На першому цьогорічному засіданні уряду міністри одностайно підтримали постанову щодо деяких питань оплати праці медпрацівників закладів охорони здоров’я. Очільник МОЗ Віктор Ляшко назвав це черговим кроком у реформі охорони здоров’я. А оскільки медпрацівники становлять її основу, то й потребують гідного рівня життя, забезпечення якого має бути пріоритетом для уряду.

«Постанова поширюється на всі державні й комунальні заклади охорони здоров’я, установи й підприємства, які уклали договір з НСЗУ. Документ передбачає підвищення базового рівня заробітної плати для лікарів і медсестер. З 1 січня 2022 року зарплата лікаря має бути не менш як 20 тисяч гривень, медичної сестри — 13,5 тисячі гривень.

Забезпечення такого рівня оплати праці визначено в державному бюджеті на 2022-й. Цього року маємо рекордне фінансування галузі охорони здоров’я, яке становить 232 мільярди гривень. Бюджет програми медичних гарантій на цей рік — 157,3 мільярда гривень, що на 34 мільярди більше, ніж торік. Це дає змогу реалізувати указ Президента й постанову Кабінету Міністрів про забезпечення ринкового рівня зарплати медичних працівників», — поінформував Віктор Ляшко.

Плани і завдання

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль окреслив пріоритетні завдання Кабінету Міністрів на 2022 рік, який, за його сподіваннями, стане роком завершення пандемії принаймні в тому вигляді, в якому вона була в попередні роки. Для цього забезпечено наявність належної кількості вакцин не лише для щеплення дорослих, а й для того, щоб вони змогли отримати бустерну дозу для додаткового захисту.

Цей рік має стати переломним у трансформації нашої держави в багатьох сферах життя. І передусім у соціальній, освітній та гуманітарній. Серед важливих питань — справедливе пенсійне забезпечення. У березні відбудеться індексація пенсій, зокрема і пенсіонерам, що працюють. Програму доплат до пенсії буде розширено на осіб, яким виповнилося 70 років, здійснено перерахунки для людей з інвалідністю — ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Через зростання мінімальної зарплати продовжиться підвищення пенсій для 65-річних. Мінімальна пенсійна виплата для українців понад 70 років і стажем не менш як 30 років становитиме 3 тисячі гривень.

Прискориться трансформація медичної системи. НСЗУ підвищить фінансування лікарень, що спрятиме оновленню й модернізації медзакладів. Особливо важливим буде розвиток трансплантації.

«Торік ми побачили перші оптимістичні результати — понад 300 трансплантацій. Тож цей проєкт отримав належне фінансування й підтримку. В Україні 26 центрів трансплантації, витрати на операції яким повністю фінансують з держбюджету», — зазначив очільник уряду.

У галузі освіти акценти будуть незмінними: розвиток дошкільної освіти, підвищення інклюзивності й розбудова сучасного освітнього середовища у закладах професійної, зокрема дуальної освіти.

Через реформу шкільного харчування тисячі шкіл отримали оновлені харчоблоки й нові підходи до забезпечення здорового харчування для школярів. І цьогоріч ця практика триватиме в якомога більшій кількості шкіл.

Заплановано модернізувати сім баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки і створити новий реабілітаційно-відновлювальний спортивний центр з підготовки спортсменів на сході України.

Підтримуючи внутрішньо переміщених осіб, цього року уряд зосередиться на забезпеченні їх житлом. Відновлюватиметься інфраструктура сходу нашої держави, збільшиться кількість державних послуг для переселенців і громадян з ТОТ.

Економічний розвиток

Тут в амбітних планах уряду — будівництво й ремонт не менш як 5 тисяч кілометрів доріг, реалізація проєктів державно-приватного партнерства у дорожній галузі, збільшення на автошляхах систем «зважування в русі».

Триватиме реалізація ініціатив з поліпшення залізничного сполучення, заплановано відремонтувати понад 600 кілометрів колій, електрифікувати нові ділянки й оновити рухомий склад Укрзалізниці.

Розпочнуть реалізувати програму «Велика термомодернізація». «Очікуємо на реалізацію щонайменше 500 таких проєктів за рахунок Фонду енергоефективності. У сумі з бюджетними коштами й кредитами плануємо термомодернізувати 5 тисяч багатоповерхівок», — зазначив глава уряду.

У межах програми «25 спортивних магнітів» заплановано відкрити 17 мультифункціональних спортивних об’єктів у різних куточках країни. Продовжать роботу програми «Велика реставрація» та «Зелена країна».

Розвиватимуться транспортні хаби — прикордонна інфраструктура, будівництво аеропортів. «Цього року готуємося до реалізації проєктів з будівництва двох аеропортів на сході України», — уточнив Прем’єр.

А реалізація потенціалу внутрішніх водних перевезень зменшить навантаження на дороги. Передбачено створення Фонду внутрішніх водних шляхів, кошти якого спрямують на модернізацію річкової інфраструктури. Мінінфраструктури спільно з Мінекономіки має відродити програму суднобудування.

Україна готується до підписання промислового безвізу з ЄС і оновлення торговельних додатків Угоди про асоціацію. Заплановано підписання угод про зону вільної торгівлі з Туреччиною, Тунісом, Канадою, Йорданією та оновлення угоди з США.

Буде започатковано масштабну програму доступної іпотеки під 5%. Вона пожвавить іпотечний ринок і стимулюватиме будівництво житла. «Маємо здійснити українську мрію й дати кожній родині змогу купити квартиру за доступними умовами. А особливим проєктом в житловому забезпеченні стане програма, за якою всі ветерани війни — ВПО отримають власні домівки», — наголосив Денис Шмигаль.

Скільки заплатимо за харчі

Урядовці затвердили Порядок проведення спеціальних торгів природним газом для виробників соціально значущої продукції. Кабінет Міністрів запровадив державне регулювання цін на продукти через їх зростання. Заборонено встановлювати торговельну націнку понад 10% на крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого ґатунку, макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого ґатунку), молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), олію соняшникову, яйця курячі категорії С1, птицю (тушку курячу), масло вершкове з жирністю 72,5%.

Окремим розпорядженням запроваджено щоденний моніторинг для 30 продовольчих та непродовольчих товарів, повідомляє УНІАН. Держстат передаватиме отримані результати Міністерству економіки до 16:00 звітного дня. Стосуватиметься це овочів (цибулі ріпчастої, буряку, моркви, картоплі, капусти білокачанної); м’яса (курячих тушок, яловичини, свинини); пшона, вівсянки й гречки; хліба житньо-пшеничного, батона, макаронних виробів із м’яких сортів пшениці, борошна пшеничного вищого сорту; цукру кристалічного; соняшникової олії; курячих яєць категорія С1; молочних продуктів — сметани (жирністю до 15% включно), вершкового масла (жирністю від 72 до 82,5% включно), пастеризованого молока у плівці (жирністю до 2,6%).

Аналіз стосуватиметься й палива (газу скрапленого для автомобілів, дизелю, етанолу (розчин 96%), бензину марки А-95) та медикаментів (вітчизняних та імпортних жарознижувальних препаратів, антибіотиків і одноразових медичних масок).