«Хочу ще раз привітати українців із 30-річчям відновлення Незалежності нашої держави. Ми побачили насправді вражаючий військовий парад, під час якого мали нагоду подякувати воїнам та побачити міць армії. Україні є чим пишатися. І я впевнений, що це лише початок великого шляху та перемог», — на цьому під час засідання уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Він також привітав паралімпійську збірну України, яка в День Незалежності розпочала змагання в Токіо, і на час урядового зібрання здобула вісім нагород різної номінації. «Це — прекрасний результат. Я бажаю всім нашим паралімпійцям звитяги й спортивної удачі в досягненні нових вершин та рекордів», — сказав він.

«Кримська платформа» єднає однодумців

Беззаперечним успіхом, яким ми всі можемо пишатися, назвав Денис Шмигаль саміт «Кримська платформа». Адже ініціатива Президента повертає ці тимчасово окуповані території на порядок денний світової політики. І завдяки цьому, на переконання Прем’єра, Крим обов’язково повернеться додому — в Україну.

Очільник уряду зазначив, що високий рівень іноземних делегацій дав змогу обговорити й узгодити чимало інших важливих питань. Із Вселенським патріархом Варфоломієм та представником Папи Римського, Державним секретарем Ватикану П’єтро Пароліном обговорили питання культури, освіти, розвитку медицини, війни та миру, духовного єднання українців тощо. Із прем’єром Грузії домовилися про спільне визнання СOVID-сертифікатів, з очільником уряду Румунії — про розвиток транскордонної інфраструктури та спільні енергетичні проєкти, а з прем’єром Хорватії — про інтенсифікацію торговельних відносин та проведення українсько-хорватського бізнес-форуму.

«Із канцлером Німеччини Ангелою Меркель ми говорили про «Північний потік-2» та про інші енергетичні проєкти. Наша позиція залишається незмінною, «Північний потік-2» — політичний проєкт Росії, який загрожує і Україні, і Європі. Вищий земельний суд Дюссельдорфа в середу виніс рішення щодо того, що на «Північний потік-2» мають неодмінно поширюватися правила Євросоюзу. А вони вимагають, щоб компанії, які виробляють, транспортують і розподіляють газ на території Євросоюзу, було розділено. Тобто Газпром не може бути компанією-оператором цього газогону. Крім того, він має забезпечити доступ до нього третіх компаній. І реакція монополіста на це рішення вкотре підтверджує, що «Північний потік-2» — це геополітична зброя Російської Федерації, а його реалізація — це не загальноєвропейський інтерес», — наголосив Денис Шмигаль.

Важливі переговори, за словами Прем’єра, відбулися і з представниками Європейського Союзу. Зокрема з давнім другом нашої країни віцепрезидентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом. Обговорили питання отримання Україною другого траншу макрофінансової допомоги від Євросоюзу в розмірі 600 мільйонів євро. Основні умови для цього наша сторона повністю створила.

Глава уряду також нагадав, що 23 серпня Україна отримала 2,7 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду не як кредит, а як безповоротну допомогу, яка сприятиме нашій макроекономічній стабільності, допоможе збільшити соціальні виплати й підтримає українську економіку на шляху її відновлення. Прем’єр також наголосив, що отримання відповідного траншу жодним чином не вплине на рішення України й далі співпрацювати з МВФ у межах програми Stand-by.

Бюджет 2022 буде підготовлено вчасно

Економіка України успішно відновлюється після кризи, і уряд планує додатково стимулювати таке відновлення. Уперше за багато місяців почала відновлюватися наша аграрна галузь, зростання якої за рік становить 2,5%. Додають і сектори промисловості: металургія за рік — на 7%, машинобудування — на 10%. Крім того, прибуток за пів року великих і середніх підприємств становив 462 мільярди гривень, що на 76% перевищує торішній показник.

«Ці кошти стають важливим джерелом внутрішніх інвестицій та зростання заробітних плат», — слушно зауважив Денис Шмигаль.

І вже незабаром уряд затвердить і направить до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2022 рік. Як і торік, це відбудеться вчасно, і ставку робитимуть на збільшення фінансування освіти, медицини, соціальних програм, армії та інших важливих галузей.

Прем’єр-міністр також наголосив, що новий навчальний рік розпочнеться вчасно — 1 вересня, і навчання проходитиме у звичному режимі. Адже наразі Україна перебуває в «зеленій» зоні протиепідемічної безпеки, і ситуація залишається контрольованою. Це дає змогу розпочати роботу навчальних закладів у звичайному режимі. Та не слід забувати про дотримання простих протиепідемічних правил. Школи до цього підготовлено, вони мають усе необхідне.

А найдієвіший спосіб протистояти вірусу — це, звісно, вакцинація. Тож важливою умовою роботи, яка гарантує безпеку вчителя та учня, була й залишається повна та вчасна вакцинація освітян.

«Укотре закликаю українських педагогів не нехтувати власною безпекою та робити щеплення. В Україні наявні в достатній кількості безпечні вакцини провідних виробників», — наголосив Прем’єр.

Якісним буде і шкільне харчування. Створюється міцний фундамент його реформування за ініціативою першої леді Олени Зеленської. І відтепер понад мільйон учнів матимуть змогу отримувати якісне харчування за новими стандартами.

За два роки для ремонту харчоблоків уже профінансовано понад півтора мільярда гривень. Також відбувається систематичне навчання персоналу, залученого в цій галузі. А на минулому засіданні уряд врегулював питання використання залишку освітньої субвенції, яку громади можуть спрямувати на підтримку реформи шкільного харчування.

Кожному педагогу — особистий комп’ютер

Забезпечують освітян і необхідними технічними засобами для організації освітнього процесу, зокрема в межах дистанційної форми навчання. Цього року для придбання ноутбуків вчителям держава на місця спрямувала субвенцію в розмірі мільярд гривень.

«Кожен педагогічний працівник матиме змогу користуватися особистим комп’ютером», — зазначив очільник уряду.

Триває і реформа за програмою «Нова українська школа». Прем’єр-міністр повідомив, що з 1 вересня НУШ впровадять у пілотних 5 класах 136 шкіл України.

«Нова модель освітнього процесу покликана навчити дітей критичного мислення, а замість простого заучування інформації — набувати компетенції для застосування знань у реальному житті», — сказав Денис Шмигаль.

Уряд також схвалив концепцію Державної цільової соціальної програми відновлення й розбудови мережі гуртожитків на 2022—2026 роки. Адже ніде правди діти — в Україні існує комплексна проблема забезпечення гуртожитками студентів, а також створення там якісних умов проживання. Трапляється, що в невеличкі кімнати поселяють п’ятеро і більше осіб, а деякі студенти навіть такого місця не можуть отримати. Тому ситуація однозначно потребує втручання і змін на краще.

Прем’єр-міністр доручив у тримісячний термін фахівцям Міністерства освіти і науки спільно з органами місцевого самоврядування подати проєкт програми з вирішення цього питання для її подальшого затвердження та імплементації.