ВІДРОДЖЕННЯ
На Харківщині розпочали реалізацію програми відновлення водних ресурсів
Першою водоймою, оздоровлення якої розпочали вже цієї осені, стало Печенізьке водосховище. Воно вже багато років поспіль одне з основних джерел постачання питної води харків’янам. Оскільки водне плесо помітно забруднилося за останні роки, рятувати його вирішили зарибленням товстолобиком і білим амуром. Саме ці види риб, за словами фахівців, можуть добре впоратися з біологічною очисткою водойми.
П’ятирічка на риборозведення
«Зариблення триває, бо за один день технічно неможливо перевести і випустити у водосховище майже 450 тис. рибин, — каже директор департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Віталій Панов. — Зариблюємо дволіткою, що дає змогу рибі добре перезимувати. Наступне плануємо навесні, але проводитимемо його дрібною рибою, яка, за науковим обгрунтуванням, зможе нормально адаптуватися. Восени 2014-го знову запустимо велику рибу. І так триватиме протягом п’яти років. Саме на такий термін розрахована програма з відродження Печенізького водосховища. Після повного зариблення використаємо напрацьований досвід на оздоровлення ще двох водосховищ — Червонопавлівського та Червонооскільського.
До речі, рибу в Печенізькому водосховищі лише вирощуватимуть, бо температура води для розмноження білого амура та товстолобика не підходить. Вона має бути значно вищою: +25… +28 градусів за Цельсієм. А ця риба розмножується лише у спеціальних рибних господарствах. Тому поповнення мальком проводитимуть тут постійно. Нині, за словами Віталія Панова, випущено вже 300 тис. мальків білого і 100 тис. — строкатого товстолобика, 50 тис. — білого амура. Вирощено їх у Печенізькому рибному господарстві. За рекомендаціями вчених, найближчі два роки тут не здійснюватимуть промислового вилову риби. Розпочнуть його, знову ж таки, за порадами науковців, лише у 2015-му. Тоді рибу виловлюватимуть і доставлятимуть у торговельні мережі області в межах 250—300 тонн. А водойму постійно поповнюватимуть новими мальками, і не лише товстолобиків і білих амурів, а й ще коропів.
У рекомендаціях, розроблених науковцями НДІ біології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, передбачено цілий комплекс заходів, що мають поліпшити технічний стан і благоустрій Печенізького водосховища. Відповідальність за реалізацію цього плану покладено на обласне комунальне спеціалізоване підприємство з виконання норм екологічної безпеки. Як поінформував його директор Сергій Шпаркій, фахівці підприємства спільно з усіма профільними службами — екологічною інспекцією, інспекцією рибного нагляду — за підтримки бійців загону «Беркут» цілодобово проводять профілактичні заходи з охорони водосховища від браконьєрів. Боротьба з ними також входить у комплекс оздоровчих заходів. До цієї роботи планують долучати ще й громадські організації, зокрема рибалок і спінінгістів.
Під час зариблення Печенізького водосховища.
Фото прес-служби Департаменту агропромрозвитку Харківської ОДА
Печенізьке може стати заповідником
Для вибудовування багаторівневої системи контролю на березі Печенізького водосховища планують також провести збори громадян і зустрітися з депутатами сільських і селищних рад. Уже встановлено щити, на яких міститься інформація про те, що дозволено, а що заборонено робити на водоймі. На них також нанесено карту з позначенням місця зимівлі риб, де категорично заборонено ловити рибу.
У програмі передбачено технічні заходи з очищення дна і берегів Печенізького водосховища. Те, що крім біологічного його очищення, здійснюватиметься ще й механічне, підтвердив і директор департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації.
— Ми плануємо за потреби розчистити і русло річки, з якої утворилася водойма, і облаштувати береги, — розповідає Віталій Панов. — Цього року ми тільки почали ці роботи. Крім них, науковці рекомендують провести ще й хімічну очистку водоймища. Тому всі ці питання обов’язково розглядатимемо та коригуватимемо у процесі реалізації програми, яка не лише оздоровить Печенізьке водоймище, а й поверне йому славу найчистішої водної перлини області.
Цікаві думки з цього приводу висловили і науковці. Зокрема директор Науково-дослідного інституту біології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Анатолій Божков припускає, що після реалізації рекомендованих наукою оздоровчих заходів Печенізьке водосховище може стати міжнародним орнітологічним заповідником.
— Ми плануємо, що за рік-два можна буде скласти модель поведінки всіх живих організмів водосховища, зокрема і птахів, — пояснив Анатолій Божков.
За його словами, Печенізьке водосховище — це місце, де орнітологи перевіряють і відстежують поведінку перелітних птахів, переважно гусей, оскільки водоймище розташоване на шляху їхньої міграції. На ці та інші роботи інституту біології в рамках оздоровлення Печенізького водосховища передбачено цього року 200 тисяч гривень. Отож відразу після зариблення водоймища вчені візьмуться за пильне відстеження його біологічного балансу.
Печенізьке водосховище створювалося з 1958 по 1962 рік для постачання Харкова прісною водою. Збудоване на місці невеликого Кочетківського водосховища 1936 р. Гребля водосховища розташована у селищі Печеніги. На його правому березі — селище Старий Салтів, яке завдяки водосховищу перетворилося на базу відпочинку харків’ян. Тут чимало піщаних пляжів, дитячих таборів і будинків відпочинку. Довжина водосховища — 65 км, ширина — 3 км, площа — 86,2 кв. км.
200 тисяч гривень закладено цього року на роботи НДІ біології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна в рамках оздоровлення Печенізького водосховища.