У вересні Україна прийняла від Словенії естафету проведення чемпіонату Європи з баскетболу. Наступна європейська першість відбудеться в нашій країні у 2015 році.
Про те, що отримала Словенія в результаті проведення турніру, а також про те, що робиться для зміцнення словенсько-українських відносин, — в інтерв’ю з Тимчасовим повіреним у справах Посольства Словенії в Україні Наташею ПРАХ.
— Пані Наташо, що необхідно було зробити Словенії, щоб провести Євробаскет?
— Чемпіонат Європи з баскетболу 2013 року став найбільшою спортивною подією, організованою в Словенії за 22 роки незалежності країни. Він пройшов у чотирьох містах — Любляні, Єсеницях, Копрі і Цельє. Нова інфраструктура спеціально для чемпіонату створювалася тільки в Любляні (арена Стожице), в інших містах вона вже існувала. Тому при підготовці до чемпіонату потрібні були лише невеликі оновлення.
Найскладнішим було вирішення організаційних і логістичних питань, пов’язаних із підготовкою збірних, проведенням змагань, роботою журналістів, умовами для уболівальників. Переконана, що Україна, як приймаюча країна Євробаскету-2015, ці завдання теж успішно виконає, адже чудові здібності організатора ваша країна продемонструвала при підготовці до Євро-2012.
— Підсумки футбольного чемпіонату ще й досі предмет обговорення в нашій країні. А що отримала Словенія в результаті проведення Євробаскету?
— Передусім це була чудова нагода для промоції Словенії як країни-організатора одного з найбільших спортивних заходів, привабливого туристичного напряму, а також як надійного економічного партнера. Організація чемпіонату обійшлася в 10 мільйонів євро, а прибуток він приніс розміром 50 мільйонів євро. Змагання подивилися 330 тисяч глядачів, країну відвідали 55 тисяч іноземних гостей — удвічі більше, ніж зазвичай у цю пору року. Ми задоволені проведенням Євробаскету-2013 але найважливішим було те, що ним залишилися задоволені спортсмени й уболівальники.
— У чому, на ваш погляд, переваги країни-господаря?
— Україна візьметься за це з одним великим плюсом — у неї є винятково позитивний досвід організації чемпіонату з футболу. Перевага Словенії була в наявності вже існуючої інфраструктури, яку Україні ще необхідно збудувати. Похвально, що ви вчасно взялися за підготовку, вибрали модель державно-приватного партнерства й ухвалили рішення про будівництво об’єктів, які тривалий час служитимуть розвитку спорту в Україні. Наше посольство, контактуючи з відповідальними представниками української держави, відзначає велику увагу, яка приділяється цьому заходу на державному рівні. Гадаю, баскетбольним уболівальникам варто відвідати Євробаскет-2015, як мінімум, із трьох причин: якісний спортивний захід, чудова організація і неодноразово підтверджена привабливість і гостинність України.
— Як відбувається обмін досвідом у рамках проекту?
— Між словенськими й українськими організаторами є ділові контакти і на рівні організаційних комітетів, і на локальному рівні — між містами-господарями чемпіонату. Важливий крок до співпраці, обміну досвідом і знаннями був зроблений завдяки зустрічі віце-прем’єр-міністра, міністра закордонних справ Словенії Карла Ер’явця з віце-прем’єр-міністром України Олександром Вілкулом.
Словенія готова поділитися своїм організаційним досвідом, і ми це вже робимо — на рівні організаційних комітетів, баскетбольних федерацій і урядів. Водночас Словенія висловила зацікавленість у конкретній співпраці при будівництві спортивної інфраструктури, посилаючись при цьому на досвід своїх фірм при будівництві аналогічних об’єктів в Словенії і Європі.
— Наскільки нам відомо, ви були учасницею зустрічей заступників глав урядів Словенії і України в Любляні. Про що йшлося на них?
— Віце-прем’єр-міністр Республіки Словенія Карл Ер’явець разом із віце-прем’єр-міністром України Олександром Вілкулом говорили і про політичні, і про економічні відносини між двома країнами. Велика увага була приділена організації Євробаскету-2013 у Словенії і підготовці України до організації наступного Євробаскету-2015. Посадовці позитивно оцінили співпрацю в обміні досвідом з організації заходу, а також приділили увагу включенню словенських компаній в інфраструктурні проекти, пов’язані з чемпіонатом в Україні.
— Як відомо, Олександр Вілкул висловив низку пропозицій про зміцнення українсько-словенської співпраці, зокрема запропонував відновити пряме авіасполучення Київ — Любляна. Які перспективи цієї ініціативи?
— Олександр Вілкул правильно зауважив, що при таких темпах розвитку економічних відносин між двома країнами (зафіксоване 12-відсоткове зростання словенського експорту, який 2012 року перевищив 300 мільйонів євро, і стрімке зростання кількості українських туристів) необхідно налагодити систему авіаперельотів між країнами, щоб підтримати цю позитивну тенденцію. Ми прагнутимемо, щоб замість словенської авіакомпанії Adria Airways, яка через консолідацію операцій скоротила за останні роки кількість рейсів, зокрема між Любляною і Києвом, на ринок авіаперельотів прийшла одна з українських авіакомпаній, і тим самим відкрила собі двері на ринок Західних Балкан.
— Як ви оцінюєте перспективи розвитку українсько-словенських відносин?
— Сьогоднішня динаміка розвитку словенсько-українських відносин чітко демонструє, що ми можемо чекати їх подальшого позитивного розвитку і в майбутньому. Ми розраховуємо на подальшу підтримку регулярних контактів і діалогу на політичному рівні, а також на безперервність економічних ініціатив з акцентом на розвиток співпраці в конкретних секторах.
Посольство і надалі робитиме все необхідне для позиціонування Словенії як привабливого туристичного напряму. Такі дії уже дали позитивні результати і зростаючий приплив українських гостей. Ми не нехтуватимемо співпрацею і у сфері освіти: наступного року перші студенти Львівського національного університету імені Івана Франка матимуть можливість вивчати словенську мову як окрему спеціальність. Словенія також починає нову програму фінансування стипендій для аспірантів. У сфері культури ми розраховуємо на реалізацію конкретних проектів за сприяння відомих українських установ. Перераховане є лише частиною основних аспектів двосторонньої співпраці. У будь-якому випадку Словенія прагнутиме продовжувати тісну і дружню співпрацю з Україною.
Ганна РОМАШКО
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Наташа ПРАХ. Словенський дипломат. Народилася 1970 року в місті Крань. 1995 року закінчила Мариборський університет. У 1996 році — Віденську дипломатичну академію. Виконувала дипломатичні місії в Анкарі, Москві, працювала в Міністерстві закордонних справ Республіки Словенія. З вересня 2010 року — Тимчасовий повірений у справах Посольства Республіки Словенія в Україні, за сумісництвом в Республіці Вірменія, Грузія та Молдова.
ДОВІДКА «УК»
Територія Словенії — 20 253 квадратних кілометри, населення (за підсумками перепису 2009 року) — 2 005 692 особи. Столиця — Любляна. Державна мова — словенська. Унітарна держава, парламентська республіка. Розташована в передальпійській частині Балканського півострова. Омивається водами Адріатичного моря, межує з Італією, Австрією, Угорщиною і Хорватією. Індустріальна країна з економікою, що динамічно розвивається. Обсяг ВВП за 2011 рік склав 58 979 мільярдів доларів США (приблизно 29 179 доларів США на душу населення). Грошова одиниця — євро. Незалежність країни проголошена 25 червня 1991 року. 1 травня 2004 року Словенія вступила в Європейський Союз.
Ми в Google+