ЕКОНОМІКА
Наслідки непродуманих управлінських рішень почасти гірші за стихійне лихо
Доки точилися дискусії довкола питання «хто має рубати деревину?», лісгоспи впевнено взяли у свої руки бензопилки й почали на повну потужність займатися лісозаготівлею. І ось сьогодні Чернівецьке обласне управління лісового господарства опановує особливий її вид. А саме – плаче, але пиляє гілку, на якій сидить разом з усіма своїми виробничими структурами й колегами-лісокористувачами з інших відомств. Наче заради якоїсь єзуїтської втіхи, облдержадміністрація саме лісівникам доручила підготувати розпорядження про заборону вивозу лісу-кругляку за межі області.
Укотре на ті самі граблі!
Тепер буковинські лісівники прораховують неминучі економічні збитки й ламають голову над тим, що робити з експортними контрактами, фінансовими планами й трудовими колективами, які доведеться скоротити, оскільки удвічі зменшаться обсяги лісозаготівлі. Бо інакше куди подіти 280 тис. кубів на рік лісоматеріалів, не затребуваних місцевими деревообробниками? А це здебільшого технічна деревина, яка через брак на Буковині відповідних виробничих потужностей прямує на переробку до Львівської, Івано-Франківської та Миколаївської областей.
Мотивація влади ніби вельми благородна: створити якомога більшу ресурсну базу для розвитку деревообробної галузі краю (чи не основної для багатої на ліси Буковини), яка останнім часом демонструє суцільні мінуси. За простою логікою економістів з ОДА, для того, щоб вийти на плюси, наростити обсяги продукції на потужностях, які існують, і залучити серйозних інвесторів (деревообробників й виробників меблів) з відповідними податками і новими робочими місцями, слід змусити основних лісокористувачів спрямовувати заготовлений ними ліс тільки на внутрішній ринок області.
Для Буковини це не новина. Десять років тому облдержадміністрація вже ухвалювала аналогічне рішення. Воно принесло владі і області загалом суцільний негатив: запрацювали тіньові схеми постачання лісоматеріалів, зокрема таємно-корупційного їх вивозу через міліцейські пости. Але тоді ринкові механізми лише набирали обертів. Нині відпрацьовано більш-менш прозору схему доступу до продукції лісозаготівель — через аукціони. З огляду на їх результати деревопереробні підприємства області цілком забезпечені сировиною, оскільки викуповують лише 80% загального обсягу виставлених лотів.
Якщо не оздоровлювати ліс рубками догляду, він перетвориться на сухості. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
У коморі пусто, у полі — густо
Урешті, сировинна база деревопереробки — це далеко не все те, що в коморі (на верхніх і нижніх складах лісгоспів), а передусім те, що в полі (безпосередньо на лісосіках). Інша річ, якби постійні лісокористувачі видобували з лісів усю можливу деревину. Але їм є де розвернутися! Так, у лісах держфонду щороку приростає 770 тис. кубометрів деревини, проте річні планові завдання з лісозаготівлі для держлісгоспів становлять лише 480 тис. кубометрів. У країнах Європи з розвиненим лісогосподарським сектором цей показник добігає 100% річного приросту, причому без шкоди лісовим екосистемам.
Ще одна причина нераціонального використання важливого природного ресурсу області полягає в тому, що понад третина земель державного лісового фонду мають сьогодні статус природно-заповідних об’єктів. Відповідно, держлісгоспам заборонено займатися промисловим вилученням деревини з цих територій. А там переважно хвоя, яка сьогодні є основою розвитку деревообробної галузі й за яку гаряче змагаються на аукціонах підприємці. Проте рік у рік сотні тисяч кубів деревини привабливих для ринку хвойних порід втрачають свої технічні властивості, а з ними — і товарну цінність.
До всього, саме старі ліси є розсадниками деревних хвороб й жевріючим джерелом екологічного лиха, яке може спалахнути будь-якої миті. Буковина вже таке переживала, коли навесні 2002 року 1,2 тис. га гірських лісів перетворилися на суцільні вітровали. На землі лежало 374,4 тис. кубометрів вивернутої з коренем деревини. Переважна частина вітровалів виникла саме у стиглих й перестиглих насадженнях.
«Санітари» лісу
Торік до національного природного парку «Вижницький» додалися ще два: «Черемоський» і «Хотинський». За твердженням керівництва обласного державного управління охорони навколишнього природного середовища (далі просто — управління екології), це стало великим здобутком екологічної громадськості краю, яка взяла під свій захист «тисячі гектарів унікальних незайманих лісів, що становлять великий інтерес для науковців». Логічно припустити, що саме тут мають бути найчарівніші краєвиди, найтиповіші для Буковини історично-природні комплекси. Проте лісівники, колишні користувачі цих лісових масивів, обговорюючи доцільність створення нових НПП, зазначали: «Детальний аналіз стану цих лісів свідчить, що їх здебільшого експлуатують уже кілька століть, вони зазнали значних змін, понад половину їх площі займають штучно створені лісокультури, які мало відповідають критеріям національного природного парку». Іншими словами, це здебільшого експлуатаційні ліси, які слугували економічною базою для функціонування кількох лісгоспів й забезпечували потребу виробничників у деревині.
