Доки песимісти продовжують розповідати про «не так», більшість говорить про помітні зміни в нашій армії. Донедавна ймовірність зустріти військового у формі дорівнювала нулю. Так, сьогодні тривають бойові дії і країна поступово мілітаризується. Носити форму стає престижним. Змінилася й сама форма, причому нарешті в бік вищої якості. Хоч би як розглядав людину в однострої — недоліків немає. І берці за погодою, і куртки, шапки, рукавиці не електризуються, не тріщать. Чоловіків двоюрідний брат, який служить нині на сході, сказав, що перехід на зимову форму одягу відбувся вчасно. Пообіцяли ще якісь новинки для утеплення. Хлопці радо чекають. Ніхто не ремствує, бо таких неприємних несподіванок, як раніше, немає.
Що саме відбувається під час упровадження оборонної реформи в українській армії, поінформував на брифінгу тимчасово виконуючий обов’язки першого заступника начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенант Віктор Бокій. Зокрема він акцентував на набутті ЗСУ основних оперативних, бойових та спеціальних спроможностей.
Із теорії — більше практики
За словами Віктора Бокія, один з основних напрямів підготовки за стандартами НАТО — навчання українських інструкторів за участю іноземних фахівців. Нині таку підготовку пройшли понад 700 військово?службовців-інструкторів. Генерал розповів і про те, що зросла інтенсивність навчань. Якщо протягом 2013—2014 років бригадних тактичних навчань не проводили зовсім, то у 2015-му провели 15, а цьогоріч — 20. Про масштаби цьогорічної підготовки свідчать 219 батальйонних тактичних навчань та 190 заходів оперативної підготовки. Більшість нинішніх навчань об’єднані загальним задумом і сценарієм. Вони відбуваються на всій території країни із залученням усіх видів ЗСУ, всіх органів військового управління, в тісному контакті з органами місцевого самоврядування. І найголовніше, за що мали б порадіти навіть скептики. Раніше марші та форсування водних перешкод через брак коштів здійснювали переважно на карті, тобто вивчали тільки теорію. Нині все відбувається по-справжньому, в реальних умовах: із перешкодами, технікою, залученням резервістів, із рухом колон і виходом в задані райони, зайняттям позицій та виконанням інших практичних завдань.
— Основних принципів бойової підготовки стали навчати військових тому, що це потрібно на війні, — зауважив Віктор Бокій. — Як-от експериментальна система БАрС. Це унікальний комплекс знань та вмінь, які стосуються питань тактико-спеціальної, рукопашної, вогневої, спеціальної фізичної, гірської підготовки, практичної стрільби, тактичної медицини. Заняття за видами підготовки грунтуються на єдиній психологічній основі, що дає змогу істотно підвищити ефективність військово-професійної діяльності особового складу.
За його словами, за цією системою з 1 вересня розпочалася підготовка курсантів в Одеській військовій академії, Харківському університеті повітряних сил, Національній академії Сухопутних військ у Львові. Зокрема, з вересня по грудень в Одесі вперше пройшли курси з підготовки інструкторів БАрС, до яких було залучено 13 військовослужбовців. Подібна підготовка у навчальних центрах розпочнеться із 2017 року.
Навчання за стандартами Альянсу
Ще один практичний крок, про який розповів військовий, — формування у цьому році на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки на Львівщині Центру підготовки та вдосконалення (Сеnter of Excellence). Цей центр, сформований з використанням підходів, прийнятих у НАТО, має стати моделлю для створення подібних центрів у кожному оперативному командуванні.
Також генерал-лейтенант розказав про ще одне з основних завдань, яке стояло перед Комітетом реформ Міноборони та Збройних сил на 2016 рік, — створення Сил спеціальних операцій Збройних сил України як окремого роду сил. Із цим завданням також вдало впоралися.
— За результатами роботи комісії Адміністрації Президента України підтверджено здатність командування ССО виконувати завдання за призначенням, — поінформував генерал-лейтенант Віктор Бокій. — Маємо визначений комплект військових частин Сил спеціальних операцій, прийнятий у підпорядкування командування від видів ЗСУ, сформовані військові частини управління та забезпечення командування.
Нещодавно Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних сил України вручив бойовий прапор навчально-тренувальному центру ССО.
