НОВАЦІЯ
Цих двох «зайців» у Полтаві сподіваються вполювати одним пострілом — через упровадження у школах сучасних технологій
Урок математики у другокласників полтавської школи № 24 минув швидко. Навіть після дзвінка діти не поспішали на перерву, а залишалися в класі, оскільки не висиділи 45 хвилин за партою, а впродовж усього уроку перебували в русі: ходили босоніж по дерев’яних килимках, клали на голови мішечки із сіллю, стояли за партами-конторками, виконували вправи для очей, здійснювали інші маніпуляції, через кожні 10 хвилин змінюючи позу.
Щоб зір, як у орла
Ця школа першою в області запровадила в себе здоров’язберігаючу програму відомого російського педагога доктора медичних наук професора-офтальмолога Володимира Базарного, яка перемогла в конкурсі «Основи, що зберігають здоров’я в процесі організації навчально-виховного процесу».
— Програма складається з багатьох елементів. Ми поки що запровадили лише найпростіші з них, — розповідає директор школи Людмила Дудко. — Бачите оці кольорові кола на стелі? Це тренажер для очей. Такі тренажери є майже в усіх класах. Їх використання сприяє поліпшенню зору. Діти на кожному уроці роблять вправи очима, головою, тулубом, не відриваючи погляду від стелі. Їхнє самопочуття поліпшується. Схожий тренажер використовують у Донецькій офтальмологічній клініці. По кутках у класах висять сенсорні хрести з розміщеною на них важливою й пізнавальною інформацією. Дитина знає це, і, намагаючись прочитати і запам’ятати, якийсь час стежить за хрестами, що рухаються під впливом повітря. Це теж зарядка для очних м’язів. Завдяки таким нескладним процедурам п’ятеро наших учнів уже розпрощалися з окулярами, настільки поліпшився зір.
До програми входить і письмо пером. У першому класі діти пишуть олівцями, а з другого семестру — чорнильними ручками. Людмила Дудко стверджує, що письмо пером збігається з біоритмами серця, а це позитивно впливає на нервову систему. «Професор Базарний довів, що дитина мусить писати пером до 13 років. У цей період вона активно розвивається», — каже директор і демонструє чорнильну ручку, якою пише сама. Такими ручками користуються і вчителі. Але це не означає, що в школі зовсім не пишуть кульковими.
Парти-конторки — а їх тут понад 60 — також сприяють збереженню здоров’я школярів. Це пристосування дає змогу учневі працювати сидячи і стоячи. Така парта регулюється відповідно до зросту дитини — так краще засвоюється матеріал, формується правильна постава. На жаль, у Полтаві парти-конторки не виготовляє жодна фабрика. Меблевики не хочуть їх виготовляти, бо це індивідуальне замовлення, яке дорого коштує. Тому міська влада закупила їх за межами Полтави. Але керівництво школи сподівається, що незабаром виробництво парт-конторок налагодять і тут.
Заняття на офтальмологічному тренажері з учнями 2-Б класу проводить учитель початкових класів Ірина Шиян. Фото автора
Гіподинамія боїться руху
«Починати впроваджувати здоров’язберігаючу програму було непросто, — розповідає вчителька початкових класів школи №24 Ірина Шиян. — Бракувало наочності. Тому зв’язувалися через Інтернет із тими навчальними закладами, де ця технологія вже працює, і вчилися. На кожній перерві міняю матеріал на сенсорних хрестах, щоб учням було цікаво. Тільки за цієї умови програма спрацює. Коли прийшли першачки, складно було навчити їх користуватися офтальмологічними тренажерами, бо діти не розуміли, навіщо це їм потрібно. Зате у другому класі вони вже користуються ними самостійно. Вправи на тренажері треба робити регулярно, щодня, чергуючи їх з іншими оздоровчими вправами. Приміром, другокласник Павлик Загорулько завдяки цьому вже забув про окуляри».
Позитивно оцінює вплив елементів здоров’язберігаючої програми на самопочуття учнів школи і лікар-педіатр із 45-річним стажем Євгенія Педаш, яка підтвердила, що, системно працюючи на офтальмологічному тренажері, дитина може повністю вилікуватися від міопії (зниження зору), а носіння на голові мішечків із сіллю гальмує розвиток сколіозу. «На жаль, у нашій поліклініці ортопед працює на півставки, до нього попередній запис, і направити на повторну консультацію відразу багато дітей ми не можемо, це тривалий процес, — пояснює лікар. — Але й без висновку вузького спеціаліста зрозуміло, що місто вчинило правильно, дозволивши школі впровадити в себе таку програму. Бо чимало учнів нині страждають від гіподинамії. Комп’ютери, телевізори замінили їм прогулянки на свіжому повітрі, діти мало рухаються, не займаються спортом. Тільки незначна частина школярів відвідує гуртки за інтересами чи спортивні секції. Гіподинамія сприяє розвитку захворювань. А з упровадженням здоров’язберігаючої програми сподіваємося, що хоч якийсь незначний відсоток дітей у школі нам вдасться врятувати і від різкого погіршення зору, і від сколіозу».
А тим часом запровадженою тут новацією вже активно цікавляться, й не тільки полтавці. На базі школи проводять семінари для вчителів та викладачів вишів. Як повідомила Людмила Дудко, нещодавно у них в гостях побували делегації з Одещини, Хмельниччини та Рівненщини. Отже, полтавські освітяни обрали правильний шлях.
КОМПЕТЕНТНО
Наталія ДОРОХОВА,
начальник управління освіти
Полтавського міськвиконкому:
— Батьки, які дбають про поліпшення здоров’я своїх дітей, віддають їх саме до школи № 24. Водночас у нашому місті є й інші навчальні заклади, де здоров’ю дітей приділяють увагу: скажімо, у школах №26, 45 та в НВК №86. А у школі №13 для очищення повітря використовують кварцові лампи.
За показником впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчальних закладах Полтава — у першій трійці в Україні. У дитсадку №77 застосовують таку технологію для слабозрячих дітей, а також у спеціалізованій школі №40, для якої за рахунок спонсорських коштів та місцевого бюджету придбано дорогі офтальмологічні апарати. У планах — допомагати в цьому й решті навчальних закладів. Втім, поки що фінансові можливості місцевої влади обмежені.