Про що мріють і яких див очікують дітлахи Донбасу в цей приємно-очікувальний період новорічних та різдвяних свят? Що їм, наймолодшим і трохи старшим, кортить насамперед отримати від Святого Миколая чи Діда Мороза? Із надією на що спросоння зазирають вони під подушку або ялинку? Судячи з листів чи записок, які писала малеча прифронтового краю щедрим святковим персонам, їхні мрії майже ті самі, як у ровесників з інших регіонів України. Здебільшого діти просять у подарунок собі чи молодшим братикам і сестричкам різноманітні сучасні іграшки, смартфони чи одяг. Проте нерідко трапляються побажання, що нагадують про прифронтові будні краю. Одне з дошкільнят, приміром, зізнався про мрію знайти під ялинкою малий бронежилетик для сестрички. І пояснив, що вона дуже боїться обстрілів і війни. А першокласниця із Красногорівки своє новорічне бажання висловила ще конкретніше: щоб настав мир! 

Дітям, чиї роки минають поблизу лінії зіткнення, м’яко кажучи, не позаздриш. І тому представники місцевої влади, військові та громадські активісти дедалі частіше намагаються прикрасити сірі й похмурі будні малих заручників гібридної війни яскравими кольорами свят, серед яких і найулюбленіші зимові. Отож і нині творчі колективи та представники ЗСУ вирушили до дітвори з населених пунктів Донеччини біля лінії фронту, щоб подарувати їм не тільки солодкі гостинці, а й гарний святковий настрій.

Доречна театральна терапія   

Організатори та учасники святкової акції свідомо обрали населені пункти поблизу лінії розмежування. Цього разу вони спершу завітали до міст Мар’їнка і Красногорівка та села Костянтинівка. Творче дійство, яке бодай трохи відволікало тутешніх людей від прифронтових буднів, запропонували для понад 600 юних глядачів. А наймолодшим жителям Донецької області творчий колектив Чернігівського обласного театру ляльок ім. Олександра Довженка та приватного театру «ХТО» підготували інтерактивну інтермедію «Дарунки Святого Миколая».

До речі, цю виставу створили спеціально для дітей Донбасу, оскільки після проросійської окупації обласних центрів Донеччини та Луганщини із 2014 року тут досі немає дитячих театрів.

«А діти, особливо у таких проблемних районах, не можуть рости без театру. Оскільки ми його розглядаємо не тільки як вид розваги, а як інституцію, що займається освітніми та реабілітаційними процесами. За моїми спостереженнями, тут є певна роль терапії театром», — розповідає художній керівник цього проєкту Максим Добролюбов.

За його словами, творча команда вже три роки привозить на Донбас найкращі українські спектаклі. Уже очевидно, що місцеві діти і підлітки дуже тягнуться до культури, якісного мистецтва і сучасного театру. Ще дуже важливо таке: під час інтерактивної вистави діти можуть спілкуватися одне з одним і навіть з акторами. Тобто вони отримують чудову можливість для емоційного розвантаження після тривалих стресових ситуацій чи депресії.

«Коли неподалік стріляють, дорослій людині страшно. А надто дитині. Наші молодші школярі народилися, коли вже тривала війна. А дітям важливо радіти і мати позитивні емоції. Отож святкові вистави та подарунки — це для них дуже потрібні моменти радощів і щастя», — підтверджує директор опорної школи Красногорівки Олена Михацька.    

«Даруємо бодай краплинку щасливого дитинства»

У цьому прифронтовому містечку — малій батьківщині колишнього декана факультету журналістики КДУ ім. Т. Шевченка Анатолія Москаленка учасники святкової акції завітали до багаторазово обстріляної окупантами Школи мистецтв. 2014 року після влучання снаряда в дах приміщення цей заклад навіть тимчасово призупинив роботу. Та згодом, попри посічені осколками стіни, відновив і продовжує заняття. І продовжуватиме, адже гості передали для Школи мистецтв доречний подарунок від Консульства Німеччини в Україні — музичні інструменти.

«Мистецтво завжди допомагає справлятися з усіма проблемами, які є в нашій школі, місті й країні. У нас тут тільки музика та натхнення, і ми зцілюємося мистецтвом», — наголошує директорка творчого закладу Наталія Гонтаренко. А на підтвердження її слів вихованці Школи мистецтв влаштували для відвідувачів концерт: виконали всесвітньо відому композицію Миколи Леонтовича «Щедрик» та різдвяну пісню «Тиха ніч» українською та німецькою мовами.

Святкова акція для дітей Донбасу відбувалася в межах міжнародного гуманітарного проєкту «Допомога Схід» за підтримки командувача Об’єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва. Відчутну допомогу надали учасники цього проєкту: Асоціація «Медична та благодійна допомога Франція — Україна» і вітчизняне підприємство ТОВ «Санагро Україна».

«Усе вдається зробити завдяки тому, що ми, військові, працюємо з місцевою владою. На акцію не було витрачено жодної копійки з бюджету. Ми не чекаємо, доки хтось щось вирішить, дасть гроші. Це унікальна формула порятунку країни — робити сьогодні й зараз те, що можеш. Навчити, виховати в серці дитини свідомість українця дуже нелегко — ми долучаємося до цього організацією і проведенням таких заходів», — розповідає керівник-координатор проєкту офіцер командування ОС ЗСУ Борис Кутовий.

Надаючи дітям Донбасу різноманітну гуманітарну допомогу, українські військові спростовують агресивну російську пропаганду про «карателів» та «фашистів». Зрештою, діти, які зростають поблизу лінії фронту, вже й самі навчилися розрізняти, хто і звідки найчастіше стріляє, і хто потім намагається перекласти відповідальність за скоєне на інших. А війська ЗСУ, сприяючи патріотичному вихованню малечі, невимушено допомагають виховати у них повагу до своєї держави та захисників.

За словами начальника цивільно-військового співробітництва ОТУ «Схід» Олексія Загороднікова, є впевненість, що завдяки гуманітарним акціям юні жителі Донбасу зростатимуть із правильним розумінням усього, що нині відбувається.

«Ми даруємо дітям свято та бодай краплинку щасливого дитинства і водночас показуємо, що військові  — це їхні друзі. Вважаю це маленьким моментом виховання. І якщо діти виростуть у доброму руслі, яке ми намагаємося такими акціями виховати, це матиме позивні наслідки для всієї України», — переконаний він.  

Окрім згаданих населених пунктів Донеччини, учасники акції вже подарували позитивне відчуття свята дітлахам сусідньої прифронтової Луганщини. І робитимуть це й надалі.