Опалювальний сезон 2014—2015 років буде надто непростим. Нагадаємо, 16 червня Російська Федерація перевела Україну на режим передоплати за газ і призупинила його постачання для українських споживачів, що стало приводом до подання українською стороною позову на російський «Газпром» до Стокгольмського арбітражного суду.
Нині Україна має кілька «газових потоків»: це газ власного виробництва, реверсні поставки. А ще до 7 мільярдів кубометрів має надійти від «Газпрому». Інакше виникне дефіцит. Утім, виходом із ситуації має стати ощадливе використання енергоресурсів і перехід на ті, які можна знайти в Україні.
«Домашні» енергоресурси
З тих пір як Україна в 1991 році стала незалежною, Росія не раз намагалася перекрити нам газ перед початком опалювального сезону. Фахівці згадують, що проблеми з надходженням блакитного палива від східного сусіда були і в 1997 році, у 1998-му, 2002-му, 2005-му, 2009-му, але тоді ситуація так, як нині, не загострювалась. Зазвичай домовлятися таки вдавалося, і постачання газу відновлювались. На той час усе обговорювалося й вирішувалося в чиновницьких кабінетах, без залучення до цієї справи громадян. Тепер же за подолання проблеми, що виникла, маємо братися всією країною, всім миром, щоб і перезимувати нормально, і змінити свої підходи до використання енергоресурсів.
Звичайно, доведеться докласти зусиль. Тим паче в ситуації, коли наша економіка поки що від російського газу залежна. Та чи насправді так усе песимістично? Можна звернутися до досвіду зарубіжних країн, які змогли в рази зменшити свою залежність від газу. Наприклад, Швеція під час першої енергетичної кризи 1973—1978 років на 93% залежала від імпортних нафтопродуктів: мазуту, газойлю, газового конденсату… Шведи розробили 15-річну програму, згідно з якою на зміну котельним на мазуті прийшли котельні на біомасі, паливних пелетах, теплонасосах, вугіллі, торфі тощо. І нині у структурі паливного балансу Швеції імпортовані вуглеводні становлять менше 7%. Решта — «домашні» ресурси. Країна вже давно енергонезалежна. Це непогана модель і для України.
Експерт з питань комунальної теплоенергетики Василь Степаненко у своєму інтерв’ю «Урядовому кур’єру» ще у 2011 році («Жодному місту України не потрібен природний газ», 18 червня 2011 р.) прогнозував збільшення тарифів на тепло, зауваживши, що до 2025 року місцевими видами палива можна замістити 80% природного газу для теплокомуненерго. Ще тоді фахівці розробили нові схеми теплопостачання для 15 міст України, за якими — хоч це й звучить нереально — від блакитного палива можна відмовитися взагалі.
Українські вчені, фахівці з питань комунальної теплоенергетики, вже протягом багатьох років прораховують варіанти заміщення газу іншими енергоресурсами, роблять практичні кроки в цьому напрямі, і не безрезультатно. У багатьох населених пунктах успішно опалюють приміщення пелетами, відходами деревини, вугіллям, торфом, навіть солома пішла в хід… Звичайно, тут багато залежить від місцевих органів влади: там, де хочуть щось зробити, — шукають для цього можливості. Інша річ, що раніше на державному рівні такі ініціативи вважалися похвальними, але для масового переходу не набиралося критичної маси. Тепер процес відходу від російського блакитного палива має прискоритися.
Заохочувальні тарифи
Держава почала посилену роботу в цьому напрямі. В уряді створено кризовий енергетичний штаб, завданням якого є забезпечити баланс енергоресурсів, баланс споживання, баланс витрат та енергоефективність. Очолив цей штаб віце-прем’єр-міністр України — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Володимир Гройсман.
Він доручив Міненерговугілля та іншим міністерствам розробити план дій щодо забезпечення стабільного проходження Україною опалювального сезону без російського газу. Це має бути впровадження комплексу заходів, зокрема з енергозбереження, заміщення природного газу, його альтернативного постачання тощо.
Нині йдеться про зменшення споживання блакитного палива на 10%. Також особлива увага — до оснащення житлофонду будинковими лічильниками тепла. До грудня вони мають бути встановлені в 45% будинків. Усі регіони, всі населені пункти мають розробити свій газовий баланс, визначитися із можливою зміною температурного режиму в приміщеннях узимку, а також із джерелами економії газу і заміщення його «домашніми» ресурсами. Нежитлові приміщення, які не використовуються, рекомендовано тимчасово відключити від газу.
За словами Олени Малежик, начальника управління комунальної теплоенергетики Мінрегіону, нині загалом у країні експлуатується 24,5 тисячі котелень — з урахуванням Криму і Севастополя. Якщо без Криму, то майже 24 тисячі. З них 16 тисяч працюють саме на природному газі. На альтернативному паливі — не більше 2,5 тисячі. «Маємо до початку опалювального сезону виконати плани з підготовки теплопостачальних об’єктів і модернізувати їх, перевести ще деякі котельні саме на альтернативне паливо», — зазначила вона.
Одним із найефективніших енергоресурсів для наших котелень є біопаливо. Завдяки йому можна щороку економити 5 мільярдів гривень. Як це відбуватиметься?
Як відомо, Україна отримувала російський газ за високою ціною, і одна гігакалорія тепла, вироблена з нього, фактично коштувала 912 гривень. Щоб здешевити тепло для споживачів, держава компенсувала 598 гривень за кожну гігакалорію. Загалом на це йшло майже 35 мільйонів державних гривень. Та нещодавно було прийнято рішення, що «газових» компенсацій уже не буде, натомість підприємства ТКЕ, які перейдуть з газу на біопаливо, отримають компенсацію за різницю в тарифах — 508 гривень за гігакалорію тепла.
«Держава таким чином зможе за 5 років заощадити близько 5 мільярдів кубометрів газу, тобто майже половину того обсягу, який на сьогодні витрачається для забезпечення населення та бюджетної сфери теплом. Найголовніше, ці 508 гривень будуть залишатися в Україні й працювати на її економіку», — пояснив Володимир Гройсман. І зауважив, що завдяки цьому можна буде завантажити потужності вітчизняних підприємств, що виробляють біопаливні котли, та створити десятки тисяч нових робочих місць.
Теплоенергетики — люди зазвичай прагматичні, і, мабуть, прорахувавши свою вигоду, візьмуть курс на відхід від газу. А тих, хто «розкачуватиметься» надто повільно, вочевидь зможуть переконати споживачі. Адже якщо котельня, що працювала на газі, перейде на інший вид палива, мешканці квартир матимуть 10-відсоткову знижку в тарифі на оплату тепла.
Є сенс братися за калькулятор і господарям будинків чи квартир з індивідуальним газовим опаленням. І підрахувати: чи не час газові котли поміняти на електричні? Адже їм також запропоновано спеціальні заохочувальні тарифи. Як сказав Арсеній Яценюк: «Якщо ви придбали електроакумулюючий електричний котел, то нічний тариф на електроенергію буде 30 копійок, а тариф протягом дня — 80 копійок».
Тож стимули до енергозбереження закладені в урядових рішеннях. Але потрібно, щоб кожен, як це вже є в багатьох країнах Європи, усвідомив, що проблема ощадливого використання енергоресурсів — не тільки проблема держави. А й кожного, хто хоче жити у державі незалежній, у тому числі незалежній енергетично. Та, власне, чим більше заощадимо на енергоносіях, тим більше зможемо витратити на інші необхідні чи приємні речі.
ПРЯМА МОВА
Володимир ГРОЙСМАН,
віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ:
— Сьогодні маємо бути готовими до будь-якого сценарію розв’язання газового питання, оскільки воно лежить не в економічній, а в політичній площині. Кризовий енергетичний штаб має вирішити питання створення запасів газу у сховищах, зменшення його споживання, збільшення власного газового потенціалу, заміни газу альтернативними видами палива, налагодження реверсного постачання газу з Європи та інші питання. Впровадження всіх необхідних заходів — це тривалий процес, але країна має пройти цей шлях.
Андрій КОБОЛЄВ,
голова правління НАК «Нафтогаз України»:
— Щоб повністю виключити залежність від російського газу і водночас забезпечити комфортне для населення проходження зимового сезону, Україна має скоротити споживання газу на 6 мільярдів кубометрів за сезон, або на 20%. Відсутність поставок газу з Росії змушує нас за кілька місяців втілювати реформи, які треба було починати ще десятки років тому. Це запровадження цивілізованих правил гри на ринку та перехід до комплексного енергозбереження.