ГРОШІ

Заява офшорної країни про можливе примусове списання частини депозитів викликала паніку

Олег ГРОМОВ,
Оксана МАЛОЛЄТКОВА,
«Урядовий кур’єр»

Як повідомляють міжнародні інформагентства, у вихідні перед кіпрськими банкоматами виросли черги. Щоправда, люди могли знімати лише до 200 євро за добу. При цьому банківські офіси не працювали, а електронні операції були заморожені. Центробанк Кіпру заборонив усім фінустановам (банки, зареєстровані там, вважаються кіпрськими) здійснювати будь-які грошові перекази як усередині країни, так і за кордон. 

Станом на 1 лютого 2013 року у банківській системі Кіпру було 68,4 мільярда євро депозитів. З них 42,8 мільярда належали резидентам країни, 4,8 — резидентам держав єврозони, 20,8 — решті країн. За оцінками агентства Moody`s, на російські корпорації припадає 15 мільярдів євро, сума вкладів фізосіб не відома. Точна сума коштів, які українці зберігають на Кіпрі, теж не відома. За деякими даними, йдеться про 20 мільярдів євро (тож податок вимиє від 2 до 2,5 мільярдів євро).

Тобто тягар реструктуризації банківського сектору Кіпру ляже не лише на кіпріотів, а й на десятки тисяч іноземних громадян, яким належить майже 40% вкладів у фінустановах Кіпру.

18 березня (на момент виходу номера «УК» у друк) має бути прийняте остаточне рішення про списання депозитів. Тобто 19 березня, якщо воно буде позитивним, із банківських рахунків вкладників, які тримають у банках Кіпру до 100 тисяч євро, спишуть 6,75%, понад 100 тисяч — 9,9%. Відтак, Кіпр отримає 5,8 мільярда євро і вбереже від проблем банки країни, які працювали в Греції. На суму списаного податку вкладники банків отримають  акції фінустанов, у яких вони тримали кошти. Цей захід потрібен, щоб вберегти систему від масового зняття депозитів.

Рішення кіпрської влади експерти оцінюють по-різному. Одні заявляють, що масового відтоку коштів із кіпрських банків не станеться. Інші — що гроші перетечуть у країни з м’якшим податковим законодавством, яким не загрожує банкрутство. Але вони сходяться на одному: не буде масового  повернення грошей наших вкладників з Кіпру, бо чимало вітчизняних інвесторів тримають вклади за кордоном для перестрахування. 

Населення Кіпру вже назвало плани влади грабунком. Водночас президент острівної держави заявив, що це вимушений крок, адже країна стоїть на порозі дефолту і їй загрожує виключення з Єврозони. Він пообіцяв, що ті, хто збереже вклади на два роки, отримають половину свого внеску у вигляді облігацій. Для забезпечення цінних паперів використають доходи від родовищ природного газу.

КОМЕНТАРІ

Руслан БОРТНІК,
директор Українського інституту
аналізу та менеджменту політики:

— 19 березня влада Кіпру спише у держскарбницю (або фактично націоналізує)  частку банківських депозитів (9,9% — якщо сума вкладу перевищує 100 тисяч євро,  6,75%  — до 100 тисяч). Це умова надання Кіпру 10 мільярдів євро фінансової допомоги від країн ЄС і МВФ. Крім того, на вимогу Євросоюзу Кіпр підніме ставку корпоративного податку з 10% до 12,5% й перестане бути країною з найнижчою податковою ставкою серед країн єврозони. Кіпр уже заморозив 92 мільярди євро вкладів у своїх банках для уникнення їх відтоку за кордон.

Ситуація на Кіпрі безпосередньо торкнеться й наших олігархів. За різними оцінками, нині у банках Кіпру перебуває від 20 до 25 мільярдів євро українських підприємств. Лише за 2010—2011 роки українські банки перерахували в офшорні зони на Кіпрі близько 53,4 мільярда доларів. Таким чином, «кіпрська десятина» і традиційна недовіра до української банківської системи дорого коштуватимуть вітчизняним олігархам —  щонайменше 2,5 мільярда євро. А якщо ситуація розвиватиметься за «грецьким сценарієм», то втрати можуть становити від 30 до 100% вкладених коштів.

Діляра МУСТАФАЄВА,
експерт Незалежної асоціації банків України (НАБУ):

— Намагання Кіпру обкласти податками банківські депозити, безумовно, негативно позначиться на вкладниках. Адже нині кошти на рахунках, у тому числі наших громадян, заблоковано. Потім частину грошей планують вилучити шляхом обкладення податком. Хоч би яку норму вилучення встановили (наразі є кілька варіантів), у банківській системі країни деякий час буде досить низька ліквідність. При цьому немає гарантії, що не буде масового вилучення депозитів з «летальним наслідком» для окремих установ.

Це може стати досить небезпечним прецедентом і підірвати довіру вкладників до самого «інституту банківських систем». Крім того, вилучення у вкладників частки коштів, найімовірніше, призведе до зменшення обсягу інвестиційних програм, для фінансування яких вітчизняні холдинги активно використовували банки Кіпру (спочатку кошти виводили на рахунки у кіпрських банках, потім заводили у країну під виглядом іноземних інвестицій).

Щодо того, куди ж скерують свої кошти українські вкладники на Кіпрі, то, швидше за все, потоки розділяться. Частина піде в європейські країни, частина — в англійські офшорні зони, дещиця повернеться до України. Про конкретне процентне розподілення потоків говорити поки що важко.

Станіслав АРЖЕВІТІН,
голова ради Асоціації українських банків:

— На сьогодні точних обсягів депозитів, які українці поклали на зберігання у банки Кіпру, на мою думку, ніхто не зможе назвати. Адже це офшорна зона. Але точно йдеться про десятки мільярдів доларів. Кіпрське керівництво прекрасно розуміє, що так воно не врятує економіку, проте треба колись ставати на цивілізовані «рейки» і починати працювати на рівних з іншими країнами ЄС. До речі, такий податок Україна також планує ввести з 2014 року.

Щодо того, як ситуація на Кіпрі позначиться на українських вкладниках? Звісно, чимала їх частка забиратиме гроші, але  не зрозуміло, куди вона їх вивозитиме? Непогано було б «інвестувати» їх в українську економіку і банки, поки вони не перекочували в інші офшорні зони. Для цього треба негайно амністувати чи  легалізувати кіпрські вклади в Україні. Адже якщо вкладники у кіпрських банках покажуть, які це гроші і де вони їх взяли, це буде справжнім шоком для нас усіх. Відомо, що за ці роки практично всі кіпрські гроші виводилися туди, щоб уникнути сплати податків та інших не зовсім добрих намірів.