З точки зору екології, територія України — одна суцільна рана, яку ятрять усі можливі чинники забруднень: радіонукліди, важкі метали, токсичні хімічні сполуки. Техногенне навантаження в областях з розвиненою промисловістю давно перейшло всі допустимі межі. Потерпають від завалів побутових і промислових відходів навіть, здавалося б, чисті Полтавщина і Прикарпаття. А тут ще й війна на Донбасі.
Зруйновані шахти, заводи загрожують у густонаселених районах аваріями нечуваних масштабів. Тож для відбудови Донбасу як ніколи гостро постало питання: куди у першу чергу спрямувати далеко не безмежні фінансові та організаційні зусилля?
Оптимальний вихід зі складної ситуації запропонувала наука. Результатом багаторічних досліджень івано-франківських науковців, доповнених розробками їхніх колег з Києва, Полтави, Дніпропетровська, стала ∂рунтовна праця, що об’єднала в єдиний комплекс екологічні аспекти різних наукових дисциплін. Особливо важливо те, що медики, геологи, інженери, техніки, екологи, економісти вказали найефективніші управлінські методи мінімізації впливу екологічних чинників на довкілля.
Техносфера не пробачає дилетантства
Усе почалося з вивчення стану здоров’я дітей у Калуському районі Прикарпаття з його закинутими солевідвалами, радіоактивними могильниками, отруйними відходами хімічних виробництв, стихійно кинутими просто неба на Домбровському кар’єрі. Те, що в регіоні зашкалює кількість людей, уражених пухлинами, та з уродженими аномаліями, — нікого зрештою не здивувало. Але науковці Івано-Франківського національного медичного університету не обмежилися статистикою. Встановили кореляційні зв’язки між екологічними чинниками та видом захворювання, розробили систему прогнозування за певними параметрами виникнення і розвитку цих захворювань, а також новітні методи лікування.
Паралельно потрібно було визначити, які конкретно об’єкти спричинюють забруднення району і що з цим робити.
— Техносфера, як і природа, відповідає негативними зрушеннями на безвідповідальне втручання у її діяльність, — розповідає професор Івано-Франківського університету нафти і газу Ярослав Семчук. — Виробничі об’єкти потрібно тримати в постійному контролі технологічних процесів. Підприємства ж Калуша безгосподарно покинули напризволяще, зупинили з цілковитим порушенням регламентних робіт. Екологічні проблеми цього регіону — сумний приклад того, що навіть обгрунтовані науково-технічні проекти не гарантують успіху, якщо на їхній основі не ухвалюють правильне управлінське рішення.
З проекцією в майбутнє
Екологічний стан у районі Домбровського кар’єру погіршувався через нехтування науковими дослідженнями та відхилення від проектних рішень у гонитві за показниками видобутку руди. Зіграла свою негативну роль і безконтрольна утилізація в ньому промислових відходів і лобіювання сумнівних бізнес-інтересів. Ситуацію можна врятувати, запевняють науковці, і навіть відновити тут виробництво калійних добрив.
Рекомендації прикарпатських фахівці не лише вказують шлях розв’язання екологічних проблем минулого, а й застерігають від прорахунків у майбутньому. Приміром, під час реалізації проекту з видобутку сланцевого газу.
Розроблений для Калуша алгоритм зменшення техногенного навантаження на регіон доповнили наукові рекомендації дніпропетровських та полтавських інженерів та екологів. Так зродилася комплексна оцінка екологічного стану Донецько-Придніпровського регіону, Калуського гірничопромислового району та Полтавської області з прогнозом ризиків і комплексною системою запобігання забрудненню довкілля. Ці рекомендації, запевняють науковці, стануть у пригоді під час відновлення Донбасу.
АВТОРИТЕТНО
У центрі досліджень — людина
Аркадій ШАПАР,
директор Інституту проблем
природокористування
та екології НАН України:
— Щоб обрати правильний шлях розвитку і розв’язати накопичені екологічні проблеми, важливо встановити цілісну систему зв’язків природного й техногенного середовища та його впливу на людину. Тому наш інститут виступив ініціатором підготовки комплексної наукової роботи. Так, вплив геологічної структури на здоров’я населення проаналізував київський професор Георгій Рудько; наслідки дії промислових забруднювачів на стан екосистем та здоров’я населення — професори з Дніпропетровська та Івано-Франківська Елеонора Білецька, Микола Рожко, Ганна Ерстенюк; економіку питання прорахувала доцент Світлана Онищенко з Полтави. В рамках наукового проекту професор з Дніпропетровська Григорій Шматков представив першу в країні регіональну систему екологічного моніторингу.
Ось так у праці «Розробка та впровадження системи зменшення техногенного навантаження на території і населення екологічно кризових регіонів України» вперше докладно розглянуто всі компоненти екологічних проблем всієї держави. При цьому в центр досліджень поставили людину. Розроблено концептуальні ландшафтно-хімічні й біогеогідрохімічні моделі екологічно кризових регіонів України, що дають змогу через унікальну систему моніторингу довкілля визначити екологічні показники та спрогнозувати їх вплив на здоров’я населення. Результати досліджень допоможуть також у стратегічному плануванні переходу України до сталого розвитку та інтегруванні у європейське та світове співтовариство.
ОФІЦІЙНО
Наука має вказувати шлях практиці
Олег ГОНЧАРУК,
голова Івано-Франківської
облдержадміністрації:
— Одне з основних наших завдань — вирішити нарешті питання Калуського гірничо-промислового району, який чотири роки тому офіційно оголосили зоною надзвичайної екологічної ситуації. Відтоді проблеми тільки поглибилися, джерела небезпеки продовжують впливати, а комплексний план їх ліквідації так і не розроблено.
Негативні техногенні чинники виникли свого часу саме через прийняття необгрунтованих рішень щодо діяльності гірничо-хімічних підприємств, захоронення радіоактивних, токсичних відходів. Тепер потрібно застосовувати метод протидії — ухвалювати ефективні управлінські рішення. Тому ми вдячні науковцям Івано-Франківська, Полтави, Дніпропетровська, які озброїли нас не тільки всебічними знаннями про природні, техногенні, соціальні процеси, але й розробили покроковий комплекс технологічних заходів для мінімізації екологічної небезпеки.
Ми в Google+