У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П. Котляревського презентували арткалендар на нинішній рік. Кожну його сторінку прикрашає світлина з юними вродливими дівчатами-полтавками у жіночому вбранні, яке на Полтавщині носили 100 й більше років тому. Це пробна співпраця модельної агенції «Століття краси» і лялькарки заслуженого майстра народної творчості України, завідувачки відділу Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи Наталії Свиридюк. Так вона представила на загальний огляд власну родинну колекцію старовинного одягу, яку збирала упродовж 20 років.
Пані Наталя, вона ж куратор артпроєкту, розповіла «Урядовому кур’єру», що ідея подібної співпраці виникла приблизно сім років тому, а зразки давнього одягу вже демонстрували у різних форматах під час обласних свят. Але побачити його могла невелика кількість людей. І тому тепер вирішили видати календар, аби показати, що традиційне народне вбрання ніколи не вийде з моди, а його елементи можна й доречно використовувати, виготовляючи сучасний одяг.
Образи з 12 сторінок календаря під час презентації в бібліотеці юні моделі відтворили наживо, походивши килимовою доріжкою через просторий зал, мов на подіумі. Присутні були вражені артистичністю дівчат і красою їхнього вбрання. Дехто з гостей висловив думку, що такі покази мод мають надихати полтавських модельєрів і дизайнерів, людей, які працюють у галузі народного мистецтва на те, щоб відроджувати традиційне вбрання.
«У цій колекції використано крайки та намисто від етномайстерні «Грицики», сучасні спідниці. Під кожною ілюстрацією в календарі є опис представленого вбрання. Ми показуємо, які на вигляд свита, крайка, плахта, чим крилата плахта відрізняється від плахти-станка», — розповідає Наталя Свиридюк. Вона відзначила роботу моделей, які талановито зіграли ролі молодиць і поважних козачок, і подякувала Полтавському літературно-меморіальному музею І.П. Котляревського за локацію для зйомок.
Керівниця «Століття краси» Ольга Агєєва наголосила, що мистецький проєкт «Шлях крізь віки», у межах якого видали арткалендар, не комерційний, він став можливим завдяки підтримці батьків її вихованок. Наклад календаря — 200 примірників, частина його розійдеться по бібліотеках та спонсорах, решту презентують під час мистецьких акцій за кордоном.
«Можна сказати, що це благодійний проєкт. Ми займаємося творчим розвитком дітей, за підтримки департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації проводимо заходи, спрямовані на відродження і збереження традицій нашого народу зокрема й за межами України. Анонсуємо їх у соціальних мережах, тому нас знають. У нас займається близько 100 дітей віком 4—16 років», — розповіла вона.
Унікальною назвала презентацію календаря педагог, завідувачка відділу науково-масової роботи та виставкової діяльності Полтавського художнього музею імені Миколи Ярошенка (Галереї мистецтв) Алла Тимошенко.
«Сьогодні така щаслива мить творення, коли об’єднуються відразу кілька видів мистецтва. Тут і музика, і модельна діяльність, і з душею підібрана народна колекція. Плюс лялькарство. Сподіваюся, ми ще побачимо багато видів цього проєкту», — ділиться враженнями килимарка, член національної спілки художників України Наталія Дмитренко.
«На прикладі цих людей ми побачили, в якій пошані у нас українська вишивка. Протягом кількох останніх десятиріч вона знов увійшла в наше повсякденне життя і святкові години. У мене є бабусина вишиванка, якій понад 100 років. Сподіваюся, що її вдягатимуть мої онуки, — розповідає завідувачка відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського Марина Федорова. — У народній вишивці, в цій ручній роботі закладено не лише техніку, а й величезні любов і емоції, наші культуру і віру, прагнення до свободи, до чогось великого і світлого».
Ми в Google+