Головний фінансовий регулятор держави розробив план дій на найближчий період. Якими будуть основні пріоритети його діяльності? І що думають представники комерційних банків з цього приводу?
Голова правління Національного банку України Валерія Гонтарєва під час прес-конференції розповіла про стрес-тести для банків, співпрацю з МВФ та курс гривні, адміністративні заходи на валютному ринку і перспективу російських банків в Україні.
Зокрема вона зауважила, що НБУ продовжує очищення ринку від неплатоспроможних банків. Тому на внутрішньому фінансовому ринку не повинно бути таких фінустанов, яким все одно, за якою ставкою залучати ресурси. Адже для таких банків це дорога з одностороннім рухом, і віддавати ці кошти вони не збираються, а лише створюють проблеми.
Другий напрям роботи НБУ — очищення ринку від банків, що потрапили під фінмоніторинг через сумнівний характер своїх операцій. Про існування цілої низки таких фінзакладів свого часу заявляли багато експертів ринку фінпослуг. Через ці банки торік було переведено в готівку 294 мільярди гривень.
«Але зараз я хочу сказати власникам таких банків: шансів продовжувати попередню діяльність у них немає. Тепер закон дає змогу нам призупиняти їхню роботу і визначитися з проблемними», — констатувала Валерія Гонтарєва.
Стрес для недоброякісних фінзакладів
15 найбільших банків пройшли стрес-тести без наслідків. Проте триває тестування ще 20. Ці 35 банків мають 80% активів усієї банківської системи. Саме ці фінустанови створюють стабільність усього сектору і прибирають системні ризики.
«Треба розуміти, що НБУ може давати учасникам ринку ліквідність, але не капітал. Тому буде створено програму докапіталізації банків, що передбачено меморандумом співробітництва з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та угодою зі Світовим банком, який підтвердив готовність виділити нам 500 мільйонів доларів США на фінансову стабільність, зокрема на підтримку Фонду гарантування вкладів», — сказала вона. Відтепер, зокрема завдяки змінам у законодавстві, можна не турбуватися, що у Фонді гарантування вкладів виявиться недостатньо грошей.
Щодо співпраці з МВФ, то всі попередні умови для отримання чергового траншу кредиту Україна виконала. 29 серпня відбудеться засідання ради директорів МВФ, тоді й матимемо результат.
Витрачати резерви не будуть
«У нас більше немає прив’язки курсу до твердих валют. З квітня в Україні діє гнучкий курс. Про вільний курс говорити ще рано. Вільний курс — це коли немає обмежень ні за експортно-імпортними операціями, ні щодо руху капіталу. У нас досі є обмеження. Тому гривня поки що не перетворилася на вільно конвертовану валюту», — інформувала очільниця НБУ. — Курс не триматимуть у рамках будь-яких орієнтирів або коридорів. Але це не означає, що Національний банк не буде брати участі у ринку. Національний банк займатиме пасивну позицію. Але й не приховуватиме реального стану ринку. НБУ активними діями на ринку гаситиме панічні настрої. Але резерви витрачати не має наміру.
У разі розкручування девальваційного маховика в умовах насичення ринку ліквідністю і відсутності валютних інтервенцій головний фінансовий регулятор вживатиме адміністративних заходів. «Хоча, сподіваюся, нам не доведеться цього робити. Я не прихильник адміністративних заходів. Нині на валютному ринку діють багато раніше введених Нацбанком адмінважелів. На жаль, скасовувати раніше введені заходи поки що зарано», — сказала Валерія Гонтарєва.
Вона нагадала, що інфляційне таргетування — це інструмент приборкання інфляції і переходу до низьких процентних ставок. Якби не війна, то за 12 місяців ми б перейшли до повномасштабного інфляційного таргетування. В нинішніх умовах перехід можливий за період до 18 місяців. Програма співпраці з МВФ ∂рунтується на тому припущенні, що війна повинна закінчитися через три місяці, з яких минуло вже три тижні.
Одне із завдань Національного банку в межах переходу до інфляційного таргетування — самостійне формування макропрогнозів, незалежно від Мінекономіки. Це й буде реальною незалежністю НБУ.
Про російські банки в Україні
Обсяг капіталу банків з російськими акціонерами в системі становить 18,5 мільярда гривень. Це 32% загального обсягу іноземного статутного банківського капіталу в Україні. Їхні активи становлять 13% за системою. «Ми вже посилили моніторинг банків з державним російським капіталом. Рішення про можливі санкції до російського бізнесу приймають не на рівні НБУ, але свої рекомендації щодо необхідності посиленого моніторингу ми вже дали. Щодо можливого виведення капіталу російських банків з України: нині спостерігається зворотна тенденція — захід ліквідності в Україну. Відтік депозитів фізосіб з банків з державним російським капіталом перевищив середньоринковий рівень удвічі, становлячи близько 50%. Але вони не взяли ні копійки рефінансування НБУ. Всім трьом «дочкам» російських держбанків їхні материнські структури надали великі лінії рефінансування», — каже голова НБУ.
Згідно з попередніми результатами стрес-тестів, кільком банкам з російськими акціонерами потрібен буде додатковий капітал. Усі ці банки підтвердили готовність внести капітал до кінця цього року.
Чи ліквідують Держфінпослуг
Можливо, це і раціональна ініціатива, але невчасна. Хоч насправді було проведено величезну роботу спільно з міжнародними фахівцями, спрямовану на скорочення кількості контролюючих органів.
«Уже не кажу про те, що у комісії якось не виходило весь час бути повністю працездатною. Найпростішим виходом було б приєднати її як структурний підрозділ до НБУ», — вважає голова Нацбанку. У разі ліквідації комісії під регулювання головного регулятора можуть перейти ломбарди, кредитні спілки, факторингові та страхові компанії й недержавні пенсійні фонди.