Статтею 40 Земельного кодексу України встановлено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 гектара.

Таким чином, Земельним кодексом України врегульовано питання приватизації земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку (цілого, а не його частини) громадянами України. Можливість визначення в натурі та приватизації земельної ділянки під частиною будинку чинним законодавством не передбачено. У випадку виникнення спільної часткової власності на один житловий будинок виникає і спільна часткова власність на земельну ділянку, на якій він розміщений. Частка у власності на земельну ділянку пропорційна частці у власності будинку. Однак, за згодою співвласників будинку, частка у власності на земельну ділянку може бути іншою.

Що стосується решти земельної ділянки (понаднормової), вона може бути поділена в натурі між співвласниками будинку та кожен з них має право окремо приватизувати ці земельні ділянки, однак за іншим цільовим призначенням.

За можливості поділу будинку в натурі з виділенням кожної частини в окреме домоволодіння (присвоєння окремої адреси та реєстрація в БТІ як окремого домоволодіння) можливий і поділ земельної ділянки з виділенням відповідної її частини в окрему земельну ділянку.

У даному випадку приватизація здійснюється вже окремо кожної земельної ділянки для кожного окремого домоволодіння. Кожен із колишніх співвласників будинку буде індивідуальним власником окремого будинку із спільною стіною та окремою адресою, а отже, кожен зможе приватизувати по 0,15 га для будівництва та обслуговування свого будинку.

Щодо регулювання взаємовідносин замовників і розробників документації із землеустрою

Відповідно до норм статті 26 Закону України «Про землеустрій» (далі – Закон) взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Також статтею 28 Закону встановлено, що розробники документації із землеустрою зобов’язані:

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також  державних  стандартів, норм і правил  при здійсненні землеустрою;

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;

в) виконувати всі умови договору;

г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк,  передбачений  договором.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону  відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Згідно з статтею 70 Закону спори, що виникають при здійсненні землеустрою,  вирішуються судом.

Відповідно до вимог статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є заборона  незаконного втручання органів  державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Прес-служба Держземагентства

Рекомендації, які слід враховувати суб’єктам господарювання під час складання скарг щодо порушень центральними органами виконавчої влади вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Ці рекомендації розроблені для спрощення діалогу між Держпідприємництвом України та суб’єктами підприємницької діяльності, виявлення проблемних питань, що виникають у суб’єктів господарювання під час реалізації права на зайняття підприємницькою діяльністю. Зміст зазначеного нижче носить виключно рекомендаційний характер та не встановлює обов’язків для суб'єктів господарювання щодо складення та направлення до Держпідприємництва України скарг на дії органів державного нагляду (контролю). Суб’єкту підприємницької діяльності не обов’язково враховувати зміст цих рекомендацій під час написання скарги на дії органу державного нагляду (контролю). У будь-якому випадку скаргу буде розглянуто у встановленому законодавству порядку.

 І. На що слід звертати першочергову увагу при написанні скарги на дії органу держаного нагляду (контролю)?

Перш за все при написанні скарги щодо порушення, на Вашу думку, центральним органом виконавчої влади вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон про контроль), просимо вас враховувати наступне:

1) відповідно до частини другої статті 2 Закону про контроль, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів контролю:

 органами доходів і зборів,

 державного експортного контролю,

 державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації,

 контролю за дотриманням бюджетного законодавства, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг,

 державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції,

 державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті,

 державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду,

 телекомунікації, поштовий зв’язок, радіочастотний ресурс України,

 під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, прокурорського нагляду, досудового розслідування і правосуддя,

 державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки,

 державного контролю та нагляду в галузі цивільної авіації, державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу;

 2) аналіз дотримання законності органами нагляду (контролю) здійснюється, в більшій мірі, за інформацією, що міститься в додатках до скарги суб’єкта господарювання (наприклад, копії повідомлення про проведення перевірки, посвідчення (направлення) на проведення перевірки, акта, складеного за результатами перевірки, інші матеріали або копії документів, що можуть свідчити про порушення органами нагляду (контролю) вимог Закону про контроль);

 3) на сьогодні Держпідприємництво України не наділене повноваженнями щодо надання роз’яснень з питань державного нагляду (контролю);

 4) згідно із Законом України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»:

 органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону про контроль (далі – фізичні особи), та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону про контроль (далі — юридичні особи),

 органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства,

 органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів,

 органи Пенсійного фонду України проводять планові та позапланові перевірки щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику;

5) на офіційному веб-сайті Держпідприємництва України міститься інформація, яка також стане у пригоді при написанні скарги:

http://www.dkrp.gov.ua/list/124.htm інформація щодо повноважень органів державного нагляду (контролю) – по кожному органу окремо,

http://www.dkrp.gov.ua/list/103 пам'ятка підприємця – збір основоположних понять щодо заходів державного нагляду (контролю), необхідних підприємцю для об’єктивної оцінки ситуації при проведенні перевірки органом державного нагляду (контролю).

ІІ. Як слід викласти проблемне питання та описати його суть?

Під час опису суті питання при написанні скарги щодо порушення, на вашу думку, центральним органом виконавчої влади вимог Закону про контроль, просимо вас враховувати таке:

1) Закон про контроль визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема:

 загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) встановлені статтею 4 Закону України про контроль;

 умови та строки проведення планової та позапланової перевірки встановлені відповідно статтями 5 та 6 Закону про контроль;

 перелік розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю), встановлений статтею 7 Закону про контроль;

 повноваження органу державного нагляду (контролю) та відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю) встановлені відповідно статтями 8 та 9 Закону про контроль;

 права та відповідальність суб’єкта господарювання встановлені відповідно статтями 10 та 11 Закону про контроль;

 підстава, порядок та оформлення результатів відбору зразків продукції встановлені відповідно статтями 13, 14 та 15 Закону про контроль;

 підстави та порядок проведення експертизи (випробовування) встановлені статтею 17, а оскарження її результатів — статтею 18 Закону про контроль;

 право суб’єкта господарювання на оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) встановлено статтею 21 Закону про контроль;

 2) суть скарги слід викладати таким чином:

 орган державного нагляду (контролю), дії або бездіяльність якого оскаржуються;

 предмет скарги (з урахуванням наведених вище положень Закону про контроль) – дії (наприклад, направлення на перевірку вручено не суб’єкту господарювання або його уповноваженій особі, а співробітнику суб'єкта) або бездіяльність (наприклад, відмова відповідного центрального органу виконавчої влади розглядати скаргу на рішення органу державного нагляду (контролю), з підстав, не передбачених законом) органу державного нагляду (контролю);

 законна вимога суб’єкта господарювання (наприклад, розглянути по суті та поінформувати Кабінет Міністрів України);

 до скарги слід додавати копії матеріалів, що підтверджують факти викладені у скарзі (наприклад, копії матеріалів перевірки).

 ІІІ. Які заходи вживатимуться за результатом розгляду скарги?

В рамках повноважень, наділених Положенням про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженого Указом Президента України від 30.03.2012 № 237/2012, Держпідприємництво України проводить моніторинг стану виконання органами виконавчої влади вимог Закону про контроль та інформує Кабінет Міністрів України про стан виконання органами виконавчої влади вимог Закону про контроль.

За результатами розгляду скарг суб'єктів господарювання, Держпідприємництво України може надіслати скаргу разом із своєю позицією щодо дотримання законності органом нагляду (контролю) до відповідного координуючого міністерства та/або органів прокуратури для розгляду по суті та, у разі підтвердження фактів, викладених у скарзі, вжиття відповідних заходів реагування.

Також скарга або скарги стануть складовою інформації, на підставі якої проводиться моніторинг стану виконання органами виконавчої влади вимог Закону про контроль. Отже, відповідно, буде проінформовано Кабінет Міністрів України.

Прес-служба Держпідприємництва