НЕОРДИНАРНА СПРАВА
На Хмельниччині не припиняються ставково-земельні війни місцевого штибу
Олег ЛЕЛЮШЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Останнім часом стало модним проводити великі і малі інвестиційні форуми. Робиться це на широку ногу, з шаленим піаром, повітряними кульками та оркестрами, цяцянками-обіцянками з трибун і царським застіллям для грошовитих людей — потенційних інвесторів, на якому за давніми подільськими звичаями не обходиться без смажених коропів, карасів у сметані та фаршированої щуки.
«Не вірте порожнім сентенціям, — застерігають легковірних акціонери ВАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство». — Нас також свого часу годували, як солов’я байками, обіцянками «сприяти» і «не заважати». Ми купили пакет акцій на торгах, організованих фондом Держмайна, вклали чималі кошти у доведене до ручки рибне господарство області, створили кілька сотень робочих місць, вчасно сплачували податки і зарплати працівникам. Натомість на гіркому досвіді наочно переконалися, що слова чиновників фальшиві, а подана на прийомах під час так званих інвестиційних форумів до столу риба, найімовірніше, ще й крадена! Та й не деінде, а безпосередньо зі ставків, які ми законно орендували, зарибили, виростили товарну рибу, котру в нас незаконно і нахабно сьогодні відбирають».
І хоча Вищий адміністративний суд відмінив сумнівне рішення Летичівської райдержадміністрації і відновив законність державних актів ВАТ «Хмельницькрибгосп» на постійне користування земельними ділянками з рибогосподарською метою, інші звістки з благодатного Подільського краю знову нагадують фронтові. Там недавно спалили автівку і прибудинкові приміщення в дворі рибалки, який не торгував совістю. А понад сто старосинявських рибалок разом із членами їхніх сімей пікетували райраду, зусиллями керівників якої їх позбавляють останнього шматка хліба. У Волочиському районі, вибачте на слові, погано тхне у прямому і переносному значенні цього слова — тут зневажають справжніх власників ставків, а пройдисвітам, які вибирають більшу рибу, залишаючи тамтешньому люду гнилий смердючий дріб’язок, радо віддають на поталу чужу власність.
Ох і ласі до чужого!
Рибалки, які більше, ніж хто інший, спілкуються з природою, зазвичай люди спокійні, толерантні. Та коли вже вони виходять на площу пікетувати «білий будинок», як це трапилося нещодавно в селищі Стара Синява, значить ідеться про неординарну справу. За словами депутата районної ради Миколи Малиновського, односельці в такий спосіб вимагали зупинити рейдерів, що нахабно забирають робочі місця, на яких їхні батьки і вони працюють уже понад 50 років.
І це діється в районі, який за депресивністю замалим не лідирує в області! Люди впевнені, каже пан Микола та його колеги-депутати, що «дахом» для нападників є ніхто інший, як місцева влада, яка всіляко намагається знищити порядних інвесторів і позбавити старосинявців можливості чесно працювати й годувати свої сім’ї.
Останньою краплею, яка переповнила чашу людського гніву, був випадок, що стався 12 травня цього року. Тоді на територію рибгоспу, де розташоване майно товариства, групою осіб здійснено спробу незаконного нападу. Незважаючи на заборону охорони, нападники самовільно пройшли на території зимувальних ставків та водойм, де вирощується риба, транспортним засобом перекрили під’їзний шлях через дамбу. Зупинили непроханих гостей лише викликані охоронцями працівники райвідділу міліції.
Це не перший прикрий випадок у згаданому районі. Минулої осені, розповідають працівники Хмельницькрибгоспу, поживитися чужою рибкою в селі Новосинявка спробували представники ДП «СГЦР «Поділля» та фірми «Іква-риба», про що також було повідомлено правоохоронцям. Ті факти зафіксували, а далі ніяк не реагують на рейдерський розбій серед ясного дня.
Невже територія цього району проголошена вільною від вимог чинного законодавства? Спершу тут упритул не помічають захоплень чужої власності. А нещодавно (якраз незадовго до завершення мораторію на продаж землі) в райцентрі знічев’я (?!) разом із приміщенням згоріла і вся земельна документація, яку зберігали там.
Тепер начальник відділу Держкомзему в Старосинявському районі пан М. Гноянко легко дозволяє собі не виконувати рішення Вінницького апеляційного суду, сприяючи тим самим метким хлопцям із згаданих вище клонів «Поділля» та «Іква-риба» незаконно заволодіти земельними ділянками водного фонду та чужим майном.
А голова Старосинявської селищної ради О. Романенко відкрито гендлює рішенням №18 від 22.03.2012 р., підписуючи неправомірні договори на земельні ділянки. За словами 19 з 24-х депутатів, яких йому не вдалося залякати, це рішення не лише не ухвалювалося, а й навіть не виносилося на сесію. Що це було: службове підроблення, перевищення службових повноважень чи злочин, — нехай вирішує обласна прокуратура, куди й звернулися працівники товариства.
Шукати відповідь на запитання «Звідки дрова» довго не доводиться. Щодо таємничого (за будь-якими ознаками діяльності, окрім рейдерства) ДП «СГЦР «Поділля», то, нагадаємо, його очолює колишній директор Хмельницькрибгоспу В. Коцюба, який, упевнені акціонери ВАТ, і довів працівників до зубожіння, а підприємство майже до банкрутства.
