Напівпорожні або майже порожні класи до вересня мають зникнути з українських шкіл. У педагогів та громад залишається кілька місяців, щоб провести так звану оптимізацію. Департамент освіти і науки Луганської облдержадміністрації оголосив конкурс, виробив рекомендації. Але свої пропозиції дали тільки три території з 12 — Троїцький, Станично-Луганський і Сватівський райони, хоч ставку насамперед робили на об’єднані територіальні громади, яких в області поки що дві: Новопсковська та Білокуракинська. Але від них ініціативи не було. І якщо в Білокуракинській обговорюють створення трьох опорних шкіл, то в Новопсковській навіть нічого не планують. Хоч тут до місцевої селищної ради приєдналася Осиновська сільська рада, на території якої розташовані п’ять населених пунктів і село Макартетине, де у школі лише 15 учнів.
Своє до тіла найближче
1989 року Олена Бутенко переступила поріг першого класу в школі-новобудові рідного села Макартетине. Дітей тоді в селі було багато, бо було де працювати батькам. Нині часи змінилися — селяни їдуть у пошуках заробітку. Олена Бутенко залишається, бо люди її обрали старостою. А першою проблемою, яку наказали розв’язати, став ремонт та збереження школи.
«Багато не просять, хоч би зробили спортзал, — зауважує староста. — Але дітки мріють, щоб працювали гуртки. Запитала, чи є клас інформатики. Мені відповідають: нам надали два комп’ютери. Один — для адміністрації, один — для учнів. Не замало для школи? — запитую. А в нас, мовляв, деяких класів немає зовсім, тож тим, хто вчиться, нібито вистачає. Питаю, чи будуть першокласники у новому навчальному році. Кажуть, що начебто кількість дітей збільшується».
Макартетинці не хочуть втрачати школу. Село віддалене від інших населених пунктів, розташоване на горі. Тому взимку возити дітей звідти до школи в іншому селі неможливо. Вже пробували — не вийшло.
Староста вбачає розв’язання проблеми передовсім в економічному процвітанні села. Бо якби в людей з’явився заробіток, вони змогли б власними силами та коштом підтримати школу матеріально. Та й нині вони, розуміючи, що малокомплектній школі загрожує закриття, готові допомагати чим зможуть.
Бабусина любов сковує крила?
У Новопсковському районі 25 шкіл. У чотирьох з них менш як 25 учнів. Це проблемні заклади щодо їх подальшого фінансування. Та і в інших середня наповнюваність класів — 12,7 особи. Але то середня температура в палаті, як кажуть. Наприклад, у Козловській школі є класи, де семеро учнів. Усі діти перебувають на індивідуальному навчанні.
«У нас виникає проблема, чи можна їх реорганізовувати через віддаленість. Загалом у районі селища розкидані та віддалені одне від одного, нема доріг належної якості, — розповідає головний спеціаліст районного відділу освіти Наталія Большунова. — Що таке малокомплектна школа? Коли сам на сам сидить учитель і двоє учнів. І це проблема. Немає фахівців достатнього рівня. Бо часто у школі четверо педагогів, двоє з них — учителі початкових класів, філолог та історик, який має навантаження викладача математики».
Наталія Петрівна сама десять років працювала у такій сільській школі, була директором. Зізнається, що спершу в неї складалося враження, що зробить з дітей чи не академіків.
«Думаю, лише п’ять-десять учнів, то я їх навчу всього. Та не склалося. Заважало те, що сама соціалізація дитини дуже обмежена. Вони знають хату, дорогу до школи і саму школу, де мало дітей. Абсолютно не було змагальності у класі, тому учні відверто казали: досить мені знань, — згадує вона. І робить висновок: — Діти мають виховуватися у великому колективі. Бо кожна особистість повинна реалізуватися, а не просто сидіти десь там з бабусею, яка порається на городі, й слухати, як вона кричить: «Не лізь туди!»
А розширений інформаційний потік є тільки у великому колективі, бо діти спілкуються одне з одним, набувають соціального досвіду, вчаться, як поводитися серед однолітків. Великі школи дають змогу дитині реалізувати її здібності, обрати певний напрям позакласної діяльності.
«Ми повинні відходити від того постулату, який експлуатувала радянська влада тривалий час: немає школи — не буде села. Розумію, що малі села треба зберігати, але не за рахунок дітей», — вважає Наталія Большунова.
На заваді стало законодавство
Чому новопсковці досі не подали пропозицій до обласної програми з реформування системи освіти шляхом створення опорних шкіл?
Спеціаліст із районного відділу освіти вважає програму такою, що потребує доопрацювання з огляду на специфіку сільських шкіл.
«Законодавча база щодо опорних шкіл досить недосконала. Наше міністерство виписало аж надто ідеальні умови конкурсу, — вважає Наталія Большунова. — У сільській місцевості й там, де навчальні заклади віддалені один від одного, складно впроваджувати опорні школи насамперед через таку вимогу, як наявність паралельних класів. Бо навіть кількість дітей, що мають навчатися там, — 360 — завелика».
А для новоствореної територіальної громади перепоною для того, щоб долучитися до шкільних справ, є… чинне законодавство.
«Наш населений пункт входить до міст, де проводили антитерористичну операцію і чинний закон України про тимчасові заходи на період АТО. Тож нині немає змоги прийняти на баланс будь-які заклади комунальної власності, бо вони юридичні особи. А згідно із законом, будь-які зміни керівників, власників та засновників комунальних підприємств тимчасово заборонено», — коментує ситуацію голова Новопсковської селищної ради Вадим Гаєв.
Нині на Новопсковщині відлунали останні дзвінки навчального року. Шкільні коридори порожніють. Та чи всі школи дочекаються першовересневих свят? Запитання поки що без відповіді.
КОМПЕТЕНТНО
.jpg)
Тетяна ТКАЧОВА,
в. о. директора департаменту освіти і науки Луганської ОДА:
— Для створення дев’яти опорних шкіл Луганщині надано майже 11 мільйонів гривень. Тобто на кожну опорну школу можна було б розподілити 1 мільйон 200 тисяч гривень. Ми оголосили відповідний конкурс та прописали умови. Там зокрема передбачено, що в опорній школі має бути 2—3 філії (цю умову можна варіювати), 360 учнів (разом із філіями). Із запланованим реформуванням треба ознайомити громадськість, і обов’язково має бути рішення щодо цього сесії місцевої ради.
До 1 вересня в області за інформацією з міст і районів передбачають або закрити, або знизити ступінь 13 малокомплектних шкіл. Вважаю, якщо громада дбає про майбутнє, піклується про підростаюче покоління, то повинна бути зацікавлена в тому, щоб на її території таки була опорна школа.