На тлі значного погіршення економічних відносин Києва і Москви показники торгівлі України з Китаєм зростають. Як повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, товарообіг між нашими країнами торік становив $1,3 мільярда, тоді як у 2014-му лише 932 мільйони доларів. Експерти вважають, що таких показників вдалося досягти завдяки експорту, який торік становив $1,2 мільярда, що майже вдвічі більше, ніж позаторік за аналогічний період. Натомість, за даними Мінагрополітики, імпорт китайських товарів на українські ринки скоротився майже удвічі: $94 мільйони у 2015 році проти $165 мільйонів у 2014-му, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.
Олексій Павленко вважає, що 2015-й став роком серйозної роботи в активізації торговельно-економічного співробітництва між Україною та КНР: «За цей рік ми досягли значних результатів в освоєнні великого та перспективного китайського ринку». Посадовець пояснив, що зростання експорту української продукції до КНР відбулося завдяки збільшенню поставок продукції рослинного походження, передусім зернових ($678 мільйонів) та олії ($534 мільйони), обсяги експорту яких зросли на 83,5% та 46,6% відповідно.
За підсумками липня-грудня 2015—2016 маркетингового року Україна стала найбільшим експортером кукурудзи до Китаю, випередивши навіть США. «Нам вдалося експортувати 3,85 мільйона тонн цієї культури, і нещодавно Китай законтрактував близько одного мільйона тонн кукурудзи з поставками в першому кварталі поточного року», — уточнив Олексій Павленко.
Серед інших експортних груп товарів, які Україна постачає до Китаю, продукція борошномельно-круп’яної промисловості ($17 мільйонів), какао-боби, продукти з них, шоколад ($3 мільйони), кондитерські вироби ($2 мільйони), залишки та відходи харчової промисловості ($1,6 мільйона), сири і йогурти ($934 тисячі) тощо. Серед товарів, які завозить нам Китай, переважно залишки та відходи харчової промисловості ($13 тисяч), тютюн і вироби з нього ($13 мільйонів), кава, чай і прянощі ($10 мільйонів), шелак, камеді та смоли ($8 мільйонів), овочі, рослини й корене?плоди ($6 мільйонів). «Китай на сьогодні тримає першість серед торговельних партнерів України», — наголосив міністр, зауваживши, що з огляду на зростання попиту на сільськогосподарську продукцію у КНР, котра нині — практично найбільший ринок споживання агропродукції у світі, Київ узяв правильний курс.
Олексій Павленко пообіцяв, що найближчим часом буде розширено перелік вітчизняних товарів сільського господарства, які експортуватимуть на ринок Китаю. За його словами, перспективний для експорту соняшниковий шрот, а Україна належить до трійки світових лідерів виробництва цього продукту разом з Аргентиною та Росією. «Дозвільні документи для постачання українського шроту до КНР на фінішній стадії імплементації, і ми сподіваємося, що найближчим часом цей напрям запрацює», — налаштований на оптимістичний лад очільник відомства.
Олексій Павленко сподівається, що буде розширено й перелік українських виробників, які зможуть постачати свою молочну продукцію в Китай. За його словами, в результаті тривалих та складних перемовин із китайськими колегами торік дозвіл на експорт вже отримали 18 молочних компаній. Наразі Мінагрополітики працює над тим, щоб їхня кількість зросла. «Ми докладаємо зусиль, аби відкрити китайський ринок для українських ягід, м’ясної продукції та ковбасних виробів», — поділився планами Олексій Павленко.
Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»