Функції органів державного нагляду (контролю) розмежують. Їх зобов’яжуть розміщувати на офіційних веб-сайтах нормативно-правові акти, дотримання яких перевірятиметься. А планові перевірки суб’єктів господарювання контролери проводитимуть спільно, а не окремо.
Такі норми прописані в законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер господарської діяльності, що підлягають державному нагляду (контролю)». Документ розроблений Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва на виконання пунктів 76.1 та 76.2 Національного плану дій на цей рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента від 12.03.2013 р. № 128/2013.
Автоматизована система розкриє інформацію…
Як поінформували «УК» у Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Держпідприємництво), законопроект, який схвалений Кабінетом Міністрів і нині в стінах уряду готується до подання в парламент, передбачає визначення в одному документі переліку органів державного нагляду (контролю) та сфер їх нагляду (контролю). На сьогодні законодавство щодо цих сфер і органів, відповідальних за контроль, розпорошене у галузевих законодавчих актах.
Крім того, в документі Держпідприємництвом прописані обов’язкове розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) (далі — ОДНК) нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється; заборона перевіряти дотримання тих документів, до яких не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання. Держпідприємництвом виявлялись випадки, коли ОДНК перевіряли дотримання вимог актів та документів, доступу до яких немає на офіційних сайтах Верховної Ради, центральних органів виконавчої влади або, навіть, у мережі Інтернет. До таких, зокрема, належать акти, прийняті до 1991 року, уточнюється в коментарі для «УК».
Щодо проведення комплексних планових перевірок окремих суб’єктів господарювання протягом календарного року, то відповідно до законопроекту вони здійснюватимуться спільно усіма органами державного нагляду (контролю), які згідно із законом запланували такі заходи, а не кожним контролюючим органом окремо. Порядок формування та виконання планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджуватиметься Кабінетом Міністрів. А оприлюднюватимуться такі плани на офіційних веб-сайтах Держпідприємництва та органів державного нагляду (контролю) до 20 грудня року, що передує плановому.
Також передбачається створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), яка міститиме відомості про суб’єктів господарювання, їх автоматичне віднесення до груп залежно від ступеня ризику; періодичність проведення планових заходів кожним із ОДНК, які відповідно до закону можуть їх здійснювати. Крім того, там будуть і відомості про всі проведені перевірки суб’єкта господарювання (планові та позапланові), зокрема про дату перевірки; посадових осіб органів державного нагляду (контролю), що брали участь у заході; підстави для проведення позапланової перевірки; інформацію, що міститься в акті перевірки; рішення органів державного нагляду (контролю).
… і унеможливить маніпуляції
Законопроект удосконалює терміни та поняття, що використовуються у чинному Законі «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон). Нині, як пояснюють у Держпідприємництві, визначення терміна «треті особи» дає підстави для маніпуляцій законодавством з боку ОДНК. Так, можливість залучення третіх осіб до проведення державного нагляду (контролю) використовується деякими органами для «запрошення» до участі у перевірках державних підприємств.
А ще, як зазначено в коментарі, документ передбачає виключення з переліку підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) звернень юридичних осіб та фізичних осіб у окремих випадках. У коментарі для «УК» підкреслено, що існуючі норми закону з цього приводу нерідко використовуються юридичними та фізичними особами для тиску на бізнес та усунення конкурентів.
Загалом, чітке визначення на законодавчому рівні сфер нагляду (контролю) державних контролюючих органів унеможливить дублювання ними наглядових (контрольних) функцій і сприятиме зменшенню суб’єктивного чинника у діяльності контролюючих органів.
ДО РЕЧІ
Половина візитів неочікувана
За інформацією Держпідприємництва, в першому півріччі 2013 року контролюючі органи здійснили майже півмільйона перевірок суб’єктів господарювання, з них близько 200 тисяч — позапланові. Головною підставою для проведення позапланових перевірок були звернення фізичних та юридичних осіб про порушення підприємцями вимог законодавства.
Серед контролюючих органів, на які поширюється дія закону, найбільшу кількість перевірок у першому півріччі провели Державна служба з надзвичайних ситуацій та Пенсійний фонд — приблизно по 130 тисяч перевірок і Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки — понад 75 тисяч.
КОРИСНО ЗНАТИ
Зупинка виробництва — лише за рішенням суду
Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Держпідприємництво) продовжує працювати над захистом підприємницької діяльності, повідомляє прес-служба установи. Так, уряд схвалив розроблений службою законопроект щодо застосування заходів реагування до суб’єктів господарювання. Передбачається, що зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, робіт, надання послуг тощо відбуватиметься виключно за рішенням адміністративного суду.
Звертайтеся до нотаріусів
Держпідприємництво, зважаючи на велику кількість непорозумінь, що виникають у підприємців, звернулося до Міністерства юстиції щодо проблеми одержання витягів з Єдиного державного реєстру (ЄДР) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які вимагаються нотаріусами для вчинення різних нотаріальних дій.
І Мін’юст повідомив, що варто звертатися до нотаріусів, які мають доступ до ЄДР і можливість формування витягу самостійно. При перевірці юридичної особи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, інформацією про неї, що міститься в ЄДР, і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Тож якщо у нотаріуса є сумніви щодо поданих документів, він може вимагати додаткові відомості або документи.
Нині нотаріусам забезпечено безкоштовний доступ до відомостей ЄДР через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юросіб та фізосіб-підприємців. Та оскільки підключення до ЄДР законодавчо не визначено обов’язковим, усе залежить лише від бажання нотаріусів мати такий доступ. Станом на липень цього року такий доступ мали 394 нотаріуси.
Як не втратити ліцензію?
У Держпідприємництво часто скаржаться на анулювання ліцензії суб’єктів господарювання, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів автобусами. Тож у службі нагадують про важливість обов’язкового ведення документів ліцензіатами, фіксації пройденого медичного контролю водіями транспортних засобів, дотримання правил зберігання останніх, легального працевлаштування і відповідного рівня зарплати працівників, дотримання нормативних показників тривалості робочого часу.
За словами голови служби Михайла Бродського, добре, що за результатами перевірки, проведеної контролюючим органом, суб’єкт господарювання приводить свою діяльність відповідно до ліцензійних умов. Проте ліцензіат повинен сам працювати над систематичним дотриманням норм законодавства, інакше можна втратити ліцензію.
Якщо ліцензію анулювали, то варто знати, що рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 30 днів з дня його прийняття. Протягом цього часу можна подати скаргу до експертно-апеляційної ради при Держпідприємництві — спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування. Дія рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування (Держпідприємництвом). А зважаючи на цю зупинку, ліцензія продовжує діяти.
Після отримання скарг, Держпідприємництво у 5-денний термін готує та направляє суб’єкту господарювання повідомлення про надходження скарги, а органу ліцензування — і повідомлення про надходження скарги, і запит на надання в 5-денний термін документальних матеріалів, на підставі яких був прийнятий наказ про анулювання ліцензії. Крім того, відповідно до положень частини восьмої статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» рішення про анулювання ліцензії можна оскаржити в судовому порядку.
До речі, зі зразком скарги, планом проведення засідань та прийнятими експертно-апеляційною радою рішеннями можна ознайомитися на офіційному сайті Держпідприємництва. Там же почала працювати нова рубрика «Що робити, якщо…», в якій можна знайти і вищенаведене роз’яснення щодо ліцензування, і отримати відповіді на запитання щодо оподаткування, дозвільної системи, ведення власної справи, проведення перевірок, особливостей планових і позапланових заходів, прав та обов’язків суб’єктів господарювання під час візитів контролерів.
Ми в Google+