У путінській Росії так довго ліпили з Північноатлантичного альянсу ворога «номер один», що врешті-решт досягли свого: НАТО провело найплідніший саміт за останнє десятиліття. Головні рішення Варшави-2016 генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг охарактеризував так: стримування та оборона ХХІ століття перед викликами ХХІ століття.
Отже, на Варшавському саміті було остаточно затверджено рішення розмістити у країнах Балтії та в Польщі чотири багатонаціональні посилені батальйони, а також план зміцнення військової присутності на південно-східному кордоні. Очевидно (і Альянс про це відкрито заявляє), що такі заходи проводять виключно у відповідь на російську агресію проти України, включаючи окупацію Криму.
Деякі експерти вважають, що ці приготування на тактичному рівні батальйонів, навіть посилених до рівня тактичних груп, не є адекватною військовою відповіддю на цілком імовірні масштабні наступальні дії непередбачуваної агресивної Росії. Але політика і стратегія Альянсу, практичними елементами якої стануть зазначені чотири батальйони, полягає саме у стримуванні. Зміцнення колективної оборони у Балтії та на східних кордонах передбачає, що канадські військові очолять батальйон у Латвії, британські — в Естонії, німецькі — у Литві й американські — у Польщі, повідомляє Укрінформ.
«І це чітко підтверджує, що напад на одного із союзників розглядатимуть як напад на весь Альянс», — пояснив генсек НАТО суть стратегії стримування ХХІ століття.
І гроші, й технології
Українці повернулись до Києва із саміту НАТО у Варшаві переможцями з безпрецедентним як для країни, що не є членом Альянсу, пакетом допомоги і новим статусом розширеного партнера НАТО.
Найпомітнішими пунктами у підписаній декларації слід визначити такі: комплексний пакет допомоги Україні містить аж 40 нових напрямів, під які дадуть і гроші, і технології; країни НАТО не визнають і не визнаватимуть анексії Криму; прямо сказано: Росія продовжує роздмухувати нестабільність на сході України, що призвело до втрати майже 10 тисяч життів на Донбасі; заклик до Москви — припинити політичну, військову та фінансову підтримку бойовиків, а також дозволити Києву відновити повний контроль над державним кордоном.
«Навіть попри те, що ми вирішили провести наступного тижня (13 липня. — Авт.) раду «НАТО — Росія», ми всі 28 країн єдині в думці, що не можемо повернутися до звичних відносин», — заявив президент США Барак Обама. Отже, документ, який затвердили глави держав та урядів НАТО, включає, як висловився міністр закордонних справ України Павло Клімкін, 13 магістральних та 40 піднапрямів співпраці. Серед найактуальніших — стратегічна дорадча допомога з реформування сектору безпеки та оборони держави, кібероборона, протидія гібридним війнам, військово-технічна співпраця, спільні навчання, стратегічні комунікації, реабілітація поранених українських військовослужбовців.
«Це живий документ, який розвиватиметься і доповнюватиметься. НАТО і його члени даватимуть стільки, скільки Україна зможе ефективно взяти», — зазначив Павло Клімкін.
Про членство — пізніше
Щодо питання членства України в НАТО, то воно об’єктивно у порядку денному саміту не стояло. Тож, зазначають експерти, спекуляції навколо вступу держави до Альянсу, деякі застереження Києву навіть від дружніх політиків і урядів на цьому етапі передчасні.
«Президент України Петро Порошенко під час нашої зустрічі чітко заявив, що питання членства не стоїть у порядку денному», — підтвердив Єнс Столтенберг після засідання у Варшаві комісії «Україна — НАТО».
Петро Порошенко неодноразово зазначав, що у рішенні Бухарестського саміту НАТО 2008 року підтверджено, що «двері кожної нації для НАТО відкриті».
«Вважаємо, що на сьогодні маємо провести необхідні реформи, наполегливо працювати», — сказав Президент під час спільного брифінгу з генеральним секретарем НАТО за підсумками засідання комісії «Україна — НАТО».
Глава держави зазначив, що за останні два роки Україна зробила набагато більше, ніж за останні двадцять, що значно наблизило її до критеріїв членства в Альянсі. Президент наголосив, що питання членства в НАТО визначатимуть українці: «Український народ вирішуватиме, що робити в майбутньому».
Другий день — український
Другого дня саміту не менш важливою, ніж засідання комісії «Україна — НАТО», стала офіційна зустріч Петра Порошенка з лідерами країн «Великої п’ятірки».
«Ми дуже ретельно та чітко вибудували механізми координації наших зусиль щодо забезпечення скоординованих дій в імплементації Російською Федерацією взятих на себе зобов’язань», — повідомив Петро Порошенко про підсумки зустрічі G5 + Україна.
Президент звернув увагу, що в підсумковому документі комісії «Україна — НАТО» було чітко зазначено, що політична частина мінських угод, зокрема проведення виборів, може бути втілена виключно після створення необхідних безпекових умов. Цю позицію внесено в усі документи НАТО, вона знайшла необхідне підтвердження під час зустрічі «Велика п’ятірка» + Україна.
За словами Президента, було досягнуто домовленостей, що найближчим часом розпочнуться консультації зовнішньополітичних радників за участі міністра закордонних справ Павла Клімкіна з розроблення так званої дорожньої карти щодо безпекового компонента. В межах цієї зустрічі Україна планує обговорити питання безпекового компонента і чіткої прив’язки до виконання позицій щодо сталого припинення вогню, гарантованого відведення техніки та артилерії, звільнення заручників, безперешкодного доступу спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до всієї окупованої території включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону. «Наша делегація надзвичайно вдячна позиції партнерів та союзників. Усі поставлені завдання на саміті НАТО виконано», — сказав Петро Порошенко. Він назвав амбітним документом комплексний пакет допомоги НАТО для України, який передбачає заходи щодо підвищення ефективності співпраці між Україною й НАТО. Президент відзначив надзвичайний рівень підтримки Альянсу. «Результати, яких досягнуто, відкривають перед нами дуже добрі перспективи», — наголосив Президент України.
Ми в Google+