Позичальники та вкладники об’єдналися у боротьбі за свої права, доки їх не «зарізали» — саме це стало основним лейтмотивом спеціалізованих громадських організацій на початку 2016 року.
За словами голови правління Всеукраїнської асоціації «Фінансова грамота України» Михайла Стрельникова, наприкінці 2015-го Міністерство юстиції внесло до Єдиного державного реєстру громадських об’єднань громадську спілку «Конгрес споживачів банківських послуг». Її основна мета — захист прав і свобод, задоволення економічних, суспільних, соціальних та інших інтересів її членів.
Підступний намір
«Ми вже втомилися чекати від держави та банківських установ того, щоб вони захищали права і свободи наших споживачів. Ми чекали 9 місяців, щоб одна із суддів відкрила слухання щодо нашого подання на незаконні дії певних банківських установ стосовно своїх клієнтів. Вона каже дуже смішну фразу: «У мене на це немає часу». А за законом це повинно відбутися протягом місяця. Відтепер ми об’єднали зусилля у спільній боротьбі й співпрацюватимемо з міжнародними організаціями», — зазначив він.
На думку голови правління ГО «Асоціація потерпілих вкладників «Форум СОС» Германа Панікара, банкіри торік хотіли розсварити позичальників із власниками депозитів, натякаючи на те, якщо вони, приміром, зголосяться на поступки щодо валютного кредитування, то віддавати кошти вкладникам буде ні з чого. «Проте нічого з цього так і не вийшло. Адже вкладники постійно бачать грубі порушення своїх прав і державою, і банками. У нас не працює Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Видача депозитів часто затримується, змінюються правила гри. Маємо дуже багато претензій до Нацбанку, який не виконує ролі щодо банківського нагляду. Також нечасто діє в інтересах власників депозитів і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, звести вкладників та позичальників лобами не вдалося», — констатує він.
Справді, лише ледачий не говорив про так і «не втілений в життя» славнозвісний (або сумнозвісний — хто як сприймає) закон з номером 1558-1 про реструктуризацію валютних кредитів, який Голова Верховної Ради Володимир Гройсман підписав лише через 5 місяців і спрямував на підпис Президентові Петру Порошенку, який також роздумував місяць. І лише потім наклав на цей документ вето. І ось зовсім нещодавно народні обранці так і не спромоглися подолати вето глави держави. Тож цей закон було поховано, а голова парламенту заявив, що потрібно готувати інший.
Нагадаємо, що основним постулатом цього документа було право реструктуризації валютної іпотеки за курсом долара до гривні на день підписання угоди між банком та позичальником. Основну кількість таких кредитів люди брали ще до 2008 року, коли цей показник становив 5,05. Із самого початку такий підхід різко критикували голова Нацбанку та банкіри з огляду на те, що цей документ просто-таки завалить банківську систему. Такої самої думки дотримувався і Президент України.
Ми вже майже розрахувалися
Кореспондент «УК» ще торік на початку липня побував на відкритому засіданні Верховної Ради, де були присутні народні обранці, банкіри та представники позичальників. Тоді ниттю перших не було кінця-краю: мовляв, закон №1558-1 поховає фінансову систему України. Лідери позичальників наводили цікаві цифри, які доводили: такого не станеться, адже кредитоотримувачі вчасно розраховувалися і розраховуються за своїми зобов’язаннями.
Нещодавно «УК» поставив запитання керівникові ГО «Кредитний майдан» Тетяні Руденко, як (або на скільки відсотків приблизно) розрахувалися за так зване тіло валютних кредитів (без відсотків) позичальники. Адже відомо, що саме на відсотках, штрафах та пені банки в буквальному сенсі добивають лежачих клієнтів і сума їхнього боргу, враховуючи ці показники та шалений курс долара до гривні, зростає просто в геометричній прогресії. «Цієї цифри напевне не знає ніхто. Проте вже 90% тіла кредитів позичальники віддали банкам. З бюджету немає потреби надавати на це кошти. Нацбанк та фінустанови кажуть, що мають чимало затятих неплатників боргів, проте коли ми просимо їх оприлюднити такий перелік, вони цього робити не хочуть. Я відповім, чому: в ньому буде чимало «своїх» (від банків) позичальників, яким надавали позики навіть без поручителів», — доводить вона.
Колектори активізувалися
Ще одна дуже болюча проблема, яку називають юристи, — активна робота так званих колекторських компаній з вибивання боргів за валютними іпотечними кредитами та навіть виселення людей з їхніх помешкань.
Михайло Стерельников наводить свіжий приклад, коли до валютного кредитоотримувача, який має заставну квартиру, вночі прийшли колектори й усілякими правдами-неправдами, пробившись до житла, стали лякати мешканців, завдаючи їм тілесні ушкодження. Попри те, що згідно з мораторієм на виселення позичальників з їхніх помешкань, який чинний вже 1,5 року, банки не мають права порушувати ці питання.
Проте фінустанови, за словами пана Стрельникова, перепродують колекторам борги за валютною іпотекою і потім уже останні починають «трусити» позичальників. Юрист наводить ще один приклад: дії конкретного так званого чорного нотаріуса. Він, не маючи правовстановлюючих документів, переписував іпотечне житло на сумнозвісні колекторські компанії. Цей горе-юрист відібрав в усій Україні 600 квартир.
Керівник громадського об’єднання «Молодіжний центр Атлантичної ради України» Оксана Григор’єва вважає, що наш споживач (сюди належать і споживачі банківських послуг) вкрай незахищений, незважаючи на закон про права споживачів, який було написано «під копірку» з дуже сильного та демократичного документа США. «Закону не виконують. Нацбанк каже, що він не має права втручатися в роботу фінансових установ. Проте рефінансування банків, які потім «лопають» і з них зникають кошти, колекторські компанії — це все ланки одного ланцюга. Навіть колишні керівники та їхні колишні заступники Нацбанку вважають, що валютне кредитування було великою аферою. До того ж, на сьогодні банки часто списують валютні борги юридичним особам, тобто компаніям, а фізичні стоять начебто осторонь цього процесу», — вважає вона.
Утім, сказати, що банки зовсім нічого не пропонують позичальникам, було б неправдою. За словами голови правління Укрсоцбанку Тамари Савощенко, банки активно працюють із позичальниками, пропонуючи їм різні програми реструктуризації. На думку банкіра, треба просто узаконити спеціальні умови (прощення боргу) для фізичних осіб, які є представниками різних незахищених верств населення. Пані Савощенко вважає, що слід скасувати мораторій щодо іпотечного житла, тому що він допомагає недобросовісним позичальникам.
Від редакції. На останнє твердження банкіра можна відповісти так (загалом юристи з цим згодні): мораторій можна скасовувати лише тоді, коли законним шляхом буде нарешті вирішено всі питання, пов’язані з валютною іпотекою. Приміром, про таку саму суму прощення боргу, про яке і кажуть керівники фінустанов. Інакше цього робити не можна, адже тоді практика стягнення (тобто забирання) іпотечного житла може набути великих масштабів. А утворення такого об’єднаного конгресу вкладників та позичальників можна лише підтримувати, бо нині клієнти банків часто залишаються у своїй запеклій боротьбі з недобросовісними банками сам на сам.