Законопроєкт про внесення змін в Закон України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та в інші документи вже встигли назвати ефективною зброєю в боротьбі з фінансовими пірамідами. «Урядовий кур’єр» вирішив розібратися, якими можуть бути результати впровадження запропонованих змін, якщо Верховна Рада ухвалить цей законопроєкт.
Торік 9 червня рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) затвердила Меморандум про економічну і фінансову політику за новою 18-місячною Програмою Stand-by для України. Виконання його положень дасть змогу Україні до кінця дії програми отримати від МВФ 2,9 мільярда доларів, які забезпечать макроекономічну і фінансову стабільність країни. Тому законопроєкт спрямовано безпосередньо на виконання умов МВФ, які передбачають підтримку макроекономічної і фінансової стабільності. Зокрема охоплюють такі сектори: фіскальну політику; монетарну; енергетичну й антикорупційну, фінансовий сектор.
В України є зобов’язання
Регулятором виступає Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка з 1996 року є членом Міжнародної організації комісій із цінних паперів (IOSCO), що об’єднує понад сто подібних структур з усього світу. Однак комісія досі не приєдналася до Меморандуму IOSCO, що негативно впливає на ефективність співпраці в межах цієї організації і міжнародний імідж України.
Як зазначає «Урядовому кур’єру» голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу Києва» Максим Тютюнников, НКЦПФР не може стати повноцінним членом, тому що в разі приєднання до Меморандуму IOSCO комісія буде зобов’язана забезпечити виконання вимог, що містяться в цьому меморандумі. «Проблема полягає в тому, що ці вимоги неможливо виконати без внесення відповідних змін до законодавства. Саме цей законопроєкт зробить ще один крок для підписання цього меморандуму», — інформує експерт.
Законопроєкт доволі об’ємний, майже 190 сторінок. Він зокрема визначає поняття фінансової піраміди та передбачає заборону їхнього створення і розповсюдження реклами щодо таких утворень.
Неабиякі штрафи за серйозні порушення
Майбутнім документом передбачено перелік порушень (близько 70), за які Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може застосувати санкції.
Розмір штрафів, які накладатиме комісія, згідно із цим документом, зріс до 2,5 млн гривень, або 5% загального річного обороту юридичної особи.
Також може бути застосовано відсоток від вигоди, яку було отримано внаслідок порушення законодавства. За деякі з них до юридичних осіб може бути застосовано санкцію в розмірі до 10 млн гривень.
На НКЦПФР покладаються повноваження щодо визначення та оприлюднення на своєму вебсайті орієнтовного переліку ознак створення, функціонування та/або просування фінансових пірамід, нагляду та контролю за діяльністю на ринках капіталу.
«Дуже важливо, що законодавство з протидії зловживанням на організованих товарних ринках застосовуватимуть щодо будь-якої операції, заявки та/або котирування, інших дій щодо певних активів незалежно від того, здійснені вони на організованих ринках чи поза ними», — вважає Аннета Якушева, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери».
Юристи, з якими спілкувався «Урядовий кур’єр», загалом позитивно оцінюють цей законопроєкт. Він посилює незалежність НКЦПФР.
Передбачається, що орган контролюватиме ринки капіталу та товарні. Цікаво, що цим законопроєктом впроваджують механізми, що стримують розвиток таких явищ, як маніпуляція, інсайдерська торгівля та її незаконне використання.
За інсайд покараємо
Інсайдерська торгівля — це заволодіння таємною інформацією про фірму з подальшими діями, які дають змогу конкретній особі нажитися на цьому та призводять до руйнації компанії.
Зазвичай інсайдер — це рядовий внутрішній співробітник, який порушив вимоги конфіденційності інформації. Такі порушники можуть виносити інформацію з офісу компанії, щоб працювати з нею вдома або під час відрядження.
Інсайдерська інформація — це неоприлюднені дані про емітента, його цінні папери, деривативи та угоди з ними, оприлюднення яких може вплинути на вартість цінних паперів.
До такої інформації належать відомості про фінансову діяльність емітента, звітність, розміщення цінних паперів на суму понад 25% статутного капіталу, викупу акцій, лістингу, позик на суму більших за 25% активів.
Відомостями з категорії для службового користування, а інколи й секретною інформацією, також вважають зміну складу посадових осіб компанії та власників десяти і більше відсотків акцій, рішення емітента про утворення філій або припинення їхньої роботи, зменшення статутного капіталу, банкрутство підприємства.
Аналітики наводять як приклад використання інсайдерської інформації операції з акціями концерну «Стирол», коли несподівано компанію продали іншій структурі. Це відбулося вже понад десять років тому. Тоді експерти вважали, що хтось заздалегідь знав про цю угоду і скуповував цінні папери компанії.
Інформатор — не завжди добре
Але в законопроєкті є значні прогалини. Документ вводить таке поняття як інформатор. Ним може бути будь-хто: фізична особа, яка має певну інформацію і знається на порушеннях законодавства.
Ця особа має збирати як фактичну інформацію про певні порушення, так і таку, що в законі описують як потенційну. Таку інформацію про фірму-юридичну особу інформатор повинен надавати до НКЦПФР.
Такі дані, особливо про фактичні порушення, якщо вони правдиві, дуже цінні. І комісія візьме їх до уваги, підключивши свої заходи впливу або навіть правоохоронні органи.
Однак інформація про потенційні порушення може виявитися неправдивою, і такій компанії інформатор лише нашкодить.
Максим Тютюнников зауважує: «У законопроєкті зазначається: інформатором може бути анонімна особа. Як така особа може підтвердити свій зв’язок із порушником?»
Деякі юристи впевнені, що поняття фінансової піраміди, описане в цьому законопроєкті, розмите та нечітке. Тому правники вважають, що законопроєкт треба доопрацювати. Адже боротьба з фінансовими пірамідами та інсайдерськими справами може обернутися тим, що під дію цього документа потраплятимуть чесні компанії, і на них накладатимуть штрафи. Також залучення до цього процесу правоохоронних органів може призвести до руйнації фірм.
Ми в Google+