Темпи робіт нині залежать від погодних умов. Наприклад, у господарствах Херсонської, Одеської, Черкаської, Донецької й Миколаївської областей посів ранніх зернових вже завершили. Наближаються до фінішу й рослинники Полтавщини.

Щоб було що збирати

На 22 квітня в області посіяли 367 тисяч гектарів ярих культур і 95,2 тисячі — ранніх зернових. Завершили сіяти цукрові буряки на площі 25,5 тисячі гектарів, ще сіють соняшник — уже готово на майже 155 тисячах гектарів, це 40% необхідного. Кукурудзи посіяли 92 тисячі гектарів — 14%.

Усього в області під урожай 2021 року підлягає засіву 1,3 мільйона гектарів ярих культур. З них під зернові та зернобобові відведуть 742,5 тисячі гектарів, під технічні культури — 544,6 тисячі гектарів. Найбільші площі займатимуть: кукурудза на зерно — 648,2 тисячі гектарів, соняшник — 389,3 тисячі гектарів, соя — 129,7 тисячі гектарів, ячмінь — 77 тисяч гектарів. Майже 84 тисячі гектарів займуть картоплею й овочами.

Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Олег Палій розповів «Урядовому кур’єру», що на сільськогосподарських підприємствах підготували майже 67 тисяч тонн мінеральних добрив, що становить 85% потреби та на 34,8 тисячі тонн більше, ніж торік. Достатньо у господарствах і засобів захисту рослин, бензину, дизпального, а найголовніше — посівного матеріалу. Аграрії засівають свої поля насінням сільськогосподарських культур високих репродукцій.

Інвестуємо в чужу економіку

Потреба в насінні ярих зернових культур становить 53,6 тисячі тонн. Зокрема ячменю — 17 тисяч тонн, кукурудзи — 15,5 тисячі тонн, сої — 12 тисяч тонн. Фактично посівного матеріалу в області є 53,2 тисячі тонн. Решту насіння господарства придбають у насіннєвих компаній, з якими уклали відповідні договори. Докупляти доведеться насіння соняшнику, кукурудзи та цукрового буряку.

Тепер придбати високоякісне насіння — не проблема, були б гроші. Проте непокоїть те, що на ринку переважають гібриди закордонної селекції, забезпечуючи їх виробникам захмарні прибутки. Тоді як Україна 2019 року імпортувала майже 40 тисяч тонн насіння зернових і 45,5 тисячі тонн олійних на загальну суму 469,1 мільйона доларів. Це майже у 37 разів перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу — 12,7 мільйона доларів за відповідний період. Наша країна купила в іноземних виробників 33,8 тисячі тонн насіння кукурудзи, 1,9 тисячі тонн — пшениці, 33 тисячі тонн — соняшнику, більш як 9 тисяч тонн — ріпаку та 1,1 тисячі тонн — сої та багато іншого посівного матеріалу.

2020 року наші аграрії імпортували насіння зернових і олійних культур на понад 400 мільйонів доларів, що в рази більше, ніж 2005-го, коли за кордоном було закуплено лише 12 тисяч тонн кукурудзи на 26 мільйонів доларів і близько 3 тисяч тонн соняшнику на 19 мільйонів доларів.

Інших виручаємо, а самі втрачаємо

Закуповуємо насіннєвий матеріал не тільки у США, Німеччині, Франції, Нідерландах, а й у Туреччині, Іспанії, Румунії, Угорщині, Швейцарії, Чехії, Польщі, Канаді, Австрії та інших країнах. І тенденція до збільшення імпорту насіннєвого матеріалу в нас зберігається. Варто взяти до уваги, що більшість іноземних насіннєвих компаній побудували заводи на території України і для локалізації власного виробництва продають насіння вітчизняним товаровиробникам, не завозячи його з-за кордону.

Україна 2019 року експортувала на світовий ринок лише 16,3 тисячі тонн насіння, 2020-го — на 18,7 мільйона доларів. Найбільший вітчизняний виробник насіння Національна академія аграрних наук України 2018 року реалізувала його на 456 мільйонів гривень, або близько 18 мільйонів доларів. Це у 100 разів менше, ніж його продала не найбільша французька компанія Limagrain.

Однак у ринкових умовах у зв’язку зі скороченням внесення мінеральних і органічних добрив та засобів захисту рослин сортові ресурси та високоякісний посівний матеріал стають основним засобом отримання стабільно високих урожаїв. Тому галузь насінництва в майбутньому відіграватиме ключову роль у збільшенні валових зборів рослинницької продукції. Це треба враховувати на державному рівні й владі на місцях і всебічно розвивати вітчизняне насінництво. Слід надавати його виробникам матеріальну підтримку. Нині становище у галузі, зокрема на Полтавщині, таке.

Потужності — лише пів справи

Право офіційно виробляти й реалізовувати насіння й садивний матеріал мають 33 насіннєвих господарства. Торік вони разом виробили 78,2 тисячі тонн насіння сільськогосподарських культур, або майже на 26 тисяч тонн більше, ніж 2019-го.

В області функціонують насіннєві заводи: ТОВ «Стасі Насіння» — Диканський район, потужність із кукурудзи — до 10 тисяч тонн, соняшнику — до 3 тисяч тонн; ТОВ «Рост-Агро» — Глобинський район, потужність з озимих та ярих зернових — до 2 тисяч тонн, кукурудзи — до 5 тисяч тонн; Кобеляцький і Лубенський кукурудзокалібрувальні насіннєві заводи потужністю з кукурудзи до 5 тисяч тонн. У Кобеляцькому районі на виробництві насіння спеціалізується ПСПА «Урожай». Його проєктна потужність — до 2 тисяч тонн.

У більшості насіннєвих господарств області є лінії (набір відповідної сушильної та очисної техніки і протруювачів) для доведення насіння до посівних кондицій.

Торік у господарствах області, які внесено до Державного реєстру виробників насіння та садивного матеріалу, насінницькі посіви займали 13,6 тисячі гектарів, з них озимі на площі 3,2 тисячі гектарів та ярі — 10,4 тисячі гектарів.

На насінницьких ділянках озимих культур використовують переважно насіння вітчизняної селекції: Полтавського державного аграрного університету, Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (Одеса), Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла (Київська область) та Інституту фізіології рослин і генетики (Київ). На посів ярих культур: кукурудзи — 30% вітчизняної селекції — Інститут зернових культур (Дніпро), 70% — закордонна селекція переважно компанії «Піонер»; соняшнику — 2% вітчизняної селекції — Інститут рослинництва ім. Юр’єва, 98% — закордонна селекція вищезазначеної компанії.

Товарні посіви основних сільськогосподарських культур: озимі культури — 20% займають посіви іноземної селекції, 80 — вітчизняної; кукурудза — 80% — іноземна селекція і 20 — вітчизняна; соняшник — 90% — іноземна селекція і 10 — вітчизняна; соя — 30% — іноземна і 70 — вітчизняна.