Пресконфренцію за підсумками року роботи уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів не за традиційним для таких заходів форматом (вступне слово, запитання-відповіді). Очільник уряду обійшовся без довгої преамбули, аби мати дві години, щоб відповісти на всі запитання присутніх журналістів.

Очікувано спілкування розпочалося з надактуальної теми — вакцинації проти COVID-19, якій присвятили дуже багато часу. Відповідаючи на запитання, Прем’єр нагадав, що вакцинація в Україні добровільна, і згідно із соцдослідженнями, 43% українців готові вакцинуватися.

«Колективний імунітет формується за умови вакцинації 70% населення. Це наша максимальна мета. Тому активно комунікуватимемо з українцями, наводитимемо аргументи за вакцинацію. Така потреба є й у всьому світі. Лише після формування колективного імунітету можна повертатися до звичного життя», — зазначив Денис Шмигаль. Він пообіцяв зробити щеплення публічно, коли до нього дійде черга згідно з Національним планом вакцинації.

Враховуємо помилки інших

План вакцинації — п’ять етапів, для кожного чітко визначено контингент. Із 1 березня для всіх охочих зробити щеплення розпочато електронний запис. Прем’єр поінформував, що лише за три дні від його запровадження на щеплення записалося 100 тисяч українців, що не може не тішити. А загалом цього і наступного року планують вакцинувати 20—22 мільйони, план на цей рік — 10 мільйонів.

Денис Шмигаль припускає внесення змін в етапи вакцинації в частині визначення пріоритетних груп.

«Нині розподіл пріоритетних груп в етапах вакцинації відповідає загальноєвропейському. Але обговорюють пропозиції поставити вище у пріоритетності зокрема священнослужителів, тому що вони мають велику кількість контактів з людьми і можуть бути суперрозповсюджувачами», — поінформував очільник уряду.

Україна отримала 500 тисяч доз вакцини АstraZeneca в межах ініціативи COVAX, до кінця березня очікують 117 тисяч доз Pfizer та 500 тисяч доз АstraZeneca від COVAX, ще 1,5 мільйона доз вакцини АstraZeneca за держконтрактами. За перший і другий квартал мають надійти 9 мільйонів доз. Це дводозові вакцини, тобто зможуть вакцинуватися 4—4,5 мільйона осіб.

Прем’єр звернув увагу, що в більшості країн зриваються терміни, встановлені контрактами з постачання вакцин, і другі дози не надходять вчасно. Україна враховує ці помилки, і за кожним провакцинованим від COVID-19 першою дозою закріплюється друга з тієї самої партії.

«Враховуємо, що в Європі частину вакцин не встигають використати в той період, коли вони відкриті. 2—3 дні — і їх треба утилізувати. Це болючий процес, бо за вакцини всі борються. Треба моделювати систему так, щоб, коли люди першого етапу в тому чи іншому пункті вакцинувалися і залишаються невикористаними дози, залучати людей з другого-третього етапу вакцинації. Саме електронна черга дасть змогу керувати процесом», — підкреслив він.

Говорив Денис Шмигаль і про ідею на майбутнє: передачу вакцин приватним клінікам у разі їхнього надлишку. Тобто про можливість людям поза своїм етапом вакцинації щепитися комерційно. Уряд може віддавати вакцини за собівартістю комерційним клінікам.

За словами Прем’єра, всіх вакцинованих громадян реєструватимуть у закритому держреєстрі, що дасть змогу їм у майбутньому отримати підтвердження отримання щеплення. Ідеться про так звані паспорти вакцинації, дискусія про які триває в усьому світі. Очільник уряду переконаний, що, оскільки Україна — одна з лідерів цифровізації у світі, в разі потреби зможе реалізувати проєкт паспортів вакцинації.

Локдаун у країні можливий

Денис Шмигаль заявив про початок третьої хвилі COVID-19 в Україні. Він припускає черговий локдаун, однак обіцяє максимально керувати ситуацією інструментами адаптивного карантину.

«Щодня бачимо зростання кількості хворих. В Україні діє адаптивний карантин. «Червоний» рівень епідемічної небезпеки запроваджено вже в Івано-Франківській, Чернівецькій, Житомирській областях. У Вінницьку, Закарпатську, Тернопільську й інші з «помаранчевим» рівнем незабаром може повернутися локдаун. Коли більша частина областей буде в «червоній» зоні, доведеться звертатися до тієї моделі локдауну, яку Україна вже проходила. Не хотілося б цього робити. Тому важливо, щоб громадяни свідомо підходили до питання власної безпеки і дотримання протиепідемічних заходів. Бо вакцинація у світі лише почалася і може розтягнутися на кілька років. Коронавірус нікуди не подівся», — акцентував Прем’єр.

Фінанси і торгівля

Денис Шмигаль спростував твердження, що сукупний державний борг України зростає. Він зауважив, що сукупний держборг не змінився протягом року роботи уряду, навпаки, були моменти, коли на 3 мільярди доларів він навіть зменшувався.

Щодо співпраці з МВФ, то, за словами Прем’єра, онлайн-місію МВФ завершено, обговорено виконання всіх параметрів. Залишилося кілька ключових пунктів у роботі з фондом. Це ціна на газ після завершення опалювального сезону, узгодження макропоказників на наступні роки, судова реформа (йдеться про закон про Вищу раду правосуддя, про посилення кримінальної відповідальності за незаповнення декларацій).

«Оптимістично дивимося на співпрацю з МВФ. Поки що діємо в межах чинної програми співпраці. Про наступні програми зараз, у кризових умовах, МВФ ні з ким не веде перемовин. Коли завершимо роботу з отримання другого траншу, тоді лише можна буде говорити про продовження програми чи про наступні», — зазначив очільник уряду.

Говорив він і про розширення присутності українських підприємств на світових ринках. Україна і Туреччина працюють над фіналізацією угоди про зону вільної торгівлі. Тривають переговори з Канадою про розширення такої угоди. Україна продовжуватиме інтеграцію з Європою через синхронізацію енергомереж, відкритий авіапростір, промисловий безвіз, повну всеосяжну зону вільної торгівлі.

Ринок електроенергії, газу й ціни на пальне

Відповідаючи на запитання, чи залишиться нинішній тариф на електроенергію для населення чинним після 1 квітня 2021 року, Прем’єр зазначив, що нині це активно обговорюють у профільному міністерстві. Вірогідно, тариф поки що залишиться на рівні 1,68 гривні за кіловат. Та це не означає, що зміни не відбуватимуться у майбутньому. Адже будь-який товар має бути оцінено за ринковою ціною. І Україна до цього рухається. Мета — щоб це відбувалося без шокових стресів для населення, і для цього на ринку потрібен баланс.

За його словами, ставлення уряду збігається у цьому питанні зі ставленням Президента. Якщо є дисбаланс у споживанні, заможні люди, які мають статки і споживають більше, мають платити за себе самі повністю і вчасно. А соціально вразливим, які самотужки не подужають високий ринковий тариф, допоможе держава. Отже, ціни мають бути ринковими, конкурентними й справедливими, у які неможливо закласти корупційну складову, а люди мають отримувати монетизовані субсидії.

Виконується меморандум із виробниками відновлюваних джерел енергії. Хоч є затримка з погашенням боргів, воно поступово відбувається. Продовження співпраці за цим документом обговорено з міжнародними фінансовими партнерами, як-от щодо випуску облігацій, які буде спрямовано на розрахунки з виробниками електроенергії з відновлюваних джерел.

Триває унормування та впорядкування ринку електроенергії. Очікуємо призначення міністра енергетики, аби робота міністерства і галузі була стабільною. А ризиків щодо можливих глобальних віялових відключень нині в Україні немає, енергоринок держави збалансований. Так, він молодий і потребує певних коректив, над чим і працює уряд.

Щодо тарифів на газ очільник уряду наголосив: триває активний рух до конкурентного і справедливого ринку газу. На цьому шляху долаємо монополії, переходимо на річний продукт, коли ціна на газ весь рік буде однаковою. Це зручно і справедливо.

Проте споживач матиме змогу за бажання повернутися до місячного продукту, якщо вважатиме, що це йому вигідніше. А потім знову повернутися до річного — через рік або в будь-який час. Це питання узгоджують.

Денис Шмигаль наголосив, що стратегія уряду — на збільшення власного видобутку газу. Для цього передали шельф Чорного моря Нафтогазу, аби там активно проводили розвідку. Уже укладено вісім угод про розподіл продукції із приватними компаніями. А інвестиції у розвідку газу в наступні 2 —3 роки сягнуть 10 мільярдів гривень. У 2024 —2025 роках завдяки відкриттю нових родовищ планують повністю забезпечити внутрішню потребу України для населення і виробничих споживачів газу. Слід синхронізуватися з європейською енергомережею.

Про сезонне подорожчання бензину Прем’єр зауважив, що днями міністр економіки проводив нараду з керівниками мереж, які постачають паливо і торгують вроздріб. З’ясовують причини цінових стрибків. Якщо це ринок, добре, та якщо є картельні змови чи зловживання, усі контролюючі органи отримали протокольне доручення Кабміну про перевірки законності функціонування окремих мереж і станцій та виявлення можливих зловживань і порушень. Працює Антимонопольний комітет.

Денис Шмигаль висловив сподівання, що найближчим часом цю ситуацію буде врегульовано і стабілізовано: ринок пального в державі працюватиме легально, буде справедливим і стабільним. Такими самими будуть оптові поставки та імпорт.

Соціальні питання

Щодо коливання цін на продукти харчування Прем’єр зауважив: Україна йде в Європу, а там прямого регулювання цін урядом немає. Їх регулює ринок, отже, попит і пропозиція. Уряд має непрямі інструменти: діалог з постачальниками й торговельними мережами, стимулювання виробництва і постачання певних груп товарів.

За цінами уряд стежить і аналізує їх. На окремі продукти є зростання у розрізі «січень до лютого», та воно сезонне. Якщо порівняти нинішні ціни з цінами лютого попереднього року, то на окремі позиції вони навіть знизилися. Нині є природне зростання цін на яйця тому, що зменшилося їх виробництво. Із виробниками проводять переговори для збільшення пропозиції, особливо до Великодніх свят, коли зросте попит. Ці питання Мінекономрозвитку збалансовуватиме через непрямі інструменти. На інші продукти ціни регулюватимуть запровадженням експортних квот і мит.

Про розв’язання житлових проблем внутрішньо переміщених осіб Денис Шмигаль зауважив, що житло надають цим людям у тих регіонах, де воно є. Запрацювала програма іпотеки під 7%, та, на жаль, є розуміння, що небагато переселенців зможуть нею скористатися через брак коштів.

Уряд працює над запровадженням Державної іпотечної установи, яка передаватиме житло в іпотеку на довгі терміни і під дуже низький відсоток. Можливо, для ВПО там запрацює окрема програма. Є грантові програми від міжнародних партнерів України, які допомагають цим категоріям. І звичайно, є держбюджет, який надає кошти для найбільш соціально вразливих ВПО: одиноких матерів з дітьми, родин із дітьми з інвалідністю тощо.

Відповідаючи на запитання «УК», Прем’єр-міністр поінформував, що в Україні буде неодмінно запроваджено другий рівень пенсійної системи — накопичувальний. Така система працює в багатьох країнах і засвідчує ефективність. І в Україні це слід було зробити ще років із 15 —20 тому. Нині ми мали б і відчутну підтримку економіки, адже це значний ресурс, а літні люди отримували б гідні пенсії. Отже, зволікати більше ніколи. Буде створено недержавні пенсійні фонди, які працюватимуть на те, аби заощадження людей не залежувалися і не знецінювалися, а працювали і зростали. Тому запровадження другого пенсійного рівня — один із пріоритетів уряду. Щоб майбутні покоління могли отримувати гідну пенсію.

Щодо справедливої трансформації вугільних регіонів Денис Шмигаль зауважив, що такі проєкти вже чимало років реалізують у багатьох країнах Європи. В Україні її розпочато рік тому. Уряд пообіцяв шахтарям, що шокового закриття шахт, коли тисячі родин раптово залишаються без роботи та засобів до існування, не буде.

Отже, за підтримки Євросоюзу та Світового банку вже цього року на сході й заході України впроваджуватимуть пілотний проєкт. Оберуть дві шахти, термін експлуатації яких вичерпано, і закриють у природний спосіб. Та частина людей, яка там працювала, залишиться, адже утримання шахти після закриття ще тривалий час потребує техробіт і нагляду. Друга частина, що вивільниться, має отримати альтернативну пропозицію роботи. А їхні діти — змогу здобувати якісну освіту. Саме таким уряд бачить справедливу довготермінову трансформацію вугільних регіонів.

Оксана МАЛОЛЄТКОВА,
Любомира КОВАЛЬ,
«Урядовий кур’єр»