Триває нормативно-правове врегулювання основних завдань, принципів застосування та функціонування Сил спеціальних операцій ЗСУ. На підставі затвердженої міністром оборони Концепції розвитку Сил спеціальних операцій розпочато розроблення програми їх розвитку. Також налагоджено добір та підготовку особового складу за стандартами НАТО в межах проведення кваліфікаційного курсу спеціальних операцій із залученням інструкторів зі США, Латвії, Литви, Естонії, Великої Британії.
Крім того, за інформацією генерала Віктора Бокія, проведено курси тактики малих підрозділів у межах роботи Об’єднаної багатонаціональної тренувальної місії «Україна». Проведено цикл командно-штабних і тактико-спеціальних навчань та тренувань з органами управління та військовими частинами ССО.
Не менш важливе в армійській справі сучасне оснащення. Зразками такого озброєння та військової техніки, насамперед засобами радіозв’язку, сумісними з тими, які використовують країни — члени НАТО, забезпечують нині підрозділи Сил спеціальних операцій. Розпочато напрацювання керівних документів з питань підготовки та застосування ССО з урахуванням стандартів НАТО. У Високомобільних десантних військах триває підготовка бойової батальйонної групи за програмою «Страйкер». За словами Віктора Бокія, із середини минулого місяця на базі однієї з механізованих бригад ініційовано проведення пілотного проекту бойового злагодження (відновлення навченості), під час якого впроваджуватимуть стандарти підготовки, адаптовані до стандартів (нормативних документів) НАТО.
Відповідаючи на запитання журналіста «УК», генерал-лейтенант Віктор Бокій повідомив, що, крім відновленої та модернізованої техніки, цього року армія отримала нові зразки автомобільної і бронетанкової техніки, ракетного, артилерійського озброєння. Звісно, питання таких поставок залежить не від Міноборони, а від можливостей Укроборонпрому й економіки.
— Враховуючи програму розвитку озброєння і техніки для оборонного замовлення на наступний рік, ми очікуємо збільшення надходження нових зразків, — зауважив генерал. — Стосовно забезпечення приладами нічного бачення, приладами спостереження — ніколи жодні збройні сили не будуть забезпечені в повному обсязі. Їх весь час бракує. Особливо коли йдеться про період ведення бойових дій.
Із часом змінилися підходи й до волонтерської допомоги. Армія, звісно, від неї не відмовляється. Але така, на якій зосереджувалися в минулі роки, відходить на задній план. Органи військового управління тісно співпрацюють з волонтерами у питаннях впровадження реформ військового відомства.
ОКРЕМА ДУМКА
Діалог із виробником налагоджено
У розмові з журналістом «УК» генерал-майор Андрій Лук’янець додав, що досвід проведення АТО виявив першочергову потребу, зокрема для розвідки, в безпілотних літальних апаратах. Протягом першого року війни це питання вирішували здебільшого завдяки волонтерській ініціативі. І на той час, зауважив він, це були апарати китайського виробництва цивільного призначення. Завдяки співпраці з вітчизняними підприємствами досить оперативно, за рік, вдалося розробити безпілотний літальний апарат. За кошти державного бюджету розмістили замовлення, разом з виробниками розробити дослідний зразок, випробували його протягом кількох місяців у зоні проведення АТО. Торік у грудні офіційно підписали контракт на виробництво безпілотників, а цього року на озброєння ЗСУ надійшло сім вкрай необхідних комплексів. Завдяки їм вдається розв’язувати непрості завдання.
— Це зразок, прийнятий на озброєння ЗСУ, — додав Андрій Лук’янець. — Він заслуговує на масове виробництво. Але потрібні кошти. Деякі цифри внесено в державну програму розвитку озброєння і воєнної техніки на наступні роки. До 2020-го по роках розписано кількість одиниць, запланованих до виробництва. Під час уточнення державного оборонного замовлення можливе збільшення цих цифр.
Літальний апарат ПД-1 уже більш як шість місяців успішно працює. Час дав змогу проявити себе. З хорошими і справді потрібними війську розробками почали звертатися і розробники, і виробники.
— Ведемо переговори спочатку про потрібність розробки, далі — про параметри і критерії, яким вона має відповідати, — сказав генерал. — Зворотний зв’язок є. Приміром, нам потрібні прилади для радіопеленгування, приймачі, які можуть приймати цифрові сигнали. Виходимо на потенційних виробників. Залучили науково-дослідні установи. На допомогу військовим відгукнувся весь український потенціал.