року дасть змогу інформаційна кампанія, яку має підтримати керівництво ЄС і національні уряди його країн-членів. У резолюції сказано, що доцільним є введення у школах спеціального курсу, який вчив би школярів, як правильно зберігати їжу та готувати корисні й економні страви. Крім того, євродепутати запропонували оголосити 2014-й роком «Проти харчових відходів».
Я спробувала пошукати дані щодо змарнованої їжі в Україні. Може, мені просто не пощастило, а можливо, поки що ніхто цим не займався. Єдине, що вдалося з’ясувати: щороку пересічний українець викидає на смітник приблизно 120 кілограмів харчових відходів, з яких майже половина — ще цілком придатна до вживання їжа. Для країни, яка пережила голодомор і суворі роки радянського дефіциту, дані вражають. У сучасному світі, де, на жаль, конають від голоду африканські діти і громадяни Північної Кореї, чий новий лідер не так давно звернувся з проханням про продовольчу допомогу до свого головного ідеологічного ворога — США, образ викинутої на смітник хлібини вже є не просто проблемою етичною.
Це надзвичайно серйозне цивілізаційне застереження усім нам. І хоча запровадження національних програм із заохочення сумлінних виробників та продавців харчових продуктів, котрі дбають не лише про власну вигоду, а й про свого ближнього, — серйозне завдання для урядових стратегів. Проте й кожен з нас повинен пам’ятати, що, піддаючись на рекламну приманку супермаркетів на кшталт «купи одне, отримай друге безкоштовно», ми часто просто «надкушуємо» те, чого не здатні з’їсти. І цим лише збільшуємо еверест змарнованої їжі, яка могла б урятувати чиєсь життя.