Доки чекав на директора приватної охоронної компанії «Департамент охорони», організатора Благодійного фонду  «Безпечний регіон» Сергія Гулієва, до офісу з інтервалом 15—20 хвилин під’їхало кілька машин. Ті, хто був усередині, почали вивантажувати та складати на східцях будівлі картонні коробки і пакунки. Цікавлюся, звідки гуманітарна допомога і що привезли.

«Я Лариса Гуленко із села Дружня Бородянської ОТГ Київської області, — каже молода жінка. — Привезла Гулієву окопні свічки. Виготовляю їх для наших воїнів із жовтня 2022 року. Працюємо всією родиною: чоловік збирає гроші на роботі на сировину, а донька, хоч і маленька, допомагає мені. Уже виготовили понад 2 тисячі свічок. «Безпечному регіону» довіряємо  тому, що тут працюють дуже серйозні люди, які доставлять будь-який вантаж за призначенням. До речі, крім свічок, кладемо в посилки печиво, чай, каву, інші продукти».

Не встигла пані Лариса закінчити розповідь, як до офісу підійшли двоє хлопчаків — п’ятикласників однієї зі шкіл міста Вишневого Бучанського району Київської області Роман та Назар.

«Принесли продукти харчування: хліб, їжу швидкого приготування, печиво, цукерки та чай, — у голосі хлопців відчувається гордість за їхній вчинок. — Гроші заробили, виготовляючи та продаючи браслети. Спочатку в Білій Церкві, де перебували в родичів на канікулах, а потім у центрі Вишневого. Заробили 1200 гривень. Посилки для воїнів ЗСУ збираємо та передаємо не вперше».

«Серйозна організація!»

Розмова зі школярами мене особливо розчулила: хлопці могли витратити зароблені гроші на солодощі чи на якусь дитячу розвагу, але пішли до магазину, купили хліб (хоч наші солдати на фронті його не потребують), пакетики з їжею швидкого приготування. рашистам ніколи не здолати Україну, якщо навіть діти допомагають армії!

Нині, до речі, учасники «Безпечного регіону» — 401 842 людини із 41 країни. Сергій Гулієв розповів, що йому нещодавно телефонували з Токіо й запитували, чим можуть допомогти ЗСУ. Були дзвінки та повідомлення з Канади, Нідерландів, Великої Британії, Італії, США, Іспанії.

«Пишаюся, що група «Безпечний регіон», яку створювали для охорони громадського порядку в місті Вишневому, переросла у велику організацію, що працює на нашу перемогу у війні», — сказав Сергій Гулієв.

До речі, коли почався повномасштабний наступ росії на Україну, місцевим жителям (і не лише їм) конче потрібен був порадник. «Безпечний регіон» став для них таким: тоді, як деякі керівники різних рангів не хотіли навіть розмовляти з переляканими людьми, кидаючи слухавки, Фонд Сергія Гулієва  взяв на себе відповідальність за координацію дій громадськості. У «Департамент охорони» надходила навіть інформація про пересування ворожих колон (Сергій Гулієв, маючи добрі  зв’язки з військовими, оперативно передавав її ЗСУ).

Вишнівська спільнота згодом почала активно гуртуватися навколо «Безпечного регіону» і за кілька перших місяців повномасштабної війни об’єднала понад 100 тисяч осіб. Після того як орків вигнали з Київщини, вийшла на міжнародну арену.

Нині «Безпечний регіон» має стовідсоткову довіру громадян: вона володіє інформацією, куди поїхала куплена ними наприклад банка консервів чи окопна свічка. Фонд постійно звітує, на що було витрачено кожну копійку, яка надійшла на його рахунок. Усе це фіксують на відео та у відповідних документах.

Десантно-штурмовий характер

Як журналістові мені доводиться спілкуватися з керівниками різних благодійних фондів та організацій. Про себе зазначав, що працюють вони майже однаково. Але в «Безпечного регіону» є особливість: він має яскраво виражений  десантно-штурмовий характер.

«Багато років товаришую із трьома хлопцями, — розповідає Сергій Гулієв. — Це генерал поліції третього рангу Олександр Фацевич, «кіборг», цікава особистість (позивний «Маршал») Євген Жуков та генерал-майор, командувач десантно-штурмових військ ЗСУ (позивний «Майк») Максим Миргородський. У Максима я особистий уповноважений радник. І дуже пишаюся цим, бо повний лицар  ордену Богдана Хмельницького Максим Миргородський відзначився ще командиром першого батальйону 79 бригади ЗСУ під час визволення Слов’янська, оборони донецького аеропорту та під Дебальцевим. У жовтні  2022 року він увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових».  

До речі, чимало нинішніх проєктів «Безпечного регіону» народилися саме з ініціативи командувача ДШВ. Сергій Гулієв розповів про один із них — «Подаруй тепло захиснику!», який запрацював після однієї публікації у пресі.

«Увагу привернула інформація про біду, яка спіткала одного з воїнів-десантників 46 аеромобільної бригади, — радник командувача ДШВ став суворим. — Воїн обморозив усі пальці на ногах, і йому їх ампутували. Я довго не міг заспокоїтися: як могло трапитися, що найкраща, на мою думку, на сьогодні армія в Європі зазнає небойових втрат через обмороження?