Ще гірші справи у національному парку «Вижницький», де на небезпечний сухостій перетворюються ще післявоєнні насадження похідних ялинників, які невідомо чому стали національним надбанням і опинилися під захистом природоохоронного законодавства. Торік, як повідомили в обласному управлінні екології, там заготовили 19,5 тис. кубометрів лісопродукції. Якої саме за лісозаготівельними стандартами, за якою ціною і схемою її реалізовували, уточнити не змогли.
Нічого дивного: національні природні парки прямо підпорядковані Міністерству екології та природних ресурсів України. А воно, як бачимо, на ввіреній йому території повним ходом веде господарську діяльність, щедро оплачену бюджетними грошима і за розмахом не набагато меншу за лісозаготівельні роботи держ- і спецлісгоспів. Із тією хіба різницею, що у лісівників під час заготівлі виходить 70% ділової деревини й 30% — дров’яної. В екологів — майже самі дрова.
Питається: а навіщо взагалі в національних природних парках, незайманими стежинами яких мають ходити лише нелякані звірі, туристи й допитливі вчені, гуде бензопилка? «Якщо не оздоровлювати наш ліс рубками догляду, він перетвориться на суцільний сухостій, у якому одразу розмножаться шкідники-короїди, — каже заступник директора НПП «Вижницький», головний природознавець Степан Дудка. — Ми рубаємо лише хворі й уражені деревостани».
Можна, звичайно, назвати екологів з бензопилою «санітарами» лісу. Але хоч як називай, суть одна: за високими розмовами про потребу оздоровлювати заповідні ліси криється ведення в національних природних парках напівлегальної підприємницької діяльності (з отриманням грошових надходжень від реалізації продукції лісозаготівель). Причому за досить дивною схемою: вилучити високопродуктивний ліс з економічного обігу, довести його до розпаду і — зрубати на дрова, не обтяжуючи себе лісовідновленням. І все це під гаслом охорони і збереження природних ресурсів...
Кругообіг дров у природі
В обласному управлінні екології, серед основних функцій якого — забезпечити раціональне й ефективне використання лісів (що від них залежить екологічний, економічний і соціальний добробут регіону), так і не змогли дати відповідь на ніби просте запитання: який обсяг у лісових масивах природно-заповідного фонду області становить нині запас стовбурної деревини загалом і такої, що підлягала б промисловому вилученню, формуючи лісосічний фонд за всіма прийнятими в державі правилами лісокористування? Те саме питання, з огляду на державну лісову політику, можна поставити інакше: яким потенційним ресурсом дров володіє Чернівецька область?
І без офіційної відповіді чиновників зрозуміло, що із включенням експлуатаційних лісів до складу національних природних парків обсяги лісокористування значно зменшились і погіршилося забезпечення деревообробної галузі сировиною. До речі, серед найближчих планів управління екології — створення НПП «Сторожинецький», що лише поглибить дефіцит лісосировини на ринку області і збільшить кількість дров у буковинських лісах. Бо з того лісу, замість меблів і паркету, у кращому разі буде лише тирса для паливних брикетів, виробництво яких ще треба організувати, і якнайшвидше. Бо якщо таки набуде чинності заборона вивозу лісу-кругляку за межі області, дров у буковинських лісах буде, як на вітровалах.
ОФІЦІЙНО
«У країнах ЄС обмеження з використання лісових ресурсів стосуються лише невеликих ділянок (ключових територій) навіть у межах територій природно-заповідного фонду. Користування лісами зводиться до одночасного виконання ними функцій екологічних, соціальних та економічних, тобто більшість лісів використовують для отримання деревини».
За інформацією Державного агентства лісових ресурсів України
ПРЯМА МОВА
Борис БАГЛЕЙ,
начальник держуправління
охорони довкілля
у Чернівецькій області:
— У зв’язку з масовим всиханням ялини європейської у НПП «Вижницький» збільшено санітарні рубки.
Буковинські лісівники докладають максимум зусиль для вчасного, якісного та ефективного використання лісових ресурсів, з відновленням та створенням цінних, високопродуктивних та біологічно стійких деревостанів відповідно до корінних типів лісу. Проводячи рівномірно-поступові рубки на засадах наближеного до природи лісівництва, вони максимально сприяють появі природного поновлення лісу.