Українці, які перебувають на заслуженому відпочинку, мають великий стаж, але свого часу отримували невелику зарплату, нині й пенсію отримують невелику. І це не додає оптимізму на день завтрашній, з огляду на те, як стрімко дорожчає фактично все: комунальні послуги, продукти харчування, проїзд у транспорті тощо. Саме тому уряд ставить за мету провести комплекс реформ, де один із пріоритетів — реформа системи пенсійного забезпечення.
— 30 квітня 2015 року у Верховній Раді було зареєстровано пакет змін до законодавства України щодо запровадження накопичувальної системи державного пенсійного страхування та єдиних прин?ципів нарахування пенсій.
Самостійно формуватимемо розмір виплати
Основні їх напрями, за які проголосовано на засіданні уряду: наведення порядку в солідарній пенсійній системі, встановлення у ній справедливості; призначення всіх видів пенсій за нормами єдиного закону та скасування системи спецпенсій; запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення; запровадження професійної системи для окремих категорій професій, які нині мають пільгові статуси; розвиток недержавного пенсійного страхування, — повідомив міністр соціальної політики Павло Розенко на селекторній нараді з керівним складом Пенсійного фонду України.
Міністр додав: нині всім зрозуміло, що лише солідарна система не здатна забезпечити високий чи хоч достатній рівень життя наших громадян. Щоб виплачувати ті невеликі суми пенсій, які є у понад 95% українців нині, Пенсійний фонд отримує дотації від держави на майже 80 мільярдів гривень щороку. І тому наведення порядку в солідарній системі означає, крім іншого, звільнення її від певних не властивих їй функцій та виплат.
На думку міністра, ПФ має поступово перетворитися на класичну страхову організацію, коли люди з неї отримуватимуть лише те, що накопичили під час роботи у вигляді соціальних внесків. Інші витрати братиме на себе держбюджет. А можливо, частину коштів буде диверсифіковано та виплачуватимуть у вигляді соціальних допомог через відповідні соціальні служби. Це для того, щоб українці зрозуміли: кожен з них має самостійно формувати своє пенсійне майбутнє. Лише від того, який у людини трудовий стаж та скільки внесків за цей час вона сплатила, залежатиме в майбутньому розмір її пенсійних виплат у солідарній і в накопичувальній та в системі недержавного пенсійного забезпечення. Тому мета реформи — розбудова багаторівневої, багатокомпонентної пенсійної системи, що дасть змогу виплачувати пенсії з трьох різних джерел: солідарної, накопичувальної та системи недержавного пенсійного забезпечення.
Щоб у людей зростала довіра до пенсійної системи, уряд ініціює скасування всіх спецпенсій (крім військових) з 1 січня 2016 року, щоб відійти від поділу пенсіонерів на «сорти». Отже, пенсія державним службовцям та прирівняним до них особам (судді, прокурори, нардепи) призначатиметься на загальних умовах. Спеціальні пенсії, призначені до 1 січня 2016 року, виплачуватимуть у розмірах, визначених законодавством, чинним до вказаної дати.
Щодо накопичувальної системи Україна вже має не дуже вдалий досвід спроби її запровадження у 2011 році. І хоч, на думку міністра, інформаційна та роз’яснювальна кампанії тоді були проведені якісно, особливо позитивних результатів це не дало. Причина, переконаний Павло Розенко, в тому, що та кампанія не була комплексною й системною, а також її не було завершено. Хоч певні елементи цієї системи вже нині наявні у вітчизняному законодавстві.
Нинішній новий проект щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій розробляли із залученням центральних органів виконавчої влади, народних депутатів, соціальних партнерів (Федерації роботодавців та професійних спілок), громадських організацій, зокрема Проекту реанімаційних реформ, USAID, міжнародних експертів, науковців, представників асоціацій учасників системи недержавного пенсійного забезпечення тощо. Основними ж розробниками були Мінсоцполітики та Пенсійний фонд.
Запрацює з 2017-го
Запровадження накопичувальної систему планують з 1 січня 2017 року. Вона передбачатиме два вікових рівні залучених до неї людей. Обов’язковому страхуванню підлягатимуть особи до 35 років — щоб у них було достатньо часу для накопичення пенсійних активів як відчутної доплати до солідарної пенсії. Також у накопичувальній системі на добровільних засадах за власним бажанням зможуть взяти участь особи віком від 36 до 55 років. Адже, на переконання міністра, вони зрозуміють, що це їм вигідно. Передбачається, що у 2017 році ставка внеску становитиме 2% і кожного наступного року вона збільшуватиметься на 1% до досягнення 7% 2022-го. У подальшому цей відсоток залишатиметься незмінним.
Міністр наголосив, що ці гроші людина відраховуватиме не як додаток до нинішніх внесків, зокрема до єдиного соціального, який сплачують працівники і підприємці. Загальна ставка цього внеску не збільшуватиметься. Відбуватиметься перерозподіл коштів у межах того внеску, який сплачують нині.
Так, у перший рік запровадження накопичувальної системи, у 2017-му, до неї планують залучити майже 6 мільйонів українців. У грошовому еквіваленті цей ресурс становитиме 5 мільярдів гривень. Ці кошти, за словами міністра, не підуть «на проїдання» — їх інвестуватимуть в економіку країни, створивши колосальний внутрішній ресурс. Це надасть поштовх розвитку національного фондового ринку. Це будуть так звані довгі гроші, перше вилучення яких відбудеться лише орієнтовно через 25 років. Так вітчизняна економіка отримає додатковий шанс для розвитку і зростання.
Потрібна сприятлива ситуація
Та зрозуміло, що запровадження цієї системи можливе лише на підйомі економіки й заробітних плат. І, за розрахунками фахівців, 1 січня 2017 року буде найбільш сприятливим часом для її запровадження та старту недержавного пенсійного страхування. А також це буде потужним сигналом для інвесторів, що наша країна перспективна для вкладання коштів.
Міністр також поінформував, що загалом цей план реформ отримав позитивну оцінку парламентаріїв і фахівців та самих пенсіонерів. Найбільшу пересторогу викликає питання довіри до системи накопичення через використання в минулому сумнівних інституцій, які працювали на вітчизняному ринку фінансових послуг. Та Павло Розенко запевнив, що саме держава гарантуватиме контроль і безпеку збереження коштів. Адже вона та Пенсійний фонд створюватимуть накопичувальний фонд та забезпечуватимуть роботу ради цього фонду, склад якої Кабмін формуватиме прозоро і відкрито. І саме цей фонд адмініструватиме накопичувальну пенсійну систему та за конкурсом залучатиме до нього компанії з управління активами. Роботу компаній жорстко контролюватимуть рада фонду та державні інституції. Отже, держава не дозволить зловживати цими коштами, або використовувати їх у сумнівних фінансових операціях.
На запитання журналістів, що буде з коштами, якщо людина помре, не досягнувши пенсійного віку, Павло Розенко зазначив, що на них матимуть право спадкоємці.