Керівництво ДШВ теж було цим стурбоване, і наступного після публікації в ЗМІ повідомлення дня у Слов’янську зібралися всі командири десантних підрозділів. Тут стало відомо, що один з бійців-кулеметників тривалий час з окопу фактично безперервно відбивав атаки росіян. А температура  повітря того дня була мінус 18 градусів. Ствол кулемета не витримував напруження — перегрівався, і його доводилося міняти, а ноги у воїна майже не рухалися.

Ми оголосили збирання «теплової допомоги», і за кілька днів «Безпечний регіон» зібрав майже 2 мільйони гривень на закупівлю термогрілок для ніг. Швидко провели тендер і обрали найкращого виробника, який зголосився продавати їх по 96 гривень за штуку. Замовили йому товар на 2,5 мільйона гривень. Власник цього підприємства виявився патріотом і членом нашого «Безпечного регіону» і продав нам замовлену кількість значно дешевше — за 980 тисяч гривень. Тож ми зекономили громадські кошти, які пішли на інші цілі».

А за два дні після повідомлення у ЗМІ до Сергія Гулієва  приїхали два буси із 46 бригади. У Вишневому хлопців помили, підстригли (дівчата-перукарки пів дня після цього плакали), перевдягли в усе чисте, нове, погодували. Коли воїни попросили борщу, сльози на очах в усіх виступили вдруге. Сергій Гулієв загнав бусики на мийку, одні хлопці на СТО ще й безкоштовно обслужили, зупинивши інші замовлення. Ремонт, до речі, обійшовся станції в кілька десятків тисяч гривень, але з воїнів ніхто не взяв ні копійки. До вечора обидві машини завантажили продуктами, іншим необхідним для фронту товаром на кілька мільйонів гривень. Воїнів знову нагодували й провели на фронт.

Із передової десантники подзвонили через кілька днів і дякували за термогрілки, які рятують їх у полі. Однієї вистачає на 8—10 годин. Нозі комфортно, бо грілка підтримує всередині взуття температуру 40 і вище градусів. Усього ж десантні підрозділи ЗСУ отримали від «Безпечного регіону» майже 20 тисяч таких обігрівачів для ніг.

Наче вдома побував

До речі, у день мого приїзду до Вишневого Сергій Гулієв теж приймав десантників: вони приїхали по три мобільні прально-душові комплекси. Їх виробництво «Безпечний регіон» замовив на одному з українських підприємств.

«Часто виїжджаю на фронт і бачу, як живуть десантники в окопах. Улітку ще сяк-так, а восени, взимку і навесні бійці місяцями не мають змоги по-людськи помитися. Ось і доручив мені командувач щось придумати для поліпшення побуту військовослужбовців.

Ми взяли морський контейнер і переобладнали його в душову: начинили гумовими килимками, облаштували підіймальні лавки, підвели силовий дріт, встановили фільтри, вивели на вулицю стік для води, укомплектували шлангами, дренажними насосами. Одне слово, продумали все до дрібниць, щоб хлопці могли купатися будь-де і в будь-яку погоду. Чотири таких комплекси відправив у війська сьогодні. Загалом виготовили їх уже 16. Двічі наші кабінки проходили модернізацію. У них встановили для зручності по дві пральні машини та по два бойлери.

Командувач поставив переді мною завдання виготовити такі прально-душові комплекси не лише для кожної бригади, а й для батальйону ДШВ. Я звернувся до учасників групи «Безпечний регіон» із проханням переказати кошти на закупівлю польових лазень. Люди беруть активну участь у цьому проєкті. А десантники, до речі, пишуть, що після миття в наших душових та прання обмундирування вони ніби вдома побували».

Подумалося тоді: ЗСУ для своїх солдатів прально-душові комплекси будує, а рашисти возять за собою мобільні крематорії. Відчуваєте різницю?!

«Увага! Повітряна тривога!»

А ще «Безпечний регіон» рятує життя звичайних українців. Його повідомлень дотримуються беззаперечно. Ось конкретний приклад: 25 січня 2023 року на село Глеваху Фастівського району на Київщині налетів іранський «шахед». Одна з жительок (про це вона написала наступного дня Сергієві Гулієву) вночі моніторила «Безпечний Регіон». Коли прочитала, що «шахед» летить уже над Крушинкою (село за кілька кілометрів від Глевахи), за дві секунди вибігла зі спальні. І потрапила під вибухову хвилю.

«Якби знехтувала застереження і далі лежала в ліжку, — писала жінка, додаючи фото зруйнованого будинку, — нас уже поховали б. Рятувальники, які приїхали на місце події, були дуже здивовані, що ми залишилися живі».

До речі, того дня в селі від вибуху «шахеда» постраждали 20 будинків, два з них не підлягали відновленню.

«Коли мені подзвонила одна з потерпілих і сказала, що за знесення будинку, фактично прибирання всього, що від нього залишилося, запросили 270 тисяч гривень, а Глеваха проголосувала за компенсацію постраждалим лише в сумі 100 тисяч, я перейнявся бідою селян: де взяти решту грошей? Куди йти і що робити далі? Оголосив збір і за добу «регіонівці» зібрали кошти не на один, а на два будинки, які підлягали знесенню. Потеплішає — родини зможуть будувати нове житло. І це радує. Бо одна людина, потрапивши в біду, може занепасти духом, а якщо їй береться допомогти  400-тисячна громада…»

Ось такою вийшла розповідь про «Безпечний регіон». Уже ввечері, повернувшись додому, прочитав повідомлення Сергія Гулієва про оголошену повітряну тривогу. Поставив крапки і спустився в підвальне приміщення. Дякую тобі, Сергію!