Про новенький клон «Іква-риба» інформації небагато. На відміну від діючого підприємства, де працюють понад сто пікетувальників — місцевих рибалок, ця фірма має в штаті одного лише директора (!). Щоправда, відповідно до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, серед його засновників фігурує донька голови Хмельницької облдержадміністрації, що легко можна перевірити, зробивши запит до Державного реєстратора.
Мічені «месники» з Полонного
Палії зазвичай роблять свою чорну справу глупої ночі. 25 травня в обійсті бригадира Полонської дільниці ВАТ «Хмельницькрибгосп» Костянтина Рябія о другій годині загорівся гараж. Господар побачив, як двоє невідомих, наперед зірвавши люк бензобака, кинули кілька смолоскипів на капот автомобіля, напевне розраховуючи на вибух, і зникли в темряві. Якби вчасно не помітили, пожежа перекинулася б на хату, і дорослі й дітки згоріли б живцем.
Працівники міліції, що приїхали на виклик, занотували кілька речень та, за словами очевидців, навіть не забрали речових доказів — саморобних факелів, стягнених хомутом.
— Восени минулого року, — каже працівник згаданої дільниці Василь Нестерук, — у сусідній Великій Березні також був підпал на складі. На щастя, охорона вчасно загасила пожежу. Спершу невідомі погрожували позбавити нас життя, а нині, схоже, перейшли до конкретного лиходійства.
Полонські рибалки пояснюють причини таких протиправних дій конфліктом довкола законних майнових прав на ставки відкритого акціонерного товариства «Хмельницькрибгосп». У листі до Президента України та Генеральної прокуратури від 28 травня цього року вони пишуть, що саме місцева влада якраз і є тим рейдером, що безпідставно розриває договори на оренду землі з правонаступниками підприємства, яке понад 30 років користується цією землею і спорудженими на ній ставками. І робить це з суто меркантильною метою: віддає ділянки одному місцевому підприємцю, відомому лише тим, що він є кумом голови райдержадміністрації.
Шляхом різноманітних неправомірних маніпуляцій до липких рук «начальницького кума» вже потрапили всі(?!) гідротехнічні споруди (греблі, заставки) в Полонському районі. Тож він, йдеться у згаданому вище листі, вкупі з родичами голови райдержадміністрації, як мовиться, навіть не замочивши ніг, щоосені «косить» чужий урожай. Акціонери потерпають від великих збитків, адже щоб виростити рибу лише в одному ставку, вони витрачають 200-300 тисяч гривень. Про це, до речі, вони вже не один раз писали Президентові України, який вже дав кілька особистих доручень Генпрокуратурі розслідувати причетність влади області до рейдерського захоплення водойм рибгоспу.
Акціонери мають усі належні документи, які підтверджують, що земельні ділянки водного фонду перебувають у користуванні ВАТ «Хмельницькрибгосп», повноважного правонаступника Хмельницького державного виробничого обласного рибокомбінату. І право це, як зазначено в офіційному листі Держкомзему від 19.08.2011 року, «в порядку вимог статей 141, 149, 151 Земельного кодексу не припинено». Оскільки не припинено, значить не можна їх передавати іншим підприємствам. А що окремі судові інстанції розбирають такі оборудки чиновників як мокре горить, то їхнім працівникам Президент України Віктор Янукович нещодавно нагадав, що вітчизняна Феміда має бути сліпою лише до посад і грошей, але не до людських доль.
М’яко стелють, та жорстко спати
Способів боротьби з інвесторами місцевим спритникам не позичати. Приміром, Старосинявська, Старокостянтинівська, Полонська, Красилівська, Волочиська райдержадміністрації запатентували оригінальний спосіб роздачі у «потрібні руки» земельних ділянок під ставками, які вже орендують акціонери для рибогосподарських потреб, безпідставно змінюючи їхнє призначення із земель водного фонду на землі запасу.
Розповідають, що останніми роками в кількох районах області істотно урізноманітнили болонську систему навчання.., передаючи земельні ділянки з державної в приватну власність місцевим студентам. Чи записано це в їхніх заліковках, достеменно невідомо. Та, приміром, у Хмельницькому і Шепетівському районах на основі розпоряджень таким робом були переоформлені понад 25 га, ринкова ціна сотки яких, за оцінками експертів, близько 1000 «зелених». Правоохоронцям, гадаємо, нескладно перевірити, чому вся студентська земелька оптом виявилася подарованою близькій родичці одного високопосадовця.
Вочевидь, багато хто в області забув просту істину: за неправомірні рішення, ухвалені посадовими особами, які є складовою вертикалі виконавчої влади держави і повинні стояти на сторожі закону, рано чи пізно доведеться відповідати. Бо відповідно до ст. 43 Закону «Про місцеві адміністрації», «розпорядження голови державної адміністрації, що суперечить Конституції, законам, іншим законодавчим актам, є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабміном, головою місцевої держадміністрації вищого рівня (тобто обласного) або в судовому порядку».
P.S. Кілька днів тому, виступаючи на Міжвідомчій комісії, перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський закликав Генеральну прокуратуру, МВС та Службу безпеки рішуче захищати права законних власників підприємств, недвозначно наголосивши: «Якщо влада не вживає заходів з метою упередження або виправлення ситуації, вона фактично є співучасником протиправних дій».