ПРАВОПОРЯДОК

Чи вистачить місяця, аби вберегти підростаюче покоління від «білої смерті»?
 

Журналістське розслідування, проведене тиждень тому одним з українських телеканалів на предмет поширення наркотиків у столичних школах, справило ефект вибуху інформаційної бомби. Правда, вибірковий, бо, скажімо, у громадському транспорті на тлі подій у Миколаєві про це майже не говорили. Хоч і було про що — нагадаємо, тоді телевізійники за підказкою самих школярів змогли придбати «дурку» безпосередньо на території навчальних закладів. Зате батьки, чиї діти навчаються саме в цих ліцеях, та певні освітянські структури пережили справжній стрес. Воно й зрозуміло: при всьому тому, що наркотики вже давно перестали бути екзотикою для суспільства, факти розповсюдження їх у київських vip-ліцеях прозвучали не просто насторожуюче, а по-справжньому страшно. До речі, на тлі тих самих миколаївських подій…

Бездефицітна чума

Найпредметніше, так би мовити, зреагували прокуратура і міліція. Після певних локальних заходів за дорученням міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка підрозділи управління боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України приступили до проведення спецоперації під красномовною назвою «Генофонд». Поки що протягом місяця правоохоронці візьмуть під особливий контроль школи, ліцеї, коледжі, вищі навчальні заклади з гуртожитками включно, аби виявити і запобігти можливій появі в середовищі учнів чи студентів наркотичних та психотропних засобів.

Відверто кажучи, донедавна навчальні заклади не вважалися значимими місцями розповсюдження наркотиків. Наймасовішим збутом переважно грішать нічні клуби, зазначив на прес-конференції в УНН начальник управління боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України полковник міліції Олександр Демидов. Так звані «важкі» наркотики — кокаїн, героїн, метамфетамін та екстазі —  надходять переважно з-за кордону, розповів він. Не так давно в Києві одноразово було вилучено кілограм кокаїну, ціна якого на чорному ринку близько $200 тис., а перед цим — 5,5 кг амфетаміну. У першому випадку «товар» завозився з Голландії достатньо «крутим» наркокур’єром, який, позиціонуючи себе солідним туристичним бізнесменом, пересікав кордон поза митним контролем, у другому — з Польщі приблизно за такою ж схемою.

Втім, у нас і свого, made in Ukraine, дурману вистачає. Незважаючи на жорсткі каральні заходи, різного роду спритники не полишають свого чорного бізнесу. Днями луганські убозівці припинили діяльність своєрідної агрофірми, що займалася не лише вирощуванням коноплі, а й виготовленням та збутом марихуани на території кількох областей. Плантаціями слугували ділянки землі в лісосмугах, які за гроші обробляли й охороняли наймані жителі навколишніх сіл або й наркомани, з якими розраховувалися готовим «продуктом». «Фірма» мала й фахівців та спеціальні приміщення для переробки конопель, а зілля продавалося тільки перевіреним розповсюджувачам дрібнішого рангу. У наркодилерів вилучили близько 200 кг готової для реалізації марихуани, з якої, зауважимо, найчастіше й починають свою страдницьку дорогу наркомани зі стажем.

Конопля  — не лише на уроках біології... Фото з сайту  ibertatea.ro

Стратегії потрібна тактика

І вже зовсім не вкладається в голові повідомлення правоохоронців, які нещодавно виявили обладнану відставним міліціонером нарколабораторію в підвальному приміщенні однієї зі шкіл. Чого тоді дивуватися, коли, за словами керівника всеукраїнської спілки громадських організацій «Рух протидії наркоманії та наркокорупції» Романа Трохіна, близько 90% українських школярів хоча б раз пробували наркотики. «У відкритих довірливих розмовах зі старшокласниками ми виявляємо, що для більшості з них наркотики не є чимось надзвичайним. І якщо для когось вони залишаються просто епізодом з цікавості, то для інших це дуже швидко перетворюється у залежність», — наголошує він.  Якщо нинішні темпи наркотизації збережуться, завтра майже кожен дорослий так чи так може виявитися залежним від наркотичного трунку, б’ють на сполох громадські активісти.

За міліцейською статистикою, на початок року на обліку перебувало 151 тис. споживачів наркотиків. Найбільш уражені так званою побутовою наркоманією Дніпропетровська, Донецька, Луганська області та м. Київ — на ці регіони припадає більш як половина зареєстрованих осіб цієї категорії. В середньому на кожні 10 тисяч населення припадає 33 наркомани, кажуть правоохоронці. Насправді ж їх набагато більше, стверджують представники громадськості, чию думку з цього приводу поділяють і фахівці Держслужби з контролю за наркотиками. Профілактичні, соціально-медичні та й правоохоронні заходи протидії цій біді малоефективні — в тому числі й через брак єдиної системи моніторингу наркоситуації, належного наукового забезпечення протидії поширенню наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їхніх аналогів, дефіциту кадрів і загалом слабкої інфраструктури системи боротьби з незаконним обігом наркотиків, кажуть у Держслужбі.

Можливо, справі зарадить національна стратегія боротьби з наркотиками на період до 2020 року, над проектом якої нині працюють представники всіх, як колись говорили, зацікавлених сторін. Але стратегія стратегією, а рятувати дітей від наркотичної чуми треба вже сьогодні. Якщо не вчора чи й навіть позавчора.