Пандемія COVID-19 не оминула економіки країн, серед них і українську. Тепер міжнародні експерти говорять, що світом вільно крокує інфляція — зростають ціни на товари й послуги, і навіть у розвинених країнах цей процес важко піддається впливу.

Чимало аналітиків зазначають, що інфляція почалася із різкого подорожчання у світі нафти й газу. «Урядовий кур’єр» вирішив проаналізувати, який стан речей з інфляцією у світі й Україні та на що нам усім очікувати.

Багато грошей, які тиснули, і вигода для України

«Інфляція крокує різними державами не через подорожчання газу й нафти, а через те, що уряди, які активно боролися з наслідками коронакризи, активно випускали гроші. Нині, коли економіка приходить до тями, торішні монетарні дії дають про себе знати. У разі відновлення швидкості руху грошей надлишок грошової маси створює тиск на ціни на товарних ринках», — зазначає «Урядовому кур’єру» директор рейтингової агенції «Стандарт-Рейтинг» Андрій Нікітін.

Інший аспект проблеми, за його словами, — нерівномірність одужання світової економіки. Як розмірковує аналітик, заможні країни, де вже більшість населення вакциновано, відновлюють свої економіки, а ринки, що розвиваються, проходять пік коронакризи.

А. Нікітін зазначає, що вдалий приклад — Бразилія, де пів року як пройдено пік захворюваності, через яку істотно дорожчала залізорудна сировина на світових ринках. «Дорога сталь впливає на зростання цін на продукцію будівництва та машинобудування», — додає він.

Чи вигідно це Україні? «Наша країна поки що у виграші, адже дорожчає сировина і продукція металургії — одна із наших основних експортних статей. Високі ціни на сільськогосподарську продукцію. Однак Україна імпортує інфляцію через енергоносії — ми залежні від закупівлі нафтопродуктів і газу, які впливають на собівартість майже всіх товарів та послуг на внутрішньому ринку. Тому маємо досить незвичну ситуацію: попри зміцнення гривні, зростання цін пришвидшується», — констатує «Урядовому кур’єру» економічний експерт Іван Нікітченко.

Експортери, імпортери та дії Нацбанку

За його словами, це призводить до неприємної ситуації для України. Наші експортери на зовнішніх ринках стають менш конкурентоспроможними. Адже додатково до зростання інфляції вони отримують зростання цін в іноземній валюті через зміцнення гривні.

На внутрішньому ринку України, навпаки, імпортери отримують перевагу — ціни у гривнях знижуються, а інфляція у розвинених країнах хоч і прискорюється, проте вона нижча, ніж в Україні (5,4% — у США, 9% — у Німеччині, і 9,5% — в Україні).

Як борються з інфляцією в нашій країни? Чи є вагомі чинники впливу на цей, з одного боку, негативний процес?

Пригадаємо початок 2021 року. Нацбанк України тоді встановив, можливо, найменшу в історії країни облікову ставку — 6%. Головний фінансовий регулятор попрацював торік дуже добре: ціни за підсумками 2020-го зросли на 5%.

Однак 2021 рік розпочався вже не так. Ціни почали зростати більшими темпами, й інфляційний процес вийшов з-під контролю. Тому треба було залучити регулювання. Ось чому Нацбанк став систематично підвищувати облікову ставку. І як відомо, останнього разу це відбулося 22 липня, коли цей показник сягнув 8%. У нинішніх реаліях підвищення цього важливого показника відбуватиметься й надалі: мабуть, облікову ставку підвищать ще раз у четвертому кварталі 2021 року. Іван Нікітченко вважає ці дії головного фінансового регулятора країни позитивними, одним з головних інструментів боротьби з інфляцією.

На його думку, через підвищення облікової ставки зростають ставки за депозитами та кредитами. «Тому більше вільних грошей залучають на депозити, а не витрачають на купівлю. І зменшується попит на кредити — в економіку потрапляє менше грошей», — додає він.

Проте Андрій Нікітін вважає інакше: «Думаю, що підвищення ставки на 1—2 пункти — це сигнал ринку до готовності НБУ боротися з інфляцією. Але ми розуміємо, що з імпортованою інфляцією боротися методами монетарної політики ефективно неможливо. Тому очікуємо, що 2021 року (імовірно, і 2022-го) інфляція в Україні буде за межами цільового коридора через загальносвітові тенденції», — резюмує він.

У розумних межах це вигідно, й контроль є

Чи вигідна інфляція Україні саме тепер? Більшість аналітиків переконана, що у розумних межах — 3—4% на рік — інфляція корисна для економіки. Адже це дає змогу отримати прийнятні відсотки за кредитами, планувати інвестиційні проєкти і не знецінює заощадження населення.

Надто висока інфляція та дефляція негативно впливають на економіку. Періоди високої інфляції знайомі нам: 1990-ті, 2014—2015. У 2012—2013 роках ми вийшли на нульове зростання цін у період повного застою в економіці часів Януковича.

Невже зростання цін в Україні вийшло з-під контролю, як зазначають деякі фахівці?

На думку Івана Нікітченка, упродовж останніх років ми стали звикати до низької інфляції й забули, що ще недавно двозначні цифри зростання цін були звичними для України. Експерт справедливо зазначає, що ситуація з інфляцією поки що контрольована, проте не слід забувати, що живемо у глобальній системі, для якої притаманне зростання цін майже на всіх ринках.

Інші експерти вважають, що з-під контролю вийшло зростання цін на імпорт, адже це об’єктивна складова, Україна не контролює цін на пальне й газ, більшість продукції, яку імпортують. Однак ціни на газ, нафту та пальне, як відомо, відображаються на зростанні вартості багатьох продуктів та послуг.

Жорстко приборкувати не треба

Що повинні в цій ситуації робити уряд та Національний банк? І. Нікітченко вважає, що слід знижувати відсоткові ставки на ринках капіталу через інфляцію долара. «Це дає добру нагоду рефінансувати наші зовнішні кредити під гарні умови, що вже частково відбувається. Через зміцнення гривні НБУ викуповує надлишки долара в золотовалютні резерви. Дії влади у цьому напрямі достатні — нам не треба жорстко приборкувати інфляцію, жертвуючи економічним зростанням», — констатує він.

Андрій Нікітін вважає, нам не треба поспішати з підвищенням облікової ставки. Проте додає, що НБУ фактично це й робить, піднімає ставку дуже повільно.

«Уряду варто посилити створення державного резерву на продовольчому ринку, оскільки восени коливання цін на харчі може бути помітнішим», — резюмує експерт.

Отже, і Нацбанк, і уряд тримають ситуацію під контролем і роблять усе для приборкування інфляції. Не слід забувати, що Україна може отримати черговий транш кредиту від МВФ, адже, за словами Президента Володимира Зеленського, країна виконала всі необхідні домашні завдання. Тож сподіваємося, що загальносвітова криза зростання цін на товари й послуги не вдарить по економіці нашої держави і заплановане зростання 2021 року відбудеться.