СОЦЗАХИСТ
Як столична влада опікується людьми без визначеного місця проживання, дізнавався «Урядовий кур’єр»
Чим холодніше стає на вулиці, тим актуальнішою, як і щороку, стає проблема, як перенесуть зниження температури люди, що не мають певного місця проживання.
Хто вони
Заступник голови Київської міської державної адміністрації Леонід Новохатько зауважив: «На жаль, через різні життєві обставини без даху над головою опиняються люди різного віку, соціального статусу тощо. За кордоном ними найчастіше опікуються громадські організації та благодійні фонди. В Україні ж їм найбільше допомагає держава. З цими людьми мають працювати соціальні працівники та міліція. Адже, з одного боку, вони потребують допомоги, а з іншого — серед них є люди, які перебувають у конфлікті із законом».
Уже цього року в столиці зареєстровано понад 2 тис. людей без визначеного місця проживання, які зверталися по допомогу до різних соціальних закладів. Проте вони часто переїжджають з місця на місце, тому чітко встановити, скільки їх є хоча б у столиці, важко. І все-таки в середньому є приблизно 15 тис. осіб, з якими постійно працюють соцпрацівники та медики.
За спостереженнями соціальних працівників, найбільше серед них людей похилого віку. Останнім часом у столиці не рідкість, коли одинокі пенсіонери укладають угоди про довічне утримання з підозрілими людьми і… врешті залишаються не тільки без утримання, а й без квартири. Також часто не мають де прихилити голови колишні ув’язнені, які вийшли на волю. Але, на жаль, чимало тут і молоді до 30 років. Підлітками вони йдуть з дому з різних причин — сварки з батьками або їхня байдужість — і просто звикають до такого життя. Не маючи документів, вони ніде не працюють, а тому не мають грошей ні на проживання, ні на харчування та медпослуги. А ще буває: посварилося подружжя, чоловік просто вигнав жінку з дому, а житлоплоща оформлена на нього і… жінка, інколи навіть з дитиною, опиняється просто на вулиці без засобів до існування.
Так хочеться горячого чаю. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Куди звертатися
Начальник головного управління праці та соціального захисту КМДА Тетяна Костюренко розповіла, що у Ясногородці (Макарівський район Київської області) вже багато років працює Центр соціальної адаптації, де допомагають людям без визначеного місця проживання, розрахований на 300 чоловік. І з кожним роком туди звертається дедалі більше людей. Адже під час зимових холодів вони там отримують триразове харчування, медичну допомогу. Часто туди приходять люди з травмами і залишаються на певний час. І все ж зазвичай, перебувши холоди, більшість безхатченків, які можуть вільно рухатися, йдуть із центру, адже не звикли довго залишатися на одному місці.
У самій столиці, на вулиці Суздальській, 4/6 розташований Центр соціального піклування, розрахований на 170 чоловік, нині там перебувають понад 150. Відповідно до постанови Кабміну, там діє соціальний готель на платній основі (4 гривні на добу). З настанням холодів він також заповнюється майже вщерть, та навесні ці люди знову ж таки розходяться містом, шукаючи собі інших притулків. Але не всі вони звертаються до соціальних центрів. Адже коли температура за вікном наближається до нульової позначки, можна побачити таку людину в під’їзді власного будинку.
На Лівому березі Києва (Червоний хутір) відкрито відділення на 20 ліжко-місць для таких людей. Таке саме відділення діє у лікарні на вулиці Петра Запорожця, де надають усю необхідну допомогу безхатченкам. Та найбільше їх все-таки у зимовий період перебуває саме у лікарнях «швидкої допомоги». Звертаються здебільшого з обмороженнями, переохолодженням, переломами та іншими травмами кінцівок, а також хворі на СНІД звертаються по ліки.
Чим допоможуть
Директор Будинку соціального піклування м. Києва Ірина Копотун повідомила, що із настанням холодів, а точніше, із 1 грудня, у столиці шостий рік поспіль завдяки міській владі починає діяти соціальний патруль, до якого входять соцпрацівники та правоохоронці. Їм відомо, де зазвичай збираються люди без визначеного місця проживання. Туди у певні години привозять гарячу їжу, а також гуманітарну допомогу — одяг та взуття. На одну особу на день із міського бюджету витрачається приблизно 6 гривень, щодня роздають до 200 обідів.
— Ці люди можуть самостійно завітати до нашого Будинку, організованого міською владою столиці. Тут надається медична допомога, а також діє центр обліку бездомних громадян, де можна зареєструватися за переважним місцем перебування. Процедура така: людина приходить до Будинку соцпіклування, її реєструють, видають тимчасове посвідчення особи, а списки з фотографіями надсилають до управління МВС, де перевіряють, чи не перебуває особа у розшуку за скоєння злочину, — каже пані Ірина.
Потім, на прохання цих людей, соцпрацівники можуть допомогти відновити втрачені документи. Та зробити це інколи вельми нелегко. Адже не всі ці люди — кияни. Тож запити доводиться розсилати до різних областей і місяцями чекати на відповідь. Якщо це люди похилого віку, можливо, вже й немає тих установ, які колись надавали їм документи. І все-таки соцпрацівники не опускають рук. Адже розуміють, що для їхніх підопічних це дуже важливо. Без паспорта чи хоча б тимчасового посвідчення особи міліція може затримати людину будь-де. А ще відновлення документів дуже важливе для літніх людей, які повертають собі законну можливість одержувати пенсію.
— Після того, як безхатченки отримують тимчасове посвідчення, ми вже маємо можливість допомогти їм легально працевлаштуватися. У цьому питанні плідно співпрацюємо з Київським міським центром зайнятості, який надає інформацію про різні вакансії: від двірників, будівельників, вантажників і до кваліфікованих фахівців. І якщо ще кілька років тому ми за рік могли працевлаштувати лише кілька таких людей, то нині вже — кілька сотень, — додала пані Ірина.
Отже, як бачимо, роботу з цією категорією населення столична влада веде цілий рік. А щодо холодів, як повідомила Тетяна Костюренко, у найближчих планах — створити на зимовий час місця для ночівлі безхатченків в усіх районах столиці. Планують закупити намети, в яких встановлять обігрівачі. Там зможуть знайти прихисток від холоду, снігу або дощу десятки нужденних.