За статтею 10 Конституції України державною в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Дуже влучно зазначив відомий державний і політичний діяч ЗУНР адвокат Кость Левицький: «Чим більше сама нація поважає свою мову у живому слові й письмі, тим більше поваги і респекту здобуває вона у других націй, сусідських держав і чужих».
Ще 5 вересня Верховною Радою України було ухвалено новий Закон України «Про освіту». Відтоді пристрасті навколо статті 7 цього ж Закону не вщухають. Стаття говорить про те, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Як зауважила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, стаття 7 Закону «Про освіту» була викладена саме в такій редакції тому, що Міністерство отримало документальні свідчення про дискримінацію дітей зі шкіл нацменшин. Два роки тому було зроблено обов’язковим ЗНО з української мови для всіх дітей, що закінчують школи, а не лише для тих, які планують вступати у ВНЗ, як було раніше. За словами очільника МОН, отримано драматичні результати: 55% дітей, що навчаються у школах з румунською мовою навчання, та більше 62% дітей зі шкіл з угорською мовою навчання провалили екзамен з української мови (не подолали поріг склав/не склав). Тобто ці діти мають лише два вибори: залишитися в своєму населеному пункті без освіти або виїхати в іншу країну.
Для підвищення якості навчання та плавного переходу на вивчення предметів українською Міністерство планує впровадити нові педагогічні методи та інструменти. Зокрема, двомовне навчання – коли термінологія на уроці дається одразу двома мовами: українською та мовою меншини. Важливим є також підвищення кваліфікації вчителів зі шкіл нацменшин та вироблення правильного підходу до вивчення української – з огляду на те, до якої мовної групи належить материнська мова дитини. Міністерством вже закладено гроші для підвищення кваліфікації вчителів та розроблено глосарії для двомовного навчання. В Україні також є експериментальні школи, у яких впроваджуються підходи, представлені у статті 7 зараз. І дані свідчать, що оволодіння державною мовою росте разом із кількістю предметів, що викладаються цією мовою. У МОН налаштовані захищати право дітей, що належать до національних меншин, на вільне володіння як державною мовою, так і рідною.
Питання щодо навчання в школах державною мовою є дуже важливим, адже ні для кого не секрет, що основні свої навички дитина здобуває ще в дитинстві. То якою мовою може говорити доросла людина, якщо, знаходячись у школі понад 10 років, вона вивчила українську лише факультативно, а всі основні предмети викладалися мовою нацменшини?
Адже, як казала відома українська письменниця Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».
Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку року на урядову «гарячу лінію» надійшло чимало звернень з питань мовної політики. Загалом заявники зверталися щодо утиску української мови в засобах масової інформації, навчальних закладах та документах; культури мовлення посадових осіб; застосування переважно російської мови громадськими закладами (заклади харчування, культури).
Наприклад, житель м. Чорноморськ Одеської області звернувся на урядову «гарячу лінію» зі скаргою на те, що оголошення в транспорті, в кафе та в інших громадських закладах надаються російською мовою. Заявник попросив сприяння у вжитті заходів щодо подання оголошень державною мовою. Розглянувши дане звернення, Чорноморська міська рада проінформувала громадянина про те, що мовою офіційних оголошень, які розповсюджуються Чорноморською міською радою Одеської області, її виконавчими органами, комунальними підприємствами чи установами є українська. У салонах автобусів та на підприємствах громадського харчування може розміщуватися реклама. Відповідно до статті 6 Закону України «Про рекламу» мова реклами визначається статтею 26 ЗаконуУкраїни «Про засади державної мовної політики», в якій зазначено, що рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції виконуються державною мовою або іншою мовою на вибір рекламодавця.
Неможливо залишити без уваги звернення громадянки із м. Харкова. Обурена жінка зателефонувала на «гарячу лінію» зі скаргою на лікаря однієї із міських поліклінік. За словами заявниці, лікар вимагав, щоб вона розмовляла російською мовою, глузував з її мови спілкування, а також наголосив на тому, що є прихильником спілкування винятково російською мовою. Звернення надіслане на розгляд Харківській обласній державній адміністрації, яка, маємо надію, вивчить дане звернення та застосує всіх заходів для запобігання повторення таких ситуацій у майбутньому.
Заявниця із м. Полтава звернулася до фахівців урядової «гарячої лінії» зі скаргою на веб-сайт «Новостное агентство «Харьков». За словами жінки, на сайті відкрито підтримується сепаратизм та розміщується інформація, що спрямована проти України та української мови. Жінка просить сприяння у тому, щоб даний сайт було заблоковано. Міністерство інформаційної політики розглянуло дане звернення та проінформувало громадянку про те, що інтернет-ресурс «Новостное агентство «Харьков» буде опрацьовано в рамках Робочої групи з моніторингу та виявлення інформації, поширення якої заборонено в Україні. За наслідком аналізу контенту, що розміщено на даному ресурсі, буде вжито відповідних заходів, у тому числі передано до Служби безпеки України для реагування відповідно до чинного законодавства та повноважень СБУ.
За період з 30 жовтня по 5 листопада 2017 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 202 829 дзвінків а також 1687 звернень зареєстровано через інтернет.
Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл.
